Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Чи такий страшний чорт, як його малюють // Профорієнтація
Профорієнтація в Україні / Статті / Чи такий страшний чорт, як його малюють

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Профорієнтація в Україні

10.07.2007 Чи такий страшний чорт, як його малюють

Майже кожен випускник відчуває проблему вибору майбутньої професії або спеціальності. Прикро, але частіше за все він навіть не здогадується, хто може - і повинен - йому в цьому допомогти. А незрозуміле слово "професійна орієнтація", що дедалі частіше лунає у ЗМІ та з вуст високопосадовців, взагалі утаємничує весь процес вибору, підносячи його ледь не до статусу містичного дійства. То що ж означає модне нині словосполучення "професійна орієнтація" і хто має нею займатись?

Майже кожен випускник відчуває проблему вибору майбутньої професії або спеціальності. Прикро, але частіше за все він навіть не здогадується, хто може - і повинен - йому в цьому допомогти. А незрозуміле слово "професійна орієнтація", що дедалі частіше лунає у ЗМІ та з вуст високопосадовців, взагалі утаємничує весь процес вибору, підносячи його ледь не до статусу містичного дійства. То що ж означає модне нині словосполучення "професійна орієнтація" і хто має нею займатись?

У прийнятті юною людиною життєво важливого рішення про вибір професії мають бути зацікавлені усі: вона сама, батьки, суспільство, школа, держава. Тільки спільними зусиллями можна досягнути відповідних результатів. Тому профорієнтаційна робота з учнями, а також їхніми батьками, має здійснюватися спільними зусиллями практичних психологів загальноосвітніх шкіл та профконсультантів центрів зайнятості із залученням адміністрації та педагогічних колективів цих шкіл.

Професійне навчання різних категорій населення є одним із важливих заходів активної політики зайнятості, що виступає засобом досягнення стабільного економічного зростання, активного впливу на профілактику безробіття, забезпечує збереження і розвиток трудового потенціалу суспільства.

Навчання мобілізує молодих людей, розкриває їхні професійні та інтелектуальні здібності, спонукає до творчої діяльності, підвищує мотивацію пошуку роботи, а, отже, сприяє виходу з депресивного стану при вимушеній бездіяльності. Питання перепідготовки має розглядатися відповідно до вимог часу та потреб ринку праці через призму побажань як працедавців, так і клієнтів служби зайнятості з молоді.

Співпраця з працедавцями, насамперед задоволення їх потреб у кваліфікованих кадрах, - одне з важливих завдань служби зайнятості. Значною проблемою ринку праці є невідповідність попиту і пропозиції робочої сили. Працедавці потребують висококваліфікованих робітників: токарів, фрезерувальників, слюсарів, електрогазозварювальників, швачок. А випускники навчальних закладів ще не мають ні досвіду роботи, ні високої кваліфікації. Зважаючи на це, виникає двостороння проблема - з одного боку молоді люди потребують гарантії працевлаштування, з іншого - працедавці прагнуть мати досвідчених спеціалістів. Проте навіть ті, хто могли б кваліфіковано виконувати ту чи іншу роботу, часто не погоджуються з низьким рівнем заробітної плати і незадовільними умовами праці, які здебільшого пропонують працедавці.

Особливо гострою ця проблема є для сільської місцевості з недостатньо розвиненою інфраструктурою, переважно обмеженим доступом до кваліфікованого медичного обслуговування, браком дошкільних дитячих установ, ефективно діючих закладів культури. У занедбаному стані знаходяться дороги, з окремими населеними пунктами відсутнє регулярне транспортне сполучення.

Зазвичай молодь не приваблюють такі умови життя і праці. Як наслідок, сільськогосподарським підприємствам нині не вистачає кваліфікованих кадрів. Ведення господарства на нових техніко-організаційних засадах у сучасних умовах потребує освіченості не лише окремих фахівців, а всіх господарів. Різке підвищення ефективності сільського господарства неможливе без застосування нових технологій, докорінних змін у спеціалізації тощо. Це можуть здійснити тільки відповідно освічені люди, добре обізнані із сучасними виробничими, організаційними, ринковими та іншими технологіями. Наш товаровиробник ще не володіє в повному обсязі основами агробізнесу та менеджменту відповідно до вимог ринку, не завжди вміє орієнтуватися в ринковому середовищі, господарювати прибутково. Суттєвих змін потребує аграрна освіта, широке охоплення нею сільської молоді. Потрібно впровадити ефективну систему перепідготовки сільського населення, що дасть змогу не лише отримати спеціалістів, спроможних забезпечувати ефективне господарювання в умовах розвитку ринкових відносин, а й частково вирішити проблему зайнятості на селі.

Це питання намагається вирішити служба зайнятості - особлива увага надається організації професійного навчання безробітних за професіями, які потрібні селу. Серед них трактористи-машиністи сільськогосподарського виробництва, слюсарі з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, ковалі ручного кування, тваринники, грибники, пекарі, мельники, тістороби, приймальники молочної продукції, бджолярі, майстри з індивідуального пошиття взуття, птахівники, оператори поштового зв'язку.

Одним з головним завдань, пов'язаних з безпосередньою функцією служби зайнятості, є допомога безробітним, особливо молодим людям без належного досвіду роботи, утвердитись на ринку праці. Шлях до цього пролягає переважно через сферу професійної освіти, зокрема через усвідомлення необхідності постійного підвищення свого професійного рівня. Адже зараз між претендентами на високооплачувану та престижну роботу розгортається справжня конкурентна боротьба. І знайти таку роботу може тільки той, хто не "застигає" на місці, а щоденно шліфує свою професійну майстерність, хто кропіткою працею здобуває знання, хто відкритий для якісних змін та нововведень. А для значної частини молодих людей, змушених звернутися до служби зайнятості як безробітні, професійна перепідготовка або підвищення кваліфікації означає шлях до очікуваного місця роботи. І тут є важливою роль служби зайнятості як посередника під час організації професійного навчання безробітних та їх подальшого працевлаштування.

Для молодих людей характерною є яскраво виражена мобільність, вони легше приймають рішення про зміну професії. Молодь опановує переважно робітничі професії: швачки, перукарі, манікюрниці, слюсарі з ремонту автомобілів, водії трамваю та тролейбуса, електрогазозварники, столярі, лицювальники-плиточники, малярі, бармени, офіціанти, кондитери, продавці, касири в банку, флористи, секретарі керівника, - а також підвищує свою кваліфікацію: організатори малого бізнесу, водії категорій С, Д, Е, бухгалтери, спеціалісти з комп'ютерної графіки, агенти з організації туризму.

Проводиться також організація курсів цільового призначення за напрямами, які дають змогу молодим людям започаткувати власну справу і здійснювати підприємницьку діяльність.

Нині пріоритетним є професійне навчання безробітних на замовлення роботодавців, зокрема за такими формами як: індивідуальне, модульне, стажування тощо. Такими формами навчання охоплені, як правило, молоді люди, адже роботодавці висувають жорсткі вимоги до кваліфікації і мобільності працівників, попитом користуються інтегровані професії. Тому якісне навчання молоді, яка потребує допомоги служби зайнятості у працевлаштуванні, - один з найбільш ефективних напрямів роботи служби зайнятості, кінцевою метою якого є підвищення рівня конкурентоспроможності та працевлаштування людини.

Співпраця служби зайнятості, навчальних закладів та виробництва при вирішенні проблеми працевлаштування молоді є вагомою складовою забезпечення стабільного економічного розвитку держави.

Фахівцями служби зайнятості застосовуються різні форми роботи, серед яких:

  • масові профінформаційні заходи - Ярмарки кар'єр, Дні відкритих дверей, Дні профорієнтації;
  • групові профінформаційні та профконсультаційні заходи - групові профконсультації (в тому числі з використанням профдіагностики, анкетування, опитування), семінари, тренінги, професіографічні дослідження, профорієнтаційні ігри, професіографічні екскурсії, професіографічні зустрічі;
  • індивідуальні профінформаційні консультації та індивідуальні профконсультації, в тому числі із застосуванням профдіагностики.

Окремо проводиться профорієнтаційна робота з молоддю, направлена на допомогу у виборі професії та майбутньої спеціальності.

Проте для того, щоб профорієнтаційна робота з молоддю була ефективною, її необхідно проводити систематизовано та поетапно, насамперед у загальноосвітніх школах. Упродовж навчального року має передбачатись поступовий перехід учнів від заходів із загальним профінформаційним спрямуванням до психолого-діагностичної та прогнозуючої профконсультацій, тобто поступової індивідуалізації роботи.

Хміль М.М., директор Львівського
обласного центру зайнятості, джерело:
Державна служба зайнятості України

Перейти вище: Статті