Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Робота - не вовк, а робітник? // Профорієнтація
Профорієнтація в Україні / Статті / Робота - не вовк, а робітник?

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Профорієнтація в Україні

17.04.2008 Робота - не вовк, а робітник?

Україна втрачає робітничі кадри. Принаймні, в промислових регіонах сходу і півдня країни їх дефіцит до 2015 року може сягнути 30%. І протиставити цим невтішнім прогнозам майже нічого. "Бої місцевого значення", які ведуть з цією проблемою заклади профтехосвіти, служба зайнятості, деякі промислові підприємства, виглядають приреченими на поразку без системних кроків з боку держави.

Іван Шарапа

Іван Шарапа, заступник начальника управління освіти та науки Черкаської облдержадміністрації

Іван Шарапа, заступник начальника управління освіти та науки Черкаської облдержадміністрації, наводить такі цифри: "В загальній структурі попиту на фахівців 80% складають працівники робітничих професій, 12% молодші спеціалісти і лише 8% - фахівці з вищою освітою. А розподіл учнів та студентів за рівнем навчальних закладів обернено пропорційний: 69% - у ВНЗ 3-4 рівня акредитації, 16% - у ВНЗ 1-2 рівня акредитації, 15% у середніх професійно-технічних закладах". Ця задавнена налаштованість на отримання вищої освіти, на думку пана Шарапи, зберігає актуальність. Тим часом, один погляд на "Барометр професій" у Черкаському міському центрі зайнятості має наводити на роздуми. "Фахівців-станочників: токарів, фрезерувальників, шліфувальників, - а також майстрів з ремонту обладнання, газоелектрозварювальників і спеціалістів ще кількох напрямків працевлаштували б протягом одного дня! - запевняє директор центру Анатолій Казаєв, - але в тому й проблема, що працевлаштовувати нікого!"

Причин проблеми загрозливого зменшення числа фахівців робочих спеціальностей - чимало, у тому числі й на найвищих щаблях влади. Обійдемо тут загальний стан економіки, зміни у структурі виробництва та інші споріднені чинники, які великою мірою визначають стан ринку праці. Хоча, складається враження, що справжньої ситуації на ньому ані нині, ані у бодай найближчому майбутньому, ніхто не знає. Дивно, але вивчення перспективних потреб територій у робітничих кадрах покладений на... систему профтехосвіти. "Ми й так це робимо давно, для власного розуміння напрямків подальшого розвитку, - говорить Іван Шарапа, - але ж загальнодержавний моніторинг потреб у робочій силі мають вести зовсім інші структури, ми повинні навчати, спираючись на його результати. Тим часом, системного вивчення ринку праці немає". Свій "внесок" у поглиблення проблеми із такими нині потрібними кадрами внесли й самі роботодавці, які в умовах тимчасового надлишку робочої сили за кілька років стали дуже вередливими. Тепер же, не вклавши бодай дещиці зусиль, намагаються одержати робітників 5-6 розряду, з допусками, сертифікатами тощо. Умови, які роботодавці пропонують початківцям, часто знаходяться поза межами здорового глузду і трудового законодавства - мізерні зарплати (часто "конвертовані"), обмеження у відпустках, лікарняних і т.д. Через ці обставини, за словами Івана Шарапи, через рік полишають роботу 20% випускників закладів профтехосвіти.

А ось інший, "освітянський" чинник. За словами Івана Шарапи, відчутного удару по привабливості праці робітників завдає "профільна" система навчання у загальноосвітніх школах. У Черкасах спеціалізованих шкіл - третина від загальної кількості, у решті практикуються профільні класи з поглибленим вивченням предметів, але, зрозуміло, таких, що не мають стосунку до виробничого ремесла. Через можливість коригувати навчальні програми у відповідності до профілю навчання сталося масове витіснення зі шкільних розкладів саме трудового навчання. І, як каже Іван Шарапа, якщо 60% шестикласників цікавляться можливістю навчатися ремеслу чи рукоділлю, то до випускних вечорів ця цікавість падає до "нуля".

Юрій Куліш

Юрій Куліш, директор Черкаського професійного ліцею (ЧПЛ)

Директор Черкаського професійного ліцею (ЧПЛ) Юрій Куліш пояснює: "Спрощення доступу до вищої освіти обернулося не тільки зменшенням числа учнів у системі профтехосвіти і, відповідно, майбутніх робітничих кадрів, а й разючим зниженням якості та авторитету самої вищої школи.

З освітньої галузі вона перетворилася на комерційну індустрію, яка, до всього, марно витрачає величезні державні кошти. Мало того, що часто ВНЗ готові видавати (продавати? - прим авт.) дипломи тим, хто й цю абревіатуру пише як "ВУС", вони взялися і за підготовку ...робітників. І дарма, що відповідної матеріальної бази не мають, зате мають черговий додатковий приробіток". Можна згадати у зв'язку з цим і не таку давню ініціативу надавати вищу освіту перукарям.

Анатолій Казаєв

Анатолій Казаєв, директор Черкаського міського центру зайнятості

Усі названі (і не названі) чинники діють не перший рік. Не перший рік фахівці попереджують про їх загрози, які тільки зараз стали очевидними для тих, хто має приймати рішення на державному рівні. Фахівці системи профтехосвіти дуже сподіваються, що зовнішнє незалежне оцінювання знань, яке запроваджується з цього року, поступово поверне школярам та їхнім батькам відчуття реальності щодо майбутньої професійної діяльності. За словами директора Черкаського міського центру зайнятості Анатолія Казаєва, після кількарічної паузи у профорієнтаційній роботі з молоддю, служба зайнятості повернулася до неї знову, роблячи акцент саме на робітничих спеціальностях. Для безробітних старшого віку створюються умови навчання або перенавчання за такими спеціальностями безпосередньо на робочих місцях, що дає можливість працівникові швидше адаптуватися до специфіки і умов нової роботи. Позитивного впливу фахівці служби й роботодавці очікують від прийнятої Кабінетом Міністрів України 19 березня цього року Постанови №223 "Деякі питання надання роботодавцям дотації для забезпечення молоді першим робочим місцем". Щоправда, перелік робочих спеціальностей для створення дотаційних робочих місць - всього 6, - на думку Івана Шарапи та й інших співрозмовників, дуже малий. Дещо більше останніми роками коштів з Державного бюджету надходить і на переоснащення матеріальної бази закладів профтехосвіти. У Черкаській області цього року нову техніку на 4 мільйони гривень зможе придбати Лисянський професійний аграрний ліцей. Та й самі освітяни давно працюють над тим, щоб їхні випускники відповідали сучасним вимогам ринку. Судячи з того, що за списками майбутніх випускників будівельних спеціальностей ЧПЛ полюють столичні фірми, навчальний заклад можна тільки привітати.

Тетяна Андрієнко

Тетяна Андрієнко, заступник директора по кадрах Черкаського приладобудівного заводу

Але зробленого - надзвичайно мало, щоб очікувати помітних результатів. Бо ж, як зазначив директор ЧПЛ Юрій Куліш, у жодній політичній програмі не звучить теза про підвищення авторитету робітничих професій - ані у Президентській "10 кроків назустріч людям", ані в "Українському прориві". А інерція мислення продовжує даватися взнаки навіть у нових розмірах стипендій: для студентів ВНЗ передбачене підвищення у 2,6 рази, технікумів - 2,4, а для учнів профтехосвітніх закладів - усього в 1,9 рази. На думку заступника директора по кадрах Черкаського приладобудівного заводу Тетяни Андрієнко, держава мала би створити податкові стимули для роботодавців, які власними коштами навчають кадри і створюють для молодих працівників належні соціально-побутові умови, скажімо, надають гуртожитки чи будують соціальне житло. І все, що стосується повернення авторитету робітничим спеціальностям та престижу праці, усі співрозмовники вважають невідкладними заходами. Бо ж ще трохи, і забезпечувати показник "приросту промислового виробництва", з якого починаються звіти на всіх - від районного і до державного - рівнях буде нікому.

Оксана Колісник,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті