Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Теоретико-методологічні засади моніторингу якості професійної підготовки // Профорієнтація
Профорієнтація в Україні / Статті / Теоретико-методологічні засади моніторинг...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Профорієнтація в Україні

01.10.2007 Теоретико-методологічні засади моніторингу якості професійної підготовки

Проблема моніторингу знайшла широке висвітлення в теорії управління загальноосвітньою школою. У численних наукових роботах розглянуто сутність, напрямки, технологічні засади діяльності моніторингу (1-4,6). Ці напрацювання певною мірою можуть бути використані для управління вищими навчальними закладами. Але проблема моніторингу в управлінні ВНЗ ще не знайшла остаточного вирішення.

Головним залишається питання сутності моніторингу. У класичній теорії управління широко розповсюдженим є поняття "контроль". Як відомо, контроль розглядають як одну із функцій управління, спрямовану на вирішення трьох завдань - виявлення відхилень фактичних результатів управління від передбачених, з'ясування причин розходження мети та результатів управління, визначення змісту регулюючої діяльності з метою зведення до мінімуму наявних відхилень (5).

Частина науковців (2) фактично ототожнює моніторинг з контролюючо-аналітичною діяльністю, що значно розширює його межі й не дозволяє з'ясувати його принципові особливості.

З цього приводу треба зазначити, що контроль є складовою управлінського циклу, він спрямований на організацію реалізації плану роботи та його мети. У зв'язку з цим контроль має ситуативний характер і є нетривалим у часовому просторі. Контроль пов'язаний з мікроелементами освітньої системи, а моніторинг пов'язаний з функціонуванням усієї системи. Моніторинг передує плануванню та прийняттю рішень.

До цього треба додати, що моніторинг спрямований на головні параметри навчального закладу і має статус дослідження, а не емпіричного збирання матеріалів. Він має комплексний, системний характер і створює умови для планування - річного, перспективного, стратегічного.

Моніторинг реалізується за допомогою комплексу методів і чітко розроблених процедур. На відміну від контролю, який кожного року спрямовується на нові об'єкти, моніторинг спрямовується на одні й ті самі об'єкти й періодично повторюється.

Наведені положення дозволяють визначити моніторинг як систему заходів щодо збору та аналізу інформації з метою вивчення та оцінки якості професійної підготовки і прийняття рішень про розвиток навчально-виховного процесу на основі аналізу виявлених типових особливостей та тенденцій.

Моніторинг пов'язаний:

  • з якістю освіти;
  • з управлінням якістю освіти;
  • з культурою оцінки;
  • з управлінськими рішеннями та стратегічним менеджментом.

У міжнародному стандарті ISO 9000-2000 якість розглядається як ступінь відповідності сукупності власних характеристик продукції, процесу або системи сформованим потребам та очікуванням, загальноприйнятим або обов'язковим. Це визначення дозволяє зробити важливий висновок про зв'язок якості та, відповідно, моніторингу зі стандартами, еталонами, нормами.

Якість - це властивість, яка реально задовольняє споживача. Однак потреби та очікування споживача можуть змінюватися, тому якість є змінною величиною. Ця властивість впливає на здійснення моніторингу.

Важливою умовою ефективності моніторингу є відповідність його процедур вимогам культури оцінки, яку характеризують:

  • наявність чітких критеріїв оцінки;
  • розроблені процедури оцінки;
  • наявність кваліфікованих експертів;
  • розроблені форми фіксації інформації в ході моніторингу;
  • розроблені часові характеристики оцінки;
  • зв'язок оцінки з системою прийняття управлінських рішень.

Моніторинг є складовою управління якістю освіти. Управління якістю освіти - це система певних організаційних процедур, яка забезпечує якість всіх головних складових освітнього процесу - його цілей, змісту освіти, діяльності викладачів, діяльності студентів, матеріальної бази, організації освітнього процесу, оцінки якості освіти.

Моніторинг опосередковано та безпосередньо впливає на якість освіти. Опосередкований вплив пов'язаний з тим, що моніторинг забезпечує управління інформацією, необхідною для прийняття рішень, а безпосередній вплив здійснюють вже ці рішення. Безпосередній вплив забезпечують самі процедури моніторингу. Так, наприклад, якщо студентами систематично проводиться оцінка організації навчального процесу, діяльності викладачів, то сам факт здійснення моніторингу забезпечує управлінський вплив. Викладачі починають корегувати свою діяльність відповідно до критеріїв, за якими вони оцінюються.

У наш час підвищення ефективності вищої освіти пов'язують із стратегічним менеджментом. Такому підходу до управління притаманний зв'язок управлінської діяльності з метою вищого навчального закладу, урахуванням вимог середовища, зовнішніх загроз, слабких місць, аналіз зовнішніх та внутрішніх можливостей, урахування можливих ускладнень, формування готовності працівників до нововведень, визначенням засобів наближення до мети та результатів управління. Особливості стратегічного менеджменту дозволяють визначити місце, цілі, спрямованість моніторингу в сучасній системі управлінської діяльності.

Розглянуті особливості моніторингу, його місце в управлінській діяльності дозволяють визначити основні його напрямки:

  • моніторинг контексту освітнього процесу;
  • моніторинг ресурсів освітнього процесу;
  • моніторинг перебігу освітнього процесу;
  • моніторинг результатів освітнього процесу.

Моніторинг контексту освітнього процесу передбачає відстеження головних соціальних чинників, які впливають на функціонування навчального закладу. До цих чинників треба віднести наявність соціальних та індивідуальних потреб у підготовці фахівців тієї чи іншої спеціальності, обсяги підготовки фахівців тієї чи іншої спеціальності в регіоні, а іноді в країні, вартість навчання в інших навчальних закладах, можливості для працевлаштування випускників тощо.

Головними об'єктами моніторингу є: якість змісту освіти (перебіг процесу), виконання навчальних планів (перебіг процесу); якість діяльності викладачів (перебіг процесу); якість управління (перебіг процесу); якість матеріально-технічного забезпечення (ресурси процесу); якість засвоєння навчальних дисциплін (результати процесу); сформованість особистих якостей у випускників (результати процесу); діяльність випускників (результати процесу).

У моніторингу якості вищої освіти можна виокремити такі рівні: кафедральний, факультетський (інститутський), університетський, регіональний, державний, континентальний, світовий. Практична реалізація завдань моніторингу вищим навчальним закладом здійснюється на перших трьох рівнях - кафедральному, факультетському, університетському.

Формування цілісної системи моніторингу ВНЗ передбачає визначення її загальних напрямків та конкретних параметрів, які будуть відстежуватися. Загальні напрямки полягають в наступному - чим нижче рівень моніторингу, тим більшою є кількість параметрів, які відстежуються, тим більш конкретними вони є.

До показників університетського рівня можна віднести:

  • відсоток випускників, працевлаштованих за спеціальностями;
  • відсоток випускників, які працюють за спеціальністю через 1, 3, 5 років після закінчення ВНЗ;
  • оцінка готовності випускників до професійної діяльності керівником (високий, середній, низький рівень);
  • самооцінка готовності випускників до професійної діяльності (високий, середній, низький рівень );
  • рівень заробітної плати випускників;
  • забезпеченість випускників житлом.

До показників інститутського (факультетського) рівня можна віднести:

  • відповідність особистих якостей випускників вимогам професії;
  • відповідність професійних знань випускників вимогам професії;
  • відповідність професійних умінь випускників вимогам професії;
  • здатність випускників до інноваційної діяльності;
  • рейтинг випускників серед працівників установи;
  • рівень захворюваності випускників;
  • особисті досягнення випускників (нагороди, звання, винаходи, наукові роботи, ступені).

До показників кафедрального рівня можна віднести:

  • наявність у випускників основних структурних компонентів знань та вмінь (відповідно до кваліфікаційної характеристики та переліку компетенції фахівця);
  • позитивні риси в роботі випускників;
  • недоліки в роботі випускників;
  • ставлення підлеглих (або учнів) до випускників;
  • ставлення колег по роботі до випускників;
  • ставлення керівників до випускників.

Під час використання запропонованих критеріїв треба враховувати, який з підходів є підґрунтям у системи підготовки фахівців у навчальному закладі. Якщо це підхід, заснований на знаннях, то моніторинг спрямовується саме на знання та вміння випускників. А якщо це підхід, спрямований на компетенцію, то моніторинг спрямовується саме на оцінку компетенції фахівців, які поєднують знання та вміння.

Реалізація завдань моніторингу передбачає розробку його науково-практичних інструментів. Найбільш доцільними для вирішення завдань моніторингу є методи опитування, експертного оцінювання, спостереження, вивчення документації. Наведемо приклади анкет для опитування випускників та їх керівників.

Анкета оцінки якості професійної діяльності випускника вищого навчального закладу

Просимо Вас відповісти на запитання анкети. Обраний варіант відповіді обведіть або впишіть свій варіант.

Прізвище, ім'я та по батькові випускника

Рік випуску

Місце роботи

Посада

  1. Чи відповідають особисті якості випускника обраній спеціальності?
  2. 1) відповідають; 2) відповідають частково; 3) не відповідають.

  3. Чи відповідають набуті випускником у ВНЗ професійні знання та вміння вимогам професії?
  4. 1) відповідають; 2) відповідають частково; 3) не відповідають.

  5. Які інноваційні технології запроваджував випускник за період його роботи у Вашій структурі?
  6. Яке місце в рейтингу серед працівників займає наш випускник?
  7. Укажіть особисті досягнення нашого випускника (нагороди, звання, винаходи, наукові роботи, ступені).

Прізвище, ім'я та по батькові керівника установи

(місце для печатки)

Щиро дякуємо за допомогу!

Анкета для випускників університету

Просимо Вас відповісти на запитання анкети. Обраний варіант відповіді обведіть або впишіть свій варіант

Прізвище, ім'я та по батькові випускника

Рік випуску

Спеціальність

  1. Чи працюєте Ви за спеціальністю?
  2. 1) працюю (зазначте місце роботи)

    2) не працюю (зазначте чому)

  3. Чи відповідає рівень Вашої підготовки вимогам, необхідним для виконання покладених на Вас обов'язків?
  4. 1) відповідає; 2) в основному відповідає; 3) не відповідає.

  5. Які нові ідеї запропонували Ви, працюючи на займаній посаді?
  6. Чи відчули Ви підтримку колективу як молодий спеціаліст?
  7. 1) так (у чому вона полягає?) 2) ні.

  8. Чи задовольняє Вас рівень заробітної плати?
  9. 1) задовольняє; 2) не дуже задовольняє; 3) не задовольняє.

  10. Чи сприяють умови праці, створені у колективі, підвищенню рівня Вашої фахової підготовки?
  11. 1) максимально сприяють; 2) в основному сприяють;

    3) інколи сприяють;

    4) не сприяють.

Щиро дякуємо за допомогу!

Таким чином теоретико-методичні основи моніторингу якості професійної підготовки є тлумаченням його сутності та особливостей, визначають місце моніторингу в управлінні вищим навчальним закладом, обґрунтовують його напрямки та зміст, визначають його технологічні засади.

Подальшої розробки потребують проблеми визначення суб'єктів моніторингової діяльності, обґрунтування теоретичних моделей змісту діяльності випускників навчальних закладів, на які треба орієнтувати моніторинг, визначення шляхів реалізації висновків та рішень, розроблених в результаті моніторингу.

Література:

  1. Качалова Л.П. Педагогический мониторинг: Процессы интеграции психолого-педагогических знаний будущего учителя // Стандарты и мониторинг в образовании. - 1999. - №6. - С.31 - 34.
  2. Курлехт М.В., Тельнюк И.В. Экспертные оценки в образовании: Учебное пособие для студентов факультетов дошк. образования высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр "Академия", 2002. - 112 с.
  3. Моніторинг стандартів освіти / За ред. Альберта Тайджмана і Т.Невілла Послтвейна. - Львів: Літопис, 2003. - 328 с.
  4. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи / За заг. ред. О.І.Локшиної - К.: К.І.С., 2004. - 128 с.
  5. Хриков Є.М. Управління навчальним закладом: Навч. посіб. - К.: Знання, 2006. - 365 с.
  6. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе. - М.: Росийское педагогическое агентство, 1998. - 35
Євген Хриков,
джерело:
Всеукраїнська експертна мережа

Перейти вище: Статті