Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Профінформування як основа для усвідомленого вибору професії // Профорієнтація
Профорієнтація в Україні / Статті / Профінформування як основа для усвідомле...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Профорієнтація в Україні

01.11.2007 Профінформування як основа для усвідомленого вибору професії

У роботі загальноосвітньої школи по професійній орієнтації основну увагу слід приділити її профінформаційному аспектові, оскільки саме професійна інформація, як один із напрямків профорієнтації, допомагає найбільш усвідомлено підійти до вибору професії.

Роботу з профінформування необхідно вибудовувати так, щоб інформаційний матеріал слугував основою формування в учнів необхідних знань про професії і про свій внутрішній світ, і щоб ці знання допомогли їм прийняти обґрунтовані рішення стосовно професійного самовизначення.

Засвоєння учнями будь-якої інформації, у тому числі й інформації профорієнтаційного характеру, буде ефективним тільки за певних умов.

По-перше, необхідно сформувати позитивне ставлення учнів до сприйняття профінформаційного матеріалу. Дуже важливо, щоб пропонована учням інформація була доступною для них. Інформаційний матеріал і за змістом, і формою повинен відповідати можливостям його сприйняття і аналізу учнями, тобто тим можливостям, які обумовлені віковими і освітніми особливостями школярів. Не слід перенасичувати інформацію про ту або іншу професію спеціальною термінологією або технологічними відомостями, для правильного розуміння яких потрібні спеціальні знання.

По-друге, для формування свідомого, стійкого і адекватного ставлення учнів до професії необхідно правильно подати інформаційний матеріал. Він повинен бути не тільки доступним для учнів, але й об'єктивним та всебічним.

По-третє, форми його подачі мають бути досить різноманітними, щоб забезпечити активізацію сприйняття і розумової діяльності учнів. Цій цілі можуть слугувати найрізноманітніші форми організації профінформаційної роботи. До них слід віднести виготовлення спеціальних стендів, організацію професіографічних заходів - екскурсій, зустрічей, бесід, досліджень, проведення спеціальних профінформаційних класних годин і використання предметних уроків (із навчальних предметів) з профінформаційною метою, акцентування уваги учнів на окремих елементах їхньої навчальної діяльності на уроках праці тощо.

Профінформаційна робота повинна проводитися систематично і безперервно протягом усього періоду навчання у школі. В цьому тривалому процесі можна виділити 3 етапи:

  1. Робота з молодшими школярами. Основна задача - виховання у дітей загальної спрямованості на працю. Вона повинна показати важливість праці, її значення в життя людини і суспільства.
  2. Робота в середніх класах. Триває формування позитивного ставлення до усіх видів праці. Знайомство із якомога ширшим колом провідних професій. Увага вчителя повинна бути спрямована на вивчення інтересів підлітків, їх розширення і поглиблення.
  3. Робота у старших класах. Також плануються заходи, спрямовані на формування психологічної готовності до праці, розширення знань про світ праці. Отримавши багаж знань на попередніх етапах, старшокласники готові до сприйняття складнішого матеріалу, до психологічного аналізу професії. Тому в старших класах всі профінформаційні заходи мають завершуватися складанням профорієнтаційної характеристики професії (професіограми).

Значна роль у підготовці школяра до вибору професії належить і професійному самовихованню - свідомій і систематичній роботі над собою з метою удосконалення своєї придатності до обраної професії. Основні умови професійного самовиховання - обізнаність школяра щодо вимог, які пред'являє обрана професія до людини, її здібностей, характеру; які вміння, навики і знання необхідні для заняття цим видом праці.

Велику допомогу в цьому учням можуть надати професіограми. Професіограма - опис професії, що містить основні вимоги, які пред'являє професія до психологічних і фізичних особливостей людини. Перелік вимог до людини у певній професіограмі підкаже учневі, які якості йому потрібно самостійно тренувати і розвивати. Наприклад, для професій типу "людина - людина" одна з вимог - комунікабельність, тобто така риса характеру, яка виявляється у привітності до інших людей, у прагненні бути завжди у колективі. А найсприятливішою для розвитку цієї риси є суспільна робота, участь у колективних заходах і ін. Знання вимог, які професія пред'являє до людини, - одна з найважливіших умов для організації цілеспрямованого професійного самовиховання учнів.

Особливе значення у професіограмі мають відомості про те, що споріднює дану професію з іншими. Це дозволяє виробити у школяра досить широкий погляд на професію: освоюючи її, ознайомлюватися і з тим, що є в інших професіях. А це, у свою чергу, допоможе подолати і певні побоювання обмеження. Адже вибір професії одночасно є і самообмеженням. Крім того, така підготовка полегшує, у разі потреби, і зміну професії.

Де і як можна використовувати професіограми? Головним чином, під час уроків або факультативів, у позакласній і позашкільній роботі, при організації професійного самовиховання учнів і у інших випадках, коли йдеться про професію, її вибір, значення закономірностей і явищ, що вивчаються на уроках. Підготовка школяра до вибору професії повинна прямо або побічно проводитися на всіх уроках. Бо кожний навчальний предмет містить ті або інші профорієнтаційні можливості. Щоб виявити ці можливості і реалізувати їх на уроці (пов'язати тему уроку з тією або іншою професійною діяльністю, вибудувати бесіду про професію), учителеві необхідно знати хоча б у загальних рисах сутність тієї роботи, де застосовуються відповідні знання, уміння і навики.

Значні можливості для ознайомлення з професіями має позакласна та позашкільна робота. Це і екскурсії на підприємства, і зустрічі з представниками різних професій, і вечори з використанням вікторин, ігор, і диспути, і конкурси, і "Захист професії", і складання альбому професій, і "Усний журнал", і читання книг, і випуск стінгазети, радіогазети, та інші форми роботи. Але і тут потрібне глибоке знання суті професії, тих подробиць, які розкривають важливі моменти професійної праці. Матеріал, який міститься у професіограмі, допоможе вчителеві якнайкраще підготуватися до екскурсії на підприємство: сформулювати її мету і скласти програму, наперед виділити для спостереження найважливіші (у профорієнтаційному відношенні) об'єкти, намітити питання для з'ясування того, що безпосередньо не можна побачити і про що повинен розказати екскурсовод. Це, у свою чергу, допоможе правильно організувати спостереження учнів за діяльністю професіоналів під час перебування на підприємстві, глибше познайомитися з сутністю професії.

Істотну допомогу вчителю надасть професіограма і при підготовці зустрічей учнів з представниками професій. При підготовці такої зустрічі необхідно підібрати аргументи на користь професії, розкрити її суть повною мірою, представити всю інформацію про професію як дуже важливу. Звернення у такому випадку до професіограми більш ніж необхідне.

Досвід свідчить, що добре організована зустріч з представником професії залишає глибокий слід у свідомості учнів, сприяючи їхній пізнавальній активності.

Бесіди фахівців з учнями повинні бути професіографічними за своїм змістом. Учням слід розповісти не тільки про соціально-економічну значення професії і виробничої технології, але і про чинники, що обумовлюють успішність професійної діяльності, задоволення або незадоволення особистості процесом даної професійної діяльності.

Ясна річ, що для виконання цих задач необхідна спеціальна попередня підготовка представника професії. Підготовча робота вчителя із спеціалістом полягає у наступному: розкрити перед фахівцем загальну мету зустрічі і роз'яснити конкретні завдання його бесіди з учнями; обговорити з ним план розповіді про професію, виділяючи головні питання; допомогти спеціалістові відібрати інформаційний матеріал відповідно до задач уроку з метою активізації пізнавальної діяльності учнів; обговорити і допомогти відібрати наочні посібники або ілюстраційний матеріал, якщо такий є; з'ясувати можливості використання довідкової і профорієнтаційної літератури про дану професію для учнів.

Для прикладу розглянемо хід подібної підготовки представника професії до зустрічі з учнями. Класний керівник підбирає необхідного спеціаліста серед батьків школярів або на базовому підприємстві. Потім учитель знайомить фахівця із загальним задумом зустрічі і роз'яснює, що його задача полягає зовсім не у тому, щоб прикрасити професію, розповідаючи лише про її привабливі боки, і не в тому, щоб агітувати учнів за вибір цієї професії. У своїй бесіді фахівець повинен розкрити як позитивні боки, так і труднощі професійної діяльності, показати, які інтереси і схильності людини можуть знайти застосування і розвиток у даній діяльності, який рівень знань і які психологічні якості особистості мають особливо важливе значення у вирішенні професійних завдань, якими здібностями забезпечується успішність роботи, які вимоги професія пред'являє до здоров'я людини і т.д. При цьому було б доречно навести приклад працівника, незадоволеного своєю професією, і розкрити причини цієї незадоволеності.

Класний керівник може запропонувати приблизний перелік питань, які повинен розкрити запрошений фахівець, розповідаючи про свою професію:

  1. До якого виду трудової діяльності можна віднести Вашу професію? (переважно фізична або розумова, виконавча або творча).
  2. Які зустрічаються труднощі, напружені ситуації у роботі?
  3. Які з емоційно-вольових якостей особистості особливо необхідні у Вашій професії? (врівноваженість, терплячість, вихованість, самовладання, наполегливість, рішучість).
  4. Якими діловими якостями має володіти представник Вашої професії? (ініціативність, самостійність, принциповість, допитливість, дисциплінованість, організованість).
  5. Чи має значення у Вашій роботі спритність рук, рухливість, координація рухів, фізична сила, швидкість реакцій?
  6. Які особливості уваги необхідні у Вашій діяльності? (розподілення, переключення, концентрація).
  7. Яке мислення повинне бути? (наочно-дієве, образне, понятійне, абстрактно-логічне).
  8. Який тип пам'яті переважає у Вашій роботі? (зоровий, слуховий, руховий, смаковий, дотиковий, нюховий).
  9. Як професія впливає на Вас? (на характер, на розвиток здібностей, на формування загального культурного рівня).

При підготовці бесіди вчителеві необхідно створити умови для підвищення активності і максимального прояву самостійності учнів. Однією з таких умов може бути формування установки учнів на створення на уроці-зустрічі так званої "журналістської атмосфери", оскільки така зустріч за формою нагадує прес-конференцію. Щоб уникнути безладу при постановці запитань і їх дублювання, слід розподілити питання між групами учнів. Такі групи рекомендується створювати відповідно до аспектів професії, що вивчаються. Оскільки зустріч за своїм характером нагадує прес-конференцію, а учні виступають у ролі кореспондентів, то з'являється можливість після зустрічі спробувати свої сили у написанні робіт і оформленні матеріалу у формі репортажу, інтерв'ю, нарису, фотоматеріалу, роздумів. Так старшокласники опановують спосіб самостійно аналізувати професію і застосовувати його при ознайомленні з новими професіями.

Приблизний перелік запитань для інтерв'ю з представником професії:

  1. Як називається Ваша спеціальність (професія)? З чим пов'язана її назва?
  2. Які з навчальних предметів у шкільні роки Вам найбільше подобалися? Які менше? Що, на вашу думку, було причиною того й іншого?
  3. Що вплинуло на Ваш вибір? (Що його визначило?)
  4. Який шлях здобуття професії (спеціальності) Ви пройшли?
  5. Що знали про цю професію до початку підготовки і який досвід мали?
  6. Чи існують сьогодні інші способи отримання Вашої професії (спеціальності)?
  7. Який тип людини, на вашу думку, може займатися цією роботою із задоволенням? Який - повинен уникати її?
  8. Яким є Ваш робочий день? Опишіть його.
  9. В яких умовах Вам доводиться працювати?
  10. Які переваги має Ваша професія (спеціальність)?
  11. Які недоліки має Ваша професія (спеціальність)?
  12. Який склад працюючих за даною професією (спеціальністю) (співвідношення за віком, статтю) сьогодні і які тенденції відбуваються?
  13. Що може чекати на Вашу професію у майбутньому?
  14. Як Ви гадаєте, кількість працюючих з часом збільшуватиметься чи зменшуватиметься? Від чого це залежатиме?
  15. Як вплинули батьки на Ваш вибір професії (спеціальності)?
  16. Як вплинули друзі і знайомі на Ваш професійний вибір?
  17. Чи потребували Ви допомоги у питанні вибору професії (спеціальності) з боку дорослих, які б добре знали особливості і вимоги професії (спеціальності), і які могли б правильно оцінити Ваші інтереси, схильності і здібності? Чи була у Вас можливість спілкуватися з такими людьми?
  18. Як Ви ставилися до теперішньої вашої професії (спеціальності), коли були у нашому віці?
  19. Ви упевнені в тому, що зробили найкращий вибір? Якщо "так", то обґрунтуйте, якщо "ні" - назвіть основні помилки.
  20. Який професійний шлях Ви пройшли?
  21. Які існують перспективи подальшого професійного зростання і що для цього Вам потрібно?
  22. Чи повторили б Ви свій вибір сьогодні, якби була можливість почати все спочатку?
  23. Якби Ваш син (дочка) вирішив повторити Ваш вибір, як би Ви до цього поставилися?

Професіографічна зустріч сприяє створенню оптимальних умов для організації творчої пізнавальної діяльності учнів, самостійного вирішення ними складних проблем, що мають важливе значення для професійного самовизначення. Вона сприяє розвитку творчого підходу учнів до аналізу проблеми вибору професії і визначення відповідності своїх інтересів, схильностей, здібностей, стану здоров'я умовам і вимогам професійної діяльності.

У добре організованій зустрічі представника професії з учнями їхня особиста дослідницька активність спрямовується на постановку і вирішення важливих профорієнтаційних питань: використання одержаної інформації для аналізу і оцінки індивідуальних особливостей своєї особистості, вирішення для себе питання про професійну придатність до даної діяльності, постановка проблеми вибору такої професії, яка потрібна суспільству і відповідає індивідуальним особливостям особистості.

Зустріч із фахівцем можна проводити тільки тоді, коли учні підготовлені до неї. Бажано роботу класного керівника із підготовки учнів до професіографічної зустрічі проводити методом вільної бесіди.

Пропонуємо вам конспект бесіди по темі:

"Зустріч з фахівцем як один з шляхів пізнання професії"

Мета бесіди: ознайомити учнів з метою і завданнями професіографічної зустрічі, підготувати їх до практичного проведення такої зустрічі і збирання професіографічного матеріалу.

Хід бесіди:

  1. Вступна бесіда з учнями на тему: "Різні шляхи вивчення професії":
    • Які шляхи вивчення професій вам відомі?
    • Які основні питання необхідно з'ясувати у процесі професіографічної зустрічі?
  2. Робота по темі бесіди:
    • З'ясування з учнями специфіки професіографічної зустрічі з фахівцем як методу ознайомлення з професією.
    • Підготовка учнів до практичного проведення зустрічі:
      • ознайомлення з планом бесіди;
      • розробка і аналіз питань бесіди;
      • розподіл питань по групах;
      • питання етики поведінки під час бесіди (про мистецтво ведення розмови);
      • обговорення питань оформлення матеріалів професіографічної зустрічі.
  3. Домашнє завдання:
    • Групам учнів остаточно уточнити і розподілити питання до представника професії.
    • Продумати способи збирання інформаційного матеріалу на зустрічі з представником професії з метою підготовки його до подальшої експозиції (записи, замальовки, фотографування).

Розвиток стійкої мотивації до вибору професії у школярів визначається ще і здібністю до аналізу професій, яка у свою чергу ґрунтується на систематизованих і узагальнених знаннях про світ професійної праці і особливості професійної діяльності. З цією метою може бути проведені класні години, які розкриватимуть суть і принципи професіографічного дослідження.

Складаючи професіографічну характеристику професії (професіограму), учні мають відповісти на такі питання:

  1. Загальні відомості про професію. Історія виникнення професії, соціально-економічне значення і місце професії у народному господарстві, перспективи розвитку професії, зв'язок даної професії з іншими професіями, спеціальностями, існуючими в рамках професії.
  2. Характеристика процесу праці. Сфера і вид діяльності, основні знаряддя праці, виробничі операції, робоча поза, продукція, що виробляється, види браку і причини його виникнення, організація праці.
  3. Санітарно-гігієнічні умови. Мікрокліматичні умови, режим і ритм роботи, можливість виробничих травм, профзахворювання, медичні протипоказання.
  4. Вимоги професії до фізичних і психологічних якостей людини. Характеристика різних видів сприйняття у професійній діяльності, фізичні якості, моторно-рухові дії, інтелектуальна сфера, емоційно-вольові якості особистості, ділові якості, моральні якості, вплив професії на особистість.
  5. Вимоги до професійної підготовки. Вимоги до загальноосвітньої і спеціальної підготовки, характеристика навчального закладу і умов вступу, тривалість навчання і рівень одержаної кваліфікації, перспективи зростання і просування по службі.

Одержавши відповіді на дані питання, можна скласти характеристику професії (професіограму), а, знаючи вимоги професії учні мають нагоду "приміряти" її до себе, співвіднести свої інтереси, схильності, здібності з вимогами, що пред'являються професією до психологічних і фізичних особливостей працівника.

З метою закріплення одержаних знань і умінь аналізувати професію можна запропонувати тим, що вчиться професіографічну екскурсію. Проведенню професіографічної екскурсії передує ретельна підготовча робота.

Підготовку професіографічної екскурсії вчитель може здійснювати за таким планом:

  • Вибір об'єкту екскурсії.
  • Визначення мети екскурсії.
  • Попереднє відвідування підприємства з метою узгодження з адміністрацією термінів і умов проведення екскурсії.
  • Розробка плану бесіди-підготовки учнів до екскурсії.
  • Підготовка екскурсовода до проведення екскурсії.

Як приклад увазі класних керівників пропонується варіант плану бесіди-підготовки учнів до екскурсії.

Тема: "Професіографічна екскурсія як один з шляхів вивчення професії".

Мета: ознайомити учнів із специфікою професіографічної екскурсії як одного з можливих шляхів вивчення професій, підготувати їх до проведення такої екскурсії і збору інформації для складання професіографічної характеристики професії.

Завдання вчителя: підготувати учнів до сприйняття професіографічної інформації на майбутній екскурсії, розробити план спостережень, ознайомити з правилами поведінки, що забезпечують безпеку під час екскурсії.

Хід бесіди:

  1. Фронтальний опитування учнів по темі: "Шляхи вивчення професій".
    • Які шляхи вивчення професій вам відомі?
    • Які особливості проведення екскурсії?
    • Яку задачу ми ставимо при проведенні екскурсії? (скласти професіографічну характеристику професії).
    • Що необхідно з'ясувати про професію, щоб скласти її професіограму?
  2. Робота по темі бесіди:
    • З'ясування з учнями специфіки професіографічної екскурсії.
    • Підготовка учнів до практичного проведення екскурсії: ознайомлення з методом спостереження.
    • Розробка з учнями плану спостереження і питань-завдань по темі екскурсії.
    • Ознайомлення учнів з технікою безпеки і правилами поведінки під час екскурсії.
    • Обговорення питань, що стосуються оформлення матеріалів за підсумками професіографічної екскурсії.
  3. Домашнє завдання:
    • Продумати план складання професіографічної характеристики професії, про яку йтиме мова на екскурсії.
    • Ознайомитися з рекомендованою літературою по темі екскурсії.

Класному керівнику для успішного проведення екскурсії необхідно підготувати до неї екскурсовода. Досвід свідчить, що при викладенні професіографічного матеріалу екскурсоводом зустрічаються наступні помилки, що утруднюють засвоєння інформації учнями:

  • надмірне і багатослівне пояснення неістотних боків професійної діяльності;
  • зайва стислість, конспективність професіографічного матеріалу, що не дає можливості учням уловити логіку аналізу професії;
  • безсистемність викладу, складність і непосильність матеріалу, який викладається, для сприйняття учнями.

При проведенні екскурсії потрібно також уникати підміни професіографічної інформації відомостями про організацію на підприємстві культурно-масової, спортивної та іншої роботи. Ця інформація має цінність тільки як допоміжна, але не основна.

Позакласні і позашкільні заняття із розвитку професійної самосвідомості можуть бути різноманітними за змістом і формами їх проведення. Однією з таких форм, заснованих на самостійності й ініціативі учнів є усний журнал.

Організація усного журналу і його випуск містить наступні етапи:

  • підготовку учнів до випуску журналу;
  • збір учнями профорієнтаційного матеріалу;
  • запрошення фахівців для участі як консультантів-арбітрів;
  • випуск нового журналу.

Підготовка до випуску усного журналу проводиться під час класної години, де спільно з класним керівником розробляються завдання для учнівських пошукових бригад. Їх може бути три-чотири. Першій групі доручається довідатися про історію та географію заданих професій, другій - вивчити особливості і умови праці, підібрати книги і професіограми, присвячені професіям, що вивчаються, третій - довідатись про вимоги, що пред'являються даними професіями до людей, четвертій - скласти вікторину і сценарій конкурсу знавців професій, що вивчаються. Випуск усного журналу, конкурси і вікторини на кращого знавця професій відбувається на класній годині із запрошенням представників професій, батьків і вчителів-предметників. Із підготовленими матеріалами учні можуть виступати у паралельних класах. Можна також організувати конкурси між паралельними класами на кращий випуск усного журналу.

Однією з ефективних форм профорієнтаційної роботи з учнями є самостійне професіографічне дослідження. До його завдань відносяться: самостійний пошук і вивчення інформації про професію учнями, яка служить необхідним матеріалом для складання профорієнтаційної характеристики професії, що вивчається. Професіографічне дослідження, забезпечуючи високий рівень пізнавальної активності учнів і задовольняючи їх допитливість, дає можливість повніше і глибше ознайомитися зі світом професій, сприяє формуванню соціально-професійної спрямованості до трудової діяльності, особистих і соціально значущих мотивів вибору професії, ознайомленню з професіографічними матеріалами і виробленню уміння аналізувати професію. Часто помилкове або неповне уявлення про професію призводить до створення неадекватного ставлення до професії. Проте, здобувши необхідні знання про цю професію, учні змінюють і своє ставлення до неї. Самостійно досліджуючи професію, спостерігаючи за роботою спеціаліста, розпитуючи про труднощі, з якими зустрічається і які долає працюючий, про перспективу професійного розвитку і зростання, а також, знаючи про свої індивідуальні особливості, учні вже можуть ставити перед собою питання про свою відповідність даній професії. І чим більше вони дізнаються про професії, тим свідомішим і вільнішим буде їхній вибір. Самостійна пізнавальна діяльність учнів у процесі професіографічного дослідження активізує їхню емоційно-вольову сферу.

При самостійній пізнавальній діяльності учнів досягається подвійний ефект: профорієнтаційний - отримання важливої для учня інформації і виховний - упевненість в своїх можливостях вирішити серйозні життєві завдання, формування готовності до оригінального, самостійного вирішення будь-яких життєвих проблем.

Для підбиття підсумків самостійних професіографічних досліджень учнів доцільно провести класний захід:

"Захист професії"

Його мета: проаналізувати динаміку професійних інтересів учнів, підбити підсумки профорієнтаційних заходів, з'ясувати, наскільки глибоко засвоєні одержані знання.

Завдання вчителя: попередньо поставити перед учнями завдання - самостійно дослідити одну з професій (бажано ту, з якою учень пов'язує своє майбутнє) і оцінити свої можливості згідно вимог, що пред'являються обраною професією; сприяти подальшому розвиткові пізнавальної діяльності і творчого мислення; з'ясувати, наскільки глибоко засвоїли учні метод аналізу професії з метою професійного самовизначення, які зміни відбулися у їхньому ставленні до свого майбутнього вибору у результаті одержаних знань.

Проведенню даного заходу передує тривала підготовка. Приблизно за місяць з учнями виробляється тематика докладів для захисту. Теми можуть бути найрізноманітнішими: "Моя професія - професія майбутнього", "Хочу бути... і буду", "Захищаю професію...", "Бути мені...", "Професія моїх батьків - моя професія", "Робота токаря", "Робота перукаря" і т.д.

Самостійно вибравши і подумавши тему, визначивши задачу, учні намічають план дослідження, проводять спостереження, фіксують факти, роблять висновки. Таким чином, готуючись до захисту професії, учні поглиблюють свої знання про обрану професію, що сприяє надалі свідомому професійному самовизначенню. Знайомляться з літературою, підбирають необхідні схеми, малюнки, фотографії, відвідують робочі місця, розмовляють з представниками досліджуваної професії, спостерігають за їх роботою, знайомляться з інструментами, обладнанням, з трудовими процесами, умовами роботи, з'ясовують соціально-економічне значення і місце професії у народному господарстві, психофізіологічні вимоги професії до фахівця, вимоги до професійної підготовки, думають над тим, які знання, одержані в школі, потребують поглиблення і розширення.

Захист проводиться самими учнями. Як гості на захист можуть бути запрошені представники професій, що захищаються. Після короткого вступного слова вчителя, що повідомляє про цілі і завдання уроку, виступають доповідачі. Бажано, щоб доповіді прозвучали як усні твори. На захист однієї професії відводять 8-10 хвилин. Товариші по навчанню, виступаючи як опоненти, висловлюють свої думки з приводу доповіді, задають питання доповідачу.

План опонування може виглядати так:

  • відповідність матеріалу обраній темі;
  • композиція доповіді;
  • логічність викладу;
  • підхід до матеріалу (творчий або шаблонний);
  • наявність своїх власних думок, суджень, оригінальних рішень;
  • правильність і переконливість висновків, оцінок, аргументування;
  • мова доповідача - точність, правильність, емоційність, виразність;
  • підсумки - наскільки доповідач впорався зі своєю задачею, поради доповідачу.

Така системна профорієнтаційна робота допоможе школярам краще дізнатись про різні професії і визначитися у своєму професійному виборі. А поки що нехай ознайомляться із короткими професіограмами деяких професій.

Переклад, джерело:
Республиканский центр
профориентации молодежи
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті