Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Багато хочеш - мало отримаєш // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / Багато хочеш - мало отримаєш

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

11.07.2007 Багато хочеш - мало отримаєш

Чому студенти, які отримали престижні спеціальності, не можуть влаштуватися на високооплачувану роботу? Шикарні машини, дорогі ресторани, респектабельні курорти та забиті стодоларовими купюрами кишені... І хто, побачивши таких представників вищого класу суспільства, теж не захотів би досягти такого? А коли ти лише стоїш на порозі дорослого життя, коли перед тобою вибір, на яку стежку вступити, то звичайно обираєш ту, яка, як тобі здається, обов'язково приведе до успіху. У наші часи - здебільшого до матеріального...

Вперед у "світле" майбутнє

Нещодавно я підслухала розмову двох абітурієнтів, які вирішували, який вуз і яку спеціальність їм обрати.

- Треба йти на юридичний. Ти уявляєш, які гроші вони заробляють? - переконував один з юнаків.

- Та ні, краще обрати щось пов'язане з фінансами. Потім підеш працювати у банк, і через рік-два можна стати банкіром. Ось де справжні гроші, - не погоджувався інший.

Вони продовжували сперечатися, але я не почула жодного слова про те, що їм майбутня професія подобається, про те, як саме збираються досягти успіху. Але вже сьогодні вирішували, у які ресторани ходитимуть, на які курорти їздитимуть. У них в голові була чітка схема: престижна спеціальність - престижна робота - престижне життя.

На жаль, як показує практика, дотриматися такої схеми вдається лише одиницям. Інші залишаються за дверима alma mater лише з папірцем, в якому зазначено престижну спеціальність. Але гарантії подальшого вдалого працевлаштування та отримання високої зарплатні він сьогодні аж ніяк не дає.

Невтішна статистика

Але чому абітурієнти цього не розуміють? Чому з року в рік продовжують товпитись у черзі на спеціальності, якими ринок праці вже переповнений? Основна причина вказана вище: у юних головах чітко засів стереотип - найбільше грошей заробляють саме юристи, фінансисти, банкіри і подібні до них. Що ж, у чомусь вони праві. За даними Державного комітету статистики, першість за рівнем середньомісячних зарплат вже кілька років зберігається саме за сферою фінансової діяльності - на кінець першого кварталу 2007 року працівники цієї сфери в середньому отримували 2758 грн., у той час як "бюджетники" - працівники освіти та медичної сфери - ледве дотягували до тисячі гривень. Проте зверніть увагу на цю цифру - 2758 грн. - і подумайте, чому вона така маленька, адже керівництво банків отримує величезні офіціальні зарплати? Річ у тому, що вираховувалась саме середня величина. А отже у цій цифрі закладені і ті зарплати, які значно менші за українську середньомісячну (згадайте шкільний курс математики). Тобто і у цій престижній сфері є люди, які отримують ненабагато більше, ніж "бюджетники".

І таких, судячи з середньомісячної зарплати у цій сфері, немало...

Парадокси ринку праці

У Черкаському обласному центрі зайнятості при підготовці щорічних "барометрів" професій вже давно звикли розділяти такі поняття, як "престижна професія" та "високооплачувана професія". Адже вони щороку на власні очі бачать, як вчорашні студенти престижних факультетів, оббивши усі пороги у пошуках престижної роботи, врешті решт приходять сюди.

Так, минулого року до обласної служби зайнятості звернулось 366 випускників шкіл, 341 випускник профтехнічних закладів та 1148 (!) випускників вищих закладів освіти, які не змогли самостійно працевлаштуватись по закінченню навчального закладу. І найцікавіше, що саме випускників вузів, які мають престижні спеціальності, центрам зайнятості найважче працевлаштувати. Те, що більшість з них не відповідають професійним вимогам роботодавців, це - окрема тема. Наведу лише один приклад: на черкаському ринку праці вже кілька років існує дефіцит бухгалтерів. При цьому на обліку в центрах зайнятості представники саме цієї професії займають чи не найперше місце за чисельністю. Хіба не парадокс? А все дуже просто: новоспечені бухгалтери іноді не відповідають елементарним професійним вимогам роботодавця, зокрема, навіть не вміють працювати з такою програмою, як 1С Бухгалтерія.

Однак є ще одна причина, через яку центри зайнятості не можуть працевлаштувати економістів, фінансистів, юристів тощо. Це - низька заробітна плата. Зрозуміло, що тим хлопчакам, про яких говорилося на початку статті, після п'яти років навчання та мрій про крісло директора банка чи керівника юридичної контори, не дуже захочеться працювати якимось нещасним юристом на якомусь маловідомому підприємстві за 500-700 гривень на місяць.

Закон помідорів

Але чому так сталося, що представники "престижних" професій стали отримувати "непрестижні" зарплати? Одразу відзначу, що дійсно кваліфіковані економісти, фінансисти, юристи, банкіри та бухгалтери, з досвідом роботи, сьогодні дійсно мають гарний заробіток. Проте вчорашньому студенту на великі кошти нема чого розраховувати, якою б престижною не була його спеціальність. І пов'язано це якраз з такими знайомими для цих студентів поняттями, як "попит" і "пропозиція". За прикладом не будемо ходити далеко: щороку перші помідори на базарі коштують шалені гроші, адже попит перевищує пропозицію. Але з часом їх стає дедалі більше - пропозиція перевищує попит - і вони вже коштують копійки. Майже те саме відбувається і на ринку праці - чим більше представників однієї і тієї ж професії, тим більш вибагливими стають роботодавці і тим менше вони можуть платити, оскільки, якщо когось низька зарплатня не задовольняє, завтра на це місце прийдуть ще десять фахівців.

"Непрестижність" знову "в моді". У роботодавців

У багатьох абітурієнтів може виникнути питання: а що ж робити? І багато хто скаже, що краще вже бути юристом за 700 гривень, ніж слюсарем за такі ж гроші. Однак - це черговий стереотип. Я вже згадувала, що у центрах зайнятості "престижна" та "високооплачувана" професія - це різні поняття. І все частіше ті професії, що входять до першої категорії, взагалі не зустрічаються в другій. Наші батьки і суспільство нам так довго вдовбували (і продовжують вдовбувати), що без вищої освіти (і освіти престижної, або принаймні "інтелігентної") - нікуди, так багато з нас "позасовували" у вузи, що нині молодих спеціалістів, які отримали звичайні робітничі або інші "непрестижні" спеціальності, дуже мало. А попит на них - шалений. Адже тут продовжує діяти той самий принцип співвідношення "попит - пропозиція". Електрик дільниці, електрогазозварник, столяр, оператор котельні, слюсар-ремонтник, швачка, тракторист, офіціант - ось за кого сьогодні б'ються роботодавці. Ось за чию кваліфіковану працю (на жаль, у представників "непрестижних" професій це теж проблема) вони готові давати гарну зарплатню. Буквально на днях бачила оголошення в газеті, де підприємство запрошувало на роботу кілька нових працівників. І як ви думаєте, кому пообіцяли найбільші ставки? Слюсарю та оператору верстатів - від 1,5 тисячі гривень. А економісту на цьому підприємстві пропонують лише 800 грн. Парадокс? Ні, закони ринку! Тож перш ніж уявляти собі картини успішного майбутнього, яке принесе вам престижна спеціальність, старанно проаналізуйте всі "за" і "проти". Престижно жити - мати дорогу машину, і ходити по шикарних ресторанах - можна і працюючи на будівництві…

Євгенія Федоряка,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті