Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
ТОР-10 найнебезпечніших професій сучасності // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / ТОР-10 найнебезпечніших професій сучасності

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

29.10.2007 ТОР-10 найнебезпечніших професій сучасності

"Всі професії важливі, всі професії потрібні", - співалось ще у радянській пісеньці. З тих пір багато чого змінилось, а от до важливості та потрібності треба додати ще й небезпечність. Адже ризик є на будь-якому робочому місці незалежно від того, де воно розташоване - на полігоні чи у престижному офісі в центрі столиці. Звісно, називаючи найнебезпечніші професії, можна було б відшукати ловців крокодилів чи приборкувачів акул. Та спустимось до більш прозаїчного місцевого масштабу. Пропонуємо Вашій увазі ТОР-10 небезпечних професій, котрі зустрічаються у нашому житті повсякчас.

1. Рятувальник

За неофіційними даними лише за минулий 2006 рік в Україні загинуло 26 рятувальників.

Беззаперечно лідирує в нашому рейтингу, оскільки колишні пожежники нині перетворились на цілком сформовану службу Міністерства надзвичайних ситуацій, а надзвичайні ситуації, як відомо, можуть бути різними - від неможливості відкрити власні двері зсередини чи зняти кота з дерева і до глобальних катаклізмів та велетенських пожеж. Відтак хлопцям в уніформі доводиться звикати, і добре, якщо сьогоденна робота - зламати двері. Набагато гірше, коли доводиться рятувати людей з полум'я чи пірнати у холодну крижану воду.

 Екіпаж варти №2 СДПЧ-8

Екіпаж варти №2 СДПЧ-8

Екіпаж варти №2 СДПЧ-8:

- Рятувальник - це вже не професія, це вже спосіб життя, адже постійно перебуваєш у очікуванні тривоги: можливо комусь саме зараз потрібна буде допомога. А в критичній ситуації дається взнаки і те, настільки ти добре підготовлений до цієї ж таки ситуації, і хто знаходиться поруч і власні знання та правила техніки безпеки. Це допомагає.


2. Міліціонер

З початку 1991 р. в Україні під час виконання службових обов'язків загинуло 926 працівників міліції, понад 6 тисяч поранено. За сім місяців поточного 2007 року загинуло 12 міліціонерів та 175 було травмовано.

Добре відома істина - "злодій повинен сидіти у в'язниці" - має ще й інший бік медалі. Злодій може виявитися вбивцею, ще й на додачу серійним, маніяком, ґвалтівником тощо, і в руках у нього у непідходящий момент може виявитися якщо не вогнепальна зброя, то холодна, або ж просто кухонний ніж, кийок, цеглина, - та будь-що. І, будьте певні, що до в'язниці потенційний злодій аж ніяк не хоче. Відтак найчастіше захищає свою свободу саме таким радикальним способом.

Старший лейтенант Роман Рижук

Старший лейтенант Роман Рижук

Оперуповноважений відділення карного розшуку Уманського МВ УМВС старший лейтенант Роман Рижук:

- Навіть знявши мундир, не відчуваєш себе вільною від присяги людиною. А загалом розумієш, що в критичній ситуації можна покладатися не стільки на себе, скільки на всю команду. Це, як своєрідна гра в футбол - ти можеш бути відмінним нападником, та команда теж має викладатися на повну.

3. Лікар

Поодинокі випадки інфікування лікарів від пацієнтів досить часто висвітлюються в пресі. Та ніхто не знає достеменно, скільки реально захворіло лікарів, і на які хвороби під час виконання своїх прямих обов'язків.

Несучи величезну відповідальність за життя людини, подекуди можна не витримати такої напруги. Втім, багато хто вже призвичаївся, інша справа, що пересічний пацієнт будь-якої миті може передати власну хворобу медичному працівнику. Відтак лише на Черкащині за минулий рік 19 медпрацівників мали контакт з кров'ю ВІЛ-інфікованих (якщо хтось буде говорити про порушення правил техніки безпеки, чи то пак лікування, варто уточнити, що найчастіше кров при певних маніпуляціях бризкає просто в очі - відтак відбувається контакт). Є ще лікарі, котрі працюють з відкритими формами туберкульозу, інфекціями, вірусами, мікробами, розтинають трупи і лікують божевільних, наркоманів та алкоголіків, - відтак професійні захворювання у цій сфері не рідкість. Подекуди й життям можна поплатитись.

Лікар-інфекціоніст Уманської інфекційної лікарні Валентина Ліповська:

- На жаль, такі випадки не рідкість. Тому сприяє сучасне поширення хвороб, котрі з кожним роком стають все небезпечнішими і множаться. Згадати хоча б той факт, що вірус СНІДу з'явився лише у 80-х і встиг стати світовою чумою. Фактично, лікар залишається сам на сам з бідою пацієнта. Правила техніки безпеки чи дотримання санітарно-гігієнічних норм - це ще не гарантія для лікаря, а також для його родини.

Кожен лікар чи медичний працівник, свідомо обираючи професію, знає, на що йде. Шкода, що такі прикрі випадки за нинішніх умов та епідемій (офіційно визнано, що нині в Україні епідемія СНІДу та туберкульозу, - прим. авт.) трапляються все частіше. Проте доводиться працювати і в таких умовах.

4. Військовий

Фактів загибелі військових при виконанні прямих службових обов'язків за історію незалежності України зафіксовано аж 10. Вони сталися головним чином при виконанні миротворчих операцій за кордоном. Інша справа - загибель на робочому місці з необережності. Таких випадків за роки незалежності України сталося аж 30 (включно з солдатами строкової служби).

Почесна охорона Вітчизни та всіх її можливих кордонів змушує тримати себе у тонусі, а ще боротися з уявним ворогом на випадок, коли оте уявне стане справжнім. Відтак і арсенал на цей випадок у військових справжній - тут і зброя, і кораблі, і танки, і ракети. Втім, військові звикли до дисципліни, що також грає важливу роль у їхній безпеці - і з поводженням з таким арсеналом, і на випадок, якщо комусь терміново буде потрібно завоювати нашу територію.

Командир військової частини А 3024 полковник Ігор Нікіфоров:

Полковник Ігор Нікіфоров

Полковник Ігор Нікіфоров

- Величезну роль у роботі військових відіграє патріотизм. Справді, не кожен молодий дужий чоловік за нинішніх умов буде жертвувати власним життям, родиною, заробітками заради Батьківщини. Отак і виходить, що фактично армія тримається на патріотизмі, бо кожен військовий сьогодні, на мою думку, патріот. Це обумовлено, передовсім, недофінансуванням української армії, з чого й починаються всі військові проблеми. А ще, лише перебуваючи в лавах армії, навчаєшся дисципліні та командній грі. Оскільки завжди перебуваєш у бойовій готовності, а поруч знаходиться військовий арсенал, хочеш не хочеш - доводиться дотримуватись і суворих правил, і довіряти старшим по званню, і не тільки чекати підтримки бойового товариша, але й самому слугувати опорою.

5. Таксист

За неофіційними даними за роки незалежності близько 50 українських таксистів загинули на робочому місці.

Ця професія завжди була однією з найнебезпечніших, оскільки кримінальні елементи та просто ласі до легкої наживи люди існували завжди. А самотній таксист при автомобілі та виручці, готовий везти клієнта не тільки мегаполісом, але й за бажанням ярами, степами, лісосмугами, та ще й темної пори, - ідеальна здобич. Страх підсилює ще й те, що ніколи достеменно не знаєш, хто сяде наступним до машини - добропорядний громадянин чи зловмисник. До речі, побутує думка навіть про специфічний спосіб вбивства таксистів - мотузка, накинута позаду на шию. Одним словом, жах.

Директор Бліц-таксі Ігор Кецкало:

Директор Бліц-таксі Ігор Кецкало

Директор Бліц-таксі Ігор Кецкало

- Вважаю, що професія таксиста - одна з найнебезпечніших, адже, по суті, до машини може сісти хто завгодно, і таксист залишається сам на сам з небезпекою. Головну роль тут відіграє дружба. У всіх таксистів є правило: на будь-який сигнал про небезпеку від колеги потрібно щодуху мчати на допомогу. Причому на SOS реагують всі таксисти, чий передавач прийняв позивні, незалежно від організації чи фірми, на яку працюють.

6. Касир

Офіційних даних щодо загибелі касирів на робочих місцях надати наразі ніхто не може. За неофіційними даними, з 2000 р. зафіксовано 6 смертей касирів на робочому місці.

Робота з грішми завжди відповідальна і має свої ризики - по-перше, ризик помилитися та все життя розплачуватися за свою помилку. По-друге - завжди можна стати жертвою чиїхось недобрих намірів. Адже отримати відразу велику суму, не доклавши особливих зусиль, мрія чи не кожного. І деякі навіть зважуються втілити цю мрію в життя. А тому в періодиці час від часу друкують замітки про пограбовану автозаправну станцію, розорений банк, ба, навіть касу відділу соціального забезпечення.

Керуюча центральним Уманським відділенням "Приватбанку" Олена Макарова:

- Звісно, робота з грішми - це надзвичайно відповідально. А ще постійно тримає в напрузі, завдяки західним бойовикам, де люди в масках та зі зброєю грабують банки та беруть каси. Тому намагаєшся дотримуватись певних правил безпеки, надто, коли в касі знаходиться солідна сума. А взагалі можна сказати, що всілякі замки та сигналізації - лише для чесних людей, бо зловмисник, якщо вже щось задумав, то обійде їх, про це свідчать ті ж західні фільми. Тому нині, аби не перевозити в авосьці великі суми грошей та не ризикувати, більшість банків та й установ переходять на безготівкові розрахунки. А от категорія касирів, операторів та продавців, котрі працюють безпосередньо з готівкою (магазини, заправки) все ще продовжує ризикувати.

7. Охоронець

За даними неофіційної статистики на робочому місці з 2005 р. загинуло 3 інкасатори, 8 сторожів та 2 охоронники. Інформація щодо кількості загиблих тілоохоронців вважається засекреченою.

В принципі, охоронець виконує ту ж місію, що й касир, з тією різницею, що, на відміну від грошей, має справу з матеріальними цінностями. Звідси й проблеми - бо замки на невелике приміщення каси чи сигналізацію поставити набагато простіше, ніж, скажімо, на все приміщення і на кожне вікно якої-небудь установи чи організації. Окрім того, у компетенції охоронників перевозити гроші, охороняти знаменитостей, вхід до солідної установи - одним словом, охороняється нині все. Зате й нападів на охоронців, інкасаторів, тілоохоронців та сторожів - вистачає.

Директор київського охоронного агентства "Група+" Вадим Красножон:

- Охоронець завжди знає, на що він іде. Адже, незважаючи на усталену думку "Сидиш, насіння лузаєш - гроші отримуєш", охоронець має бути завжди готовим до непередбачуваних ситуацій. Відтак - добре володіти зброєю, мати швидку реакцію і чималу силу. Саме за ці вміння охоронець отримує гроші, ну - і за ризик. Адже, як мовиться, - проти лому немає прийому. Тому кожен з нас, відправляючись на зміну, не знає, що його там чекає.

8. Будівельник

Достеменно порахувати, скільки наших співвітчизників загинуло безпосередньо під час виконання професійних обов'язків, не вдалося - головним чином, будівельники гинуть за кордоном.

"Не стій під стрілою" - правило техніки безпеки радянських часів, що встигло стати крилатим висловом, не тільки не втратило нині своєї актуальності, але й дещо модернізувалося. А рівень технічного прогресу зробив цю професію небезпечною. Адже за нинішніх умов кожен, хто має навики маляра, каменяра, складальника може непогано підзаробити. Бо будівництво нині йде шаленими темпами - і не тільки в Україні, але й за близьким та далеким кордоном. Інша справа, що рідко хто замислюється про техніку безпеки найманих робітників та "шабашників" - це прерогатива цілком законних фірм з легальною та серйозною діяльністю. В решті випадків доводиться і важкі будівельні матеріали на ...надцятий поверх тягнути, і працювати без будь-якої страховки на тому ж таки ...надцятому поверсі, причому за будь-яких погодних умов, а декому ще й проживати, в, м'яко кажучи, не дуже комфортних умовах.

Головний інженер будівельної фірми "Інжпроект-2" Юрій Верем'єв:

Головний інженер будівельної фірми Юрій Верем'єв

Головний інженер будівельної фірми "Інжпроект-2" Юрій Верем'єв

- Технічний прогрес постійно полегшує роботу будівельникам, та це не означає повної безпеки. Людина з цією професією завжди ризикує - зірватися донизу, потрапити під будівельні матеріали, та й взагалі, дуже невчасно на будівництві може щось обірватися чи щось впасти. Дехто надає перевагу роботі на підприємстві - адже знаєш, що захищений, та й саме підприємство дбатиме про безпеку працівників, оскільки нікому не вигідна смерть на робочому місці. Дехто відправляється у вільне плавання - ще й яке: аж до Іспанії чи Австралії. Там з цим гірше, адже найманий будівельник, хоч і отримує непогані гроші, проте ніде не рахується та нічим не захищений. Чорноробочі часто гинуть при поганих умовах праці.

9. Журналіст

У порівнянні з іншими професіями, журналістів гине декілька на рік і кожна така загибель детально висвітлюється на шпальтах газет. Та 50% представників цієї професії хоч раз у житті чули на свою адресу погрози чи ставали об'єктом недолугих жартівників.

Ну не подобається багатьом наш брат, і нічого тут не вдієш. Особливо дошкуляють ті, у кого перо гостріше за інших. Бо кар'єру на цьому поприщі можна зробити лише за умови цікавих, гострих та актуальних матеріалів, і чи не кожна "акула пера" мріє якщо не розкрити вбивство президента Кеннеді і заробити свій перший мільйон та всесвітню славу, то хапнути за руку хабарника місцевого масштабу. Тому недолюблюють журналістів самі ж герої гострих та актуальних матеріалів. Відтак і помста буває різною - історії Гії Гонгадзе та Анни Політковської довгий час не сходили з перших шпальт, а дехто відбувся просто легким переляком, як-от газета "Сегодня". Лише нещодавно до редакції солідного видання подзвонив жартівник та запевнив, що в приміщенні знаходиться... бомба. Одним словом життя - не мед, повірте.

Від автора:

Якщо мрієте про кар'єру журналіста, власний ноутбук та пару-трійку статей про секс у великому місті з шаленими гонорарами, - краще не мрійте. Робота ризикована, важка у фізичному плані, але ще більше в моральному, бо витримати всілякі ДТП, загибелі чи й просто соціальну тематику (мама б'є дитину, пенсіонера вигнали на вулицю, чоловік повісився) - дуже складно. А між тим, такі матеріали найчитабельніші. Заробити мільйони тут теж не вдасться - подекуди навіть затрати не окупляться. Можна хіба що спробувати відточити перо, та потім придумати якого-небудь Гаррі Поттера і зробити собі ім'я.

10. Вчитель

За даними всесвітньої психіатричної спілки, майже у кожного вчителя трапляються психічні розлади та моральні виснаження.

Одна з найемпатичніших професій, для якої діє принцип "світячи іншим - згораєш сам". Справді, за опікуванням проблемами підростаючого покоління у представників цієї професії може просто не вистачити сил та часу на власне життя. А перевантаження психіки трапляються часто. Відтак, життя може пройти у постійних стресах, депресіях та чужих клопотах.

Вчитель Тетяна Тетянко:

Вчитель Тетяна Тетянко

Вчитель Тетяна Тетянко

- Справді, час від часу моральні виснаження та депресії стають на заваді особистому життю. Та й чи може бути воно у вчителя, коли фактично маєш 15-20 діток, у яких свої проблеми, питання, інтереси? Тому доводиться важко, але вчитель з досвідом скаржитися не стане, адже добре розуміє, що віддає себе дітям. Тоді вже особисте відходить на інший план.

Прагнете змінити роботу чи визначаєтесь з майбутньою професією? Тоді думайте не тільки про розмір заробітної платні, а й про власну безпеку…

Олена Марченко,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті