Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Професія на все життя, довге чи коротке... // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / Професія на все життя, довге чи коротке...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

09.11.2007 Професія на все життя, довге чи коротке...

Те, що перед Богом усі рівні - факт безперечний. Але ж скільки відпущено офісному працівнику, який сидіть за комп'ютером і нервово п'є каву, і трудязі, що риє канави й прокладає труби, зігріваючись горілкою? Що зрештою важливіше: доля, яка мов та зозуля прокувала своє раз і назавжди, чи умови праці, які так невблаганно відображаються на стані здоров'я?

Тенденції зміни середньої тривалості життя

На тривалість життя впливають не тільки біологічні й спадкові особливості, а й соціальні умови, що їх створюють праця, побут, відпочинок, харчування. Людина живе довше за більшість хребетних, незважаючи на спосіб життя, екологію, п'яних водіїв на дорозі і значну кількість смертельно небезпечних неприємностей. Окремі індивіди живуть навіть понад століття і з особливим сумом вимовляють знайому фразу: "А в наші часи все було по-іншому...".

Та й справді, в Середні віки середня тривалість життя не перевищувала 40 років. Люди важко працювали, погано харчувались та взагалі мало раділи своєму короткому життю.

У наш час щомісяця понад мільйон землян переступають поріг свого 60-річчя. За даними ООН, пропорція людей віком за 60 років в усьому світі у найближчі 50 років подвоїться: вона зросте від сьогоднішніх 10% до 22% у 2050 році. Отже, сьогодні кожному десятому жителю нашої планети за 60 років. В Україні - кожному п'ятому.

Однією із найбільш вражаючих тенденцій другої половини ХХ століття стало зростання середньої тривалості життя на 20 років, причому вважається, що в першій половині ХХІ століття цей показник збільшиться ще на 10 років. Пропоную бути оптимістами й поставитися до приємної статистики з довірою.

Другою, не менш вражаючою, тенденцією ХХІ століття, вочевидь, стане той факт, що сьогодні у світі близько 600 мільйонів людей віком за 60 років. А вже у 2050 році їх буде близько 2 мільярдів. Вперше за всю історію людства кількість літніх людей у віці від 60-ти років перевищить кількість дітей віком до 14 років. (До речі, ще 150-200 років тому старими вважилися люди у віці від 40 років.)

Страшно подумати, що прийдуть такі дні, коли в громадському транспорті на одного школяра припадатиме дві бабусі. А через 40 років саме ми з вами станемо цими бабусями й дідусями, величезну кількість яких ще 10 років тому не змогли би собі увити навіть найталановитіші письменники-фантасти.

Демографічний стан сучасної України

Економічна криза 1990-х років стала основною причиною стрімкого зменшення середньої тривалості життя українців. Для порівняння, якщо за офіційними даними у 1989 році померло 600,6 тисяч осіб, то у 2004 році 761,3 тисяч осіб. Шляхом нескладних арифметичних розрахунків можна дійти висновку, що впродовж 15 років показник смертності населення України збільшився більше ніж на 25 %. Якби смертність протягом 1989-2004 років залишалась на рівні 1989 року, чисельність померлих за цей період була б менша за фактичну на 2,4 млн. З урахуванням того, що за кожною цифрою стоїть чиєсь життя, статистика здається жахливою. Так що загальносвітові показники збільшення тривалості життя до України ніякого відношення не мають.

До того ж, можна виявити ще одну цікаву тенденцію. Динаміка смертності чоловіків за цей період часу склала 52,3%, тоді як для жінок зміни тривалості життя виявилися значно меншими - 28,4%. Бережіть чоловіків...

Держкомстат оголошує такі офіційні дані щодо рівня смертності в Україні. У 2004 році в країні померло 761,3 тис. осіб; у тому числі 391,4 тис. чоловіків та 369,9 тис. жінок. У загальній кількості померлих 184,1 тис. (24,2%) - населення у працездатному віці (жінки -16-54 роки, чоловіки - 16-59 років) та 570,0 тис. (74,9%) - особи у віці, старшому за працездатний (жінки - 55 і старші, чоловіки - 60 років і старші). Тобто люди у працездатному віці складають майже 25% від загальної кількості померлих. Середній вік померлих 67,2 року: чоловіків - 61,8, а жінок - 72,9 року.

Крім того, смертність має значну регіональну диференціацію. Найвищі показники смертності упродовж останніх років фіксуються в Чернігівській області (20,7 померлих на 1000 мешканців у 2004 році), Сумській (18,7%), Полтавській (18,4%), Житомирській та Кіровоградській областях (по 18,3%) областях, серед жителів яких спостерігається висока питома вага осіб похилого віку; найнижчі - у м. Києві (10,7%), та регіонах з відносно молодим населенням: Закарпатській (12,4%), Івано-Франківській (12,9%), Львівській та Чернівецькій (по 13,1%) областях. У середньому ж по Україні рівень смертності у 2004 році становив 16 померлих на 1000 населення.

Причини росту смертності працездатного населення

  • Рівень охорони здоров'я та якості початкової освіти.

За цими критеріями (за винятком системи вищої освіти та професійного вдосконалення) Україна помітно відстає від розвинених держав з рейтинговою позицією серед 125-и країн. За рівнем охорони здоров'я та якістю початкової освіти Україна є 94-ою (Польща - 26-ою, Норвегія - 10-ою, Японія - першою), вищої освіти та професійного вдосконалення - 48-ою (Польща - 33-ою, Норвегія - 9-ою, Фінляндія - першою).

Хоча історія знає приклади того, як недоступність лікарів стає причиною різкого зниження смертності. Коли у 1973 році лікарі Ізраїлю покинули свої кабінети через масові страйки, кількість госпіталізованих знизилась на 85%, а кількість померлих - на 50%. До речі, зафіксований показник смертності став найнижчим за всю історію країни.

  • Непридатність умов праці, професійні захворювання.

Професійні захворювання - хвороби, що виникають внаслідок дії на організм несприятливих професійних чинників. Цей фактор, безперечно, є найбільш значущим, тому на ньому слід зупинитися окремо.

Професійні захворювання

Психіатри схожі на своїх пацієнтів, робітники шахт страждають на задишку, вчителі й співаки хворіють на горло, письменники спиваються... У тому, що професія накладає відбиток на саму людину, стан її здоров'я та тривалість життя, сумнівів ні у кого не викликає. Але, на жаль, в Україні не ведеться офіційна порівняльна статистика щодо середньої тривалості життя представників різних професій. Така статистика кількісно виявила би ступінь взаємозв'язку між професійними захворюваннями та середньою тривалістю життя.

Професійні захворювання добре вивчені та класифіковані, так само як і їхній вплив на стан здоров'я людини. Найбільш практичним є поділ професійних захворювань на гострі й хронічні. До гострих відносять ті форми хвороби, симптоми яких були виявлені раптово, після одноразової дії тих чи інших шкідливих виробничих факторів. Хронічними професійними захворюваннями вважаються ті, що виникли у результаті тривалої дії шкідливих, небезпечних і виробничих факторів. Міністерство охорони здоров'я затвердило офіційний перелік хвороб, що віднесені до професійних. Вивчивши цей перелік, ви зможете оцінити, наскільки шкідливою є ваша робота.

Вибірковий перелік професійних захворювань

Найменування хвороб Приблизний перелік виробництв та робіт, що виконуються на них
1 Захворювання, які виникають під впливом хімічних факторів:
  • гострі, хронічні інтоксикації та їх наслідки, токсичне ушкодження органів дихання, токсична анемія (рак крові), токсичний гепатит (запалення печінки), токсичні ураження нервової системи.
Всі види робіт, пов'язані з процесами одержання, переробки, застосування (включаючи лабораторні роботи) отруйних речовин у різних галузях промисловості, будівництві, сільському господарстві, на транспорті та у сфері обслуговування.
2 Хвороби шкіри: епідермоз, контактний дерматит, фотодерматит та інші. Підприємства хімічної, нафтопереробної, машинобудівної, металургійної, деревообробної, шкірсировинної, шкіряної, харчової промисловостей, будівельне, меблеве виробництво та інше.
3 Вегетативносенсорна або сенсомоторна поліневропатія рук (коли тремтять кінцівки). Робота з ультразвуковими дефектоскопами та медичною апаратурою, що генерує ультразвук.
4 Катаракта (захворювання очей). Ковальсько-пресові, електрозварювальні та термічні роботи із виготовлення скловиробів, роботи, пов'язані з інфрачервоним випромінюванням у металургії.
5 Роботи, пов'язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів та систем:
  • координаторні неврози;
  • захворювання периферичної нервової системи та опорно-рухового апарату.
Робота на клавішних апаратах та музичних інструментах, копіювальні, гравіювальні, бурильні, малярські роботи, робота водіїв великовантажних та самохідних машин.
6 Опущення і випадіння матки. Роботи, пов'язані з підняттям та переміщенням вантажів вручну із докладанням зусиль.
7 Виражене варикозне розширення вен на ногах. Роботи, пов'язані з тривалою статичною напругою, стоянням, перенесенням вантажів.
8 Захворювання, які викликаються перенапругою голосового апарату:
  • хронічний ларингіт, вузлики голосових зв'язок та інші.
Роботи, пов'язані з тривалою напругою голосу, голосових зв'язок тощо. Вчителі, викладачі, оратори, музиканти і т.д.

Наслідки професійних захворювань

За даними Міжнародної Організації Праці (МОП), у результаті виробничих травм і професійних захворювань щорічно помирають 2,2 мільйонів людей. Із загальної кількості смертей на долю нещасних випадків припадає 350 тис., решта - жертви професійних захворювань. Юкка Такала, співробітник МОП, вважає, що за цією статистикою кількість померлих буде збільшуватися щорічно щонайменше на 10%.

У профпатологічній клініці Українського НДІ промислової медицини за останні сім років встановлено понад 8,5 тис. випадків професійних захворювань різної патології у робітників гірничо-металургійного комплексу, вугільної промисловості, ядерної енергетики, металургійного машинобудування та інших галузей господарства. Встановлено, що профзахворюваність на підприємствах гірничо-металургійного комплексу залежить до 70% від обставин на виробництві, до 10%, як відомо, від стану медичного обслуговування, а останнє від соціально-побутових умов та від забруднення навколишнього середовища, адже робітники промислових регіонів України знаходяться під "подвійним" впливом шкідливих факторів на робочих місцях та екологічного забруднення.

Абсурдно вважати, що ризик професійних захворювань є актуальним лише для працівників важкої промисловості. Особи, зайняті у сільському господарстві, через безконтрольність застосування токсичних речовин у вигляді отрути, пестицидів чи гербіцидів, які накопичуються у ґрунті, рослинах і воді, страждають на різного роду онкозахворювання не рідше за представників інших професій.

Офісні працівники часто страждають на захворювання дихальної і нервової систем - кондиціювання повітря і численні стреси для білих комірців не минають даремно.

"На жаль, сьогодні ліквідована більшість медико-санітарних частин, а регулярні профілактичні огляди перестали бути нормою. Проте, професійних захворювань менше не стає. Нерідко хвороби виявляються вже у запущених стадіях, і лікарям доводиться усувати від роботи людей з відкритою формою туберкульозу або онкозахворюванням", - відмітила лікар-профпатолог відділення професійних захворювань лікарні №5 м. Києва Оксана Смирнова.

От і виходить, що, обираючи ту чи іншу професію, ми обираємо більше, ніж певний рівень зарплати й соціальний статус. Ми обираємо своє життя, довге чи коротке...

Ірина Жигалюк,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті