Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Кого шукають за кордоном? // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / Кого шукають за кордоном?

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

01.02.2008 Кого шукають за кордоном?

"Заробітчанський" туризм вже давно став для України звичною справою. Зрештою, українці не першими його вигадали. На заробітки до країн з більш розвиненою економікою їздили з давніх-давен різні народи. І має заробітчанство чимало як позитивних, так і негативних сторін, у які не будемо заглиблюватися в цій статті, а спробуємо поглянути на нинішній стан, передумови і спрогнозувати розвиток обміну робочою силою з нашим найближчим західним сусідом - Польщею. Більше того, поглянемо на професійну різнобарвність затребуваних професій у добросусідському заробітчанстві.

Почнімо з того, що у Польщі рівень безробіття один з найвищих порівняно з іншими новими країнами Євросоюзу, а поза тим - бракує рук до праці. Коріння парадоксу криється в диспропорції між пропонованими робочими місцями, зарплатнею, професіями, у яких бракує працівників, та кваліфікаціях, які мають безробітні. Газети з оголошеннями переповнені пропозиціями для будівельників та водіїв. Після вступу до Євросоюзу та відкриття ринку праці, поляки цих професій масово виїхали на роботу за кордон. Одразу заговорили, що на їхні місця прийдуть українці. І дехто справді приїхав, проте, чи справді українці заповнили вакуум, утворений польськими гастарбайтерами? З'ясувати те, як виглядає ситуація на ринку праці в найближчих для України - прикордонних регіонах Польщі, допомогла нам директорка Регіональної перемишльської біржі праці пані Івона Курчравієц.

Івона Курчравієц

Івона Курчравієц, директорка Регіональної перемишльської біржі праці

- Як можна охарактеризувати ринок праці в прикордонному регіоні, який за економічними показниками вважається одним з найбідніших?

- На сьогодні число безробітних у кільканадцять разів перевищує кількість робочих місць. Проте це специфічний ринок праці. Головна проблема, з якою ми стикаємося - це те, що далеко не всі зареєстровані на біржі праці справді шукають роботу. Значна частина з них реєструється лише для того, щоб отримати медичне страхування. Часто такі безробітні працюють, не демонструючи цього офіційно, а на біржі шукають не роботу, а лише дешеву медичну опіку. Чимало безробітних займаються так званою "прикордонною торгівлею", де заробляють більше, ніж їм можуть запропонувати на місцевих підприємствах. Нам відверто говорять про те, що, на кордоні, проносячи кілька раз денно так звану "норму", за тиждень заробляють більше. Такі безробітні, коли отримують пропозицію роботи, відповідну до своєї кваліфікації, відмовляються від неї. Після відмови ми виписуємо особу на 80 днів з реєстру безробітних, але по закінченні цього терміну змушені знову прийняти. Утворюється замкнуте коло…

- Чи є серед цих безробітних люди, які насправді не можуть знайти роботу, в силу того, що немає пропозицій на ринку праці?

- Для безробітних, які за освітою полоністи, вчителі початкової школи та фізичного виховання - немає пропозицій працевлаштування.

- А кого потребує ринок праці?

- Психологів, вчителів англійської мови, лікарів, інженерів, перукарів, кухарів, продавців, будівельників різних спеціальностей, і фахівців з будівництва доріг - їх завжди бракує. Нестача часто виникає через низький рівень пропонованого заробітку, відтак люди цих професій виїздять працювати за кордон, в інші, багатші регіони Польщі або ж, як я вже казала, заробляють на кордоні.

- Чи можуть на ці вакансії претендувати українці?

- Так. Ми досить часто отримуємо клопотання від фірм про працевлаштування українців. З такими проханнями найчастіше звертаються школи та будівельні фірми. В школах катастрофічно бракує вчителів англійської мови. На сьогодні вже не рідкість українські вчителі не лише в прикордонних містах, але й по цілій Польщі. Масово запрошують на роботу будівельні фірми - мулярів, штукатурів, сантехніків, електриків. Мають попит українські слюсарі та токарі.

- Як на сьогодні виглядає правове врегулювання працевлаштування українців в Польщі?

- Донедавна існувала складна та коштовна процедура отримання дозволу на працевлаштування від воєводи, проте зараз це виглядає значно простіше. Зважаючи на нестачу працівників у багатьох галузях, польський сейм значно спростив процедуру отримання дозволу на роботу. Не потрібно чекати на дозвіл від воєводи, а лише заявити про свою потребу в закордонних працівниках на біржу праці, та подати список осіб, яких запрошують на роботу. Проте це правило торкається, щоправда, короткотермінового працевлаштування - три місяці. Стільки ж можуть працювати без додаткових дозволів і студенти з України, які навчаються в Польщі.

Натомість, для надання права на роботу на довший проміжок часу, біржа перевіряє, чи немає на ці місця польських кандидатів, і лише після цього видає свою згоду, з якою працедавець звертається за остаточним дозволом до воєводи.

- Чи можна назвати приїзд українців на роботу, після полегшення умов працевлаштування, масовим?

- Швидше, ні. Хоча тенденція йде до збільшення. Близько шістдесяти працівників запросила на роботу одна будівельна фірма. Решта приїздять на сезонні роботи - це кількадесят осіб. Є поодинокі випадки працевлаштування лікарів. Вчителів англійської мови до уваги не беру - вони належать до окремої категорії професій, яким не потрібно спеціального дозволу.

Українці не кинулися масово підкоряти польські будівельні майданчики, і, передовсім, через те, що польські працедавці все ще чекають, що українці приїдуть працювати на ту саму зарплатню, через яку поїхали поляки. Йдеться про 6-8 злотих (12-18 гривень) на годину у невеликих містах та 10-12 злотих (20-24 гривень) на годину в Варшаві та великих містах. Окрім зарплати, будівельникам забезпечують проживання та страхування - як медичне, так і від нещасних випадків. Українським сезонним працівникам у фермерських господарствах та домогосподаркам пропонують 400-500 доларів на місяць (2000-2500 гривень). Нові райони в Варшаві будують українці та білоруси, але, не зважаючи на це, оголошень з пропозиціями роботи стає все більше. Польські працедавці вперто шукають альтернативних джерел дешевої робочої сили. В Польщі все модніше стає говорити про китайців, які приїдуть на ті зарплати, над якими вже сьогодні крутять носом українці.

Ірина Кириченко,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті