Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Дорога в прірву. Робота після освіти // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / Дорога в прірву. Робота після освіти

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

04.02.2008 Дорога в прірву. Робота після освіти

...Інша справа, що, говорячи це, вони дивляться так туманно, кудись понад головами випускників. І на іронію не залишається часу, бо думки - про домашні вареники або похід з друзями у ресторан-казино-боулінг. І жодного подиху з боку совісті. Бо вона зникла вже досить давно...

А совість тут би була досить доречною. Бо згодом ці випускники будуть місяцями (у кращому випадку) оббивати пороги всіляких установ, бо не треба там таких спеціалістів, або "в них така гарна освіта, робота для такої не підходить".

Українська парадоксальність - річ вже не дивна і не незвична. Бо парадокси випливають на кожному кроці - починаючи від вершків політики, коли обіцянки забуваються не через рік, а вже на наступний день, і закінчуючи ринком вакансій.

Щороку Україна випускає в світ багато тисяч спеціалістів (і вже магістрів, але про це буде згодом) різного профілю. Причому віднедавна юристів та економістів стільки, що держава в нас дійсно виглядає і правовою, і з розвиненою економікою. А те, що юристи, економісти і навіть спеціалісти міжнародних відносин навчались у неакредитованих закладах або з низькою акредитацією - то вже нічого. Основне - в нас дуже освічена країна. За кількістю дипломів. Потім можна акцію запровадити: "Збери 10 дипломів, і буде тобі щастя!".

Але зараз не про це. Зараз - про вакансії. Чому нам дають таку освіту і не кажуть, що з нею робити? Чому нам ще у 17 років не кажуть йти в нормальний перспективний заклад зі... столярства або програмування? Чому Михайло Поплавський, можливо, скоро сам буде викладати нам міжнародні відносини? Які міжнародні відносини можливі в університеті культури і мистецтв? З дипломатом сусідньої країни горщики ліпити і пісні співати? І взагалі, навіщо? Якщо на сайтах вакансій, в основному, є торгові представники з насосного обладнання та всіх на світі товарів, програмісти всіх мов та навіть таке "українське" словосполучення як "бізнес девелопмент менеджер"!

А де ж юристи, економісти? Ну, з економістами ліпше. Хоч бухгалтерів шукають. А решта теж деколи потрібна. Та й то, з 2-5 річним досвідом. Хочете менше - будь-ласка, тільки у "новій перспективній компанії", що, як відомо, не дає трудової книжки, а отже - офіційного стажу й майбутньої пенсії.

Таке зачароване коло. І хоча говорити про це - як воду в ступі товкти, але якщо зараз ми не будемо дивитися на цю проблему об'єктивно, бачачи всі її наслідки, то дуже скоро кількість безробітних людей з вищою освітою на ринках буде збільшуватися. А там, як відомо, також своя градація.

І це - всього лише констатація жорстокого факту. Бо все більше молоді вступає в престижні університети. А часто і не в престижні, навіть неакредитовані. І потім з тих дипломів випускники можуть хіба підставки під горнятка зробити, бо вони нічого не варті.

То що ж робити? Може, почати з себе і не платити хабарів викладачам, щоб знали, що гроші треба заробляти, а не розповідати студентам байки про все, тільки не про предмет? Може, стукати по головах отаких бізнес-снобів і кричати, що вони - все-таки ще не останнє покоління в цій країні, після них ще буде?

Можливо. Але сучасний стан як вищої освіти, так і можливості отримати після неї роботу - яскраве свідчення загального стану суспільства. І суть його в тому, що зараз будь-яка сфера українського буття - це агресивне свавілля і жодної відповідальності. Необхідно якнайголосніше кричати у вуха нашої "еліти", яка через товщину гаманців нічого не чує, що молодь - то їхнє майбутнє, причому без пафосу. Не буде освіченої і зайнятої молоді - не буде нічого! Держава буквально загнеться, бо жодні адміністративні схеми економіки і олігархічна влада ніколи в світі не зможуть її втримати в купі.

Зараз саме ми - молодь - мусимо взяти в свої руки і освіту, і роботу. А загалом - потрохи - і владу. Бо ніхто краще за нас не знає, як сформували ту чи іншу систему, що стосується молоді і розвитку країни. Необхідно на найвищому рівні створити механізм реалізації творчого потенціалу нового покоління українців. Бо відсутність регулювання державного ринку праці не може породити повну зайнятість населення за професією, так само, як хаос не може породити порядок.

Максим Колиба,
джерело: "ХайВей"

Перейти вище: Статті