Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Профзахворювання. У пошуках правди: куди звертатись, як лікуватись і у кого вимагати відшкодування // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / Профзахворювання. У пошуках правди: куди зв...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

21.03.2008 Профзахворювання. У пошуках правди: куди звертатись, як лікуватись і у кого вимагати відшкодування

У листопаді 2000 року Кабінет міністрів України затвердив чинний перелік професійних захворювань. У грудні того ж року вийшов наказ про застосування переліку. Це і є основні документи, які застосовуються при встановленні професійних захворювань. Згідно з офіційним тлумаченням, до професійних захворювань належать такі хвороби, які виникли внаслідок професійної діяльності та зумовлені впливом шкідливих речовин, певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

(Продовження. Перша частина статті - "Профзахворювання: чого остерігатись на роботі?")

Професійні захворювання можна поділити на хронічні та гострі. До гострих зараховують хвороби, які виникають раптово, після одноразового впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, які знаходяться в повітрі робочої зони, або інших несприятливих факторів. Гострі захворювання вражають протягом однієї робочої зміни і викликані, як правило, недотриманням правил техніки безпеки або нещасним випадком.

До другої групи належать такі, які повільно, день за днем, не зважаючи на обережність та ретельний захист, підкрадаються до організму. Яскравим прикладом є дзвонарі, які були приречені на глухоту.

Щоправда, цілковито уникнути професійних захворювань навряд чи вдасться. Практично кожна професія має більший чи менший професійний ризик. На сьогодні в Україні зафіксовано близько 200 професій, які мають небезпеку формування професійної патології, і понад 100 професійних шкідливих чинників, які її викликають. Аби набути традиційну професійну хворобу, треба приблизно 10-15 років.

Те, як розвивалася тенденція професійних захворювань після 2000 року, вказує таблиця, складена на основі даних Міністерства охорони здоров'я.

Розподіл профзахворювань та профотруєнь у 2001-2005 роках

Галузі 2001 2002 2003 2004 2005
Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип. Кіл. вип.
Вугільна 2857 70,8 5887 82,3 6050 83,7 5664 81,3 4437 74,4
Металургійна 395 9,8 378 5,3 442 6,1 560 8,0 355 5,9
Машино-будівна 335 8,3 311 4,4 319 4,4 250 3,6 251 4,3
Хімічна 16 0,4 20 0,3 16 0,2 17 0,2 8 0,2
Легка 13 0,3 21 0,3 30 0,4 30 0,4 188 3,2
Промбуд-матеріалів 31 0,8 45 0,6 10 0,1 41 0,6 38 0,6
Будівництво 4 0,1 14 0,2 17 0,2 13 0,2 8 0,2
Сільське господарство 151 3,7 124 1,7 34 0,5 60 0,9 58 1,0
Інші галузі 232 5,8 353 4,9 314 4,3 329 4,7 619 10,3
Всього в Україні 4034 100 7153 100 7232 100 6964 100 5962 100

Після різкого збільшення профпатологій у 2002, до 2005 року прослідковувався поступовий спад, проте ця тенденція не збереглася. У 2006 році зафіксовано 6138 випадків професійних захворювань. Кількість потерпілих внаслідок профзахворювань збільшилась на 3,4 %, при цьому кількість випадків, що призвели до смерті потерпілого внаслідок професійного захворювання, збільшилась на 36,8 %.

В преамбулі постанови "Про вдосконалення виявлення, обліку та профілактики професійних захворювань в Україні" від 2006 року зазначається, що лише 27,1% підприємств відповідають вимогам санітарного законодавства. Найбільш небезпечні умови праці на підприємствах вугільної промисловості (52,4%), машинобудівної галузі (49-56,3%), сільського господарства (45,7%), гірничодобувної промисловості (50,0%).

Якщо вдатися до статистики у Європі, то загальна картина не виглядає оптимістичнішою. Через кожні три з половиною хвилини в Європі помирає одна особа від причин, пов'язаних з виконанням службових обов'язків. Загалом, за рік в ЄС помирає 142400 осіб з діагнозами, які входять до переліку професійних захворювань. Хвороби, які призводять до смертельних наслідків, у третині випадків викликають хімічні речовини, з якими мають контакт працівники. Одна третина усіх працюючих в Європі (понад 60 мільйонів), підпадає під вплив підвищеного шуму більше як одну четверту часу перебування на робочому місці. Кожен четвертий в Євросоюзі наражається в професійній діяльності на психічні стреси.

Нерідко виникненню професійного захворювання сприяє індивідуальна чутливість організму, тобто чутливість людини до дії тих чи інших факторів зовнішнього середовища. Поняття індивідуальної чутливості організму включає, з одного боку - алергічні його реакції, а з іншого - загальнобіологічну відповідь на дію тих чи інших чинників.

Встановлення професійного захворювання не закінчується лише на походом до лікаря. За кожним таким випадком тягнеться відповідальність підприємства за завдану шкоду здоров'ю. Відтак, щоб захворювання отримало визначення "професійне", воно мусить входити до переліку професійних захворювань, спричинених перерахованими у ньому факторами під час виконання вказаних видів діяльності.

Перелік професійних захворювань в Україні поділяється на сім основних груп із перерахуванням факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання:

  1. Захворювання, які виникають під впливом хімічних факторів
  2. Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів
  3. Захворювання, викликані дією фізичних факторів
  4. Захворювання, пов'язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням окремих органів і систем
  5. Захворювання, викликані дією біологічних факторів
  6. Алергічні захворювання
  7. Злоякісні новоутворення (професійний рак)

Констатувати професійне захворювання може тільки експертна комісія у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. Проте особа, самопочуття якої погіршилося, повинна звернутися до свого дільничного лікаря, або до будь-якого найближчого медичного закладу та пояснити лікареві умови праці. Залежно від того, гостре чи хронічне професійне захворювання діагностує лікар, відбуватиметься наступна процедура фіксування патології.

Діагноз гострого професійного захворювання може бути поставлений тільки після консультації зі спеціалістом з профпатології та лікарем з гігієни праці територіальної санітарно-епідеміологічної станції. Зв'язок гострих захворювань інфекційного характеру з професійною діяльністю потерпілого у разі необхідності уточнюється спеціалізованими відділеннями лікарень, клініками науково-дослідних інститутів гігієни праці та профзахворювань після обов'язкової консультації з лікарем з гігієни праці та епідеміологом санепідстанції.

До хронічних професійних захворювань належать захворювання, які виникли внаслідок тривалого впливу шкідливих виробничо-професійних факторів. Діагноз хронічного професійного захворювання мають право встановити вперше лише спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади:

  • Донецький НД центр гігієни праці і профілактики травматизму,
  • Інститут медицини праці АМН України (м. Київ),
  • Криворізький НДІ гігієни праці і профзахворювань,
  • Харківський НДІ гігієни праці і профзахворювань,
  • Харківський НДІ медичної радіології,
  • Український НДІ екогігієни і токсикології хімічних речовин (у разі використання засобів захисту сільськогосподарських рослин),
  • Донецька обласна спеціалізована клінічна лікарня професійних захворювань,
  • Відділення профпатології Луганської обласної клінічної лікарні,
  • Відділення профпатології Львівської обласної клінічної лікарні,
  • Відділення профпатології Черкаської обласної лікарні.

При встановленні діагнозу профпатології в обов'язковому порядку проводиться розслідування причин захворювання та умов на підприємстві, які спровокували його. Власник підприємства зобов'язаний відшкодувати працівнику збиток, заподіяний профзахворюванням у повному обсязі втраченого заробітку, а також витрати на лікування, протезування, придбання транспортних засобів, витрати на додаткове харчування, придбання ліків та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку. Підприємство також зобов'язане виплатити потерпілому одноразову допомогу, розмір якої встановлюється колективним чи трудовим договором. Якщо відповідно до медичного висновку в потерпілого встановлена стійка втрата працездатності, то розмір такої допомоги не може бути меншим середньомісячного заробітку потерпілого.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний виплачувати працівникові допомогу по тимчасовій непрацездатності до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Підставою для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням, є наявність акта розслідування нещасного випадку та акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування профзахворювань та листка непрацездатності, в якому повинна бути обов'язкова позначка про виробничу травму або профзахворювання.

Чи завжди розвиваються профзахворювання?

Втішним є те, що робота в умовах впливу на організм шкідливих професійних чинників не завжди супроводжується розвитком професійної хвороби. Організм людини здатен пристосовуватися навіть до впливу отруйних речовин. Для розвитку хвороби важливу роль відіграє доза шкідливих речовин, які потрапляють в організм або рівень вібрації, шуму тощо. Важливе місце займає тривалість дії шкідливих факторів та індивідуальна чутливість сприймання людьми тих чи інших виробничих чинників. Проте, чи пристосується організм кожного окремо взятого працівника до отрути, чи за десять років він поповнить лави тих, що втратили працездатність внаслідок дії професійних чинників, визначити неможливо.

Заходи безпеки тим часом включають встановлення гранично допустимих концентрацій шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони, у воді, продуктах харчування, ґрунті.

Шкідлива дія виробничих чинників на організм людини посилюється при поєднанні їх з іншими несприятливими умовами праці і побуту, під якими розуміють увесь комплекс негативних соціально-економічних умов. До них, насамперед, належать шкідливі звички - вживання алкогольних напоїв, куріння, неправильна організація відпочинку, нераціональне харчування тощо.

Отже, якщо Ви лише обираєте фах, який має багато потенційних ризиків для здоров'я, варто все ж зважити і на індивідуальні особливості організму та реакції на різні небезпечні чинники, з якими Вам доводилось стикатися. Якщо ж Ви вже працюєте і у вищезгаданих факторах ризику знайшли "свої" та хоча б мінімальні прояви недуг, варто замислитись над тим, як врятувати власне здоров'я.

Використана література:

  1. Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (із змінами). Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання.
  2. Перелік професійних захворювань. Затв. КМУ від 8.11.2000 р. постанова № 1662.
  3. Наказ "Про затвердження Інструкції про застосування переліку професійних захворювань".
  4. Постанова "Про вдосконалення виявлення, обліку та профілактики професійних захворювань в Україні" № 28 від 17.07.2006.
  5. Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом" від 2 грудня 2005 р.
  6. Конвенція про відшкодування працівникам під час професійних захворювань. Дата підписання: 10.06.25 р. Дата набуття чинності: 01.04.27 р.
  7. Рекомендація щодо відшкодування працівникам під час професійних захворювань. Київ, 1997 р.
  8. Наказ "Про стан умов, безпеки праці, рівень виробничого травматизму й професійної захворюваності в країні та завдання членських організацій ФПУ щодо посилення впливу профспілок на забезпечення здорових і безпечних умов праці" від 06.07.2006.
  9. Толстоухова Наталiя "Відповідальність підприємства за отримання його працівником професійного захворювання", "Призначення і виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності". Юридична консультація ВЖНДО "Дія".
  10. Управління з питань соціального захисту апарату ФПУ "Про засідання правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" 05.03.2007.
  11. Міністерство праці та соціальної політики України "Як працює Фонд страхування від нещасних випадків на виробництві". Матеріали, присвячені 10-річчю Мінпраці.
  12. Міжнародна карта професійних загроз здоров'ю.
  13. Інформація Міністерства охорони здоров'я та Санітарно-епідеміологічної служби "Про стан професійної захворюваності в Україні в 2001-2005 роках" (інформаційний лист).
Ірина Кириченко,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті