Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
"Сині" та "білі" комірці - вічне протистояння // Профорієнтація
Крок до самовизначення / Статті / "Сині" та "білі" комірці - вічне протистояння

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Крок до самовизначення

10.08.2007 "Сині" та "білі" комірці - вічне протистояння

"Все профессии нужны, все профессии важны!" - цей вислів знайомий усім, хто хоча б трохи застав радянські часи. Що ж лозунг радянських часів дуже актуальний сьогодні…

Вибір майбутньої спеціальності - справа серйозна, потрібно зважити всі "за і проти"

Останнім часом в Україні в області "освіта-працевлаштування" все сильніше проявляється перевага "непрестижних" спеціальностей: будівельників, токарів, слюсарів, електриків, радіоінженерів - вони стають все більш бажаними на ринку праці, а відповідно - більш високооплачуваними. Ці дані підтверджуються практикою і у Запорізькому регіоні, специфікою якого є металургійна галузь промисловості.

Переважна більшість потужних підприємств регіону ("Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", ЗАлК, "Запорізький феросплавний завод", "Запорізький титано-магнієвий комбінат") живуть за правилом "двох сторін медалі". З одного боку - "годують" країну вкрай необхідною продукцією, постійно нарощують об'єми виробництва, а з іншого - гостро потребують фахівців, які б не лише зналися на тонкощах сталеварства, прокату чи калібрування сталі, але й, маючи добре розвинені ділові якості та організаторські здібності, були готові та прагнули йти угору по східцях кар'єри.

Звичайно, кожен молодий чоловік може заперечити: мовляв, не хочу я працювати у бруді та пилу. Я краще буду папірці перекладати, на наради ходити та краватку з піджаком носити. Ця думка добре зрозуміла і у якомусь плані - виправдана. Але, в той же час, ні для кого не секрет, що якщо існує забагато спеціалістів у "білих комірцях" - економістів, юристів, психологів та ін. - (а сьогодні сама така тенденція спостерігається на ринку праці України), це ускладнює можливість знайти їм гідну роботу. Ось що говорить Володимир, 24 роки:

Коли у 2000 році вступав на спеціальність "Фінанси" одного запорізького виша, був упевнений, що через п'ять років без труднощів знайду хорошу роботу, де і платитимуть гідно, і престиж фаху буде на найвищому щаблі кар'єрного зросту. Але, отримавши диплом та зайнявшись пошуками робочого місця, був розчарований та дещо навіть неприємно вражений. Після довгих поневірянь знайшов-таки, де заробляти на хліб. Це було управління банку. Але там мені вдалося заробляти максимум 600 гривень на місяць, і це за тієї умови, що частенько доводилося залишатися працювати понаднормово… Як людина, яка намагається мислити тверезо, я усвідомлював, що вчорашньому студенту на великі кошти нема чого розраховувати, якою б престижною не була його спеціальність. Ось тоді я і зрозумів, що свого часу з вибором професії дещо прорахувався. Після того довелося отримувати другу освіту - програміста. Зараз займаюся тим, що мені подобається, забезпечує середній заробіток. Проте, на цю роботу мені вдалося влаштуватися все ж таки не без допомоги впливових родичів.

На противагу цим словам - ситуація у царині так званих "індустріальних" - непрестижних та важких - професій. Дані Запорізького обласного центру занятості свідчать, що ринок праці сьогодні дійсно змінив напрямки: значно важче сьогодні знайти високооплачувану роботу "білим комірцям" (фінансистам, юристам та ін.), аніж представникам "комірців синіх" (слюсарів усіх розрядів, токарів, фрезерувальників, будівельників, спеціалістів із сталелиття, обробки металів). Це і не дивно: коли спеціалістів більше, аніж необхідно, попит на їхні дипломи та знання суттєво зменшується, тож роботодавці примхливо ставляться до таких працівників, платять менше грошей або ускладнюють умови праці.

Сергій, 26 років:
Моїм першим і єдиним робочим місцем стала ВАТ "Дніпроспецсталь". Перш ніж мені пощастило туди влаштуватися, слово "кар'єра" із заводом ніяк не пов'язував, та і взагалі, кар'єра для мене означала костюм, краватка. Плюс до того, я постійно прагнув розвитку, тому, вступив до Запорізького металургійного технікуму ім. О. Кузьміна при ЗДІА. Маю сказати, що отримані знання дозволили мені значно впевненіше та легше просуватися сходинками виробничої кар'єри. Через рік мене призначили бригадиром, а по закінченні технікуму я з успіхом міг замінити майстра чи начальника дільниці. Саме тоді я з посмішкою згадав свої дещо наївні уявлення про кар'єру. Сьогодні я вже інженер з охорони праці, вступив вчитися до інституту і у мене є усі підстави сподіватися, що це далеко не остання сходинка моєї кар'єри.

У Запоріжжі працює два вищих навчальних заклади IV рівня акредитації, які готують спеціалістів для металургійної галузі. Металургійний факультет ЗДІА готує спеціалістів за спеціальностями "Металургія чорних металів", "Металургія чавуна", "Металургія сталі", "Електрометалургія сталі та феросплавів", "Екологічний аудит та охорона навколишнього середовища", "Охорона праці в металургії". Інженерно-фізичний факультет Запорізького національного технічного університету (ЗНТУ) надасть освіту за спеціальністю "Ливарне виробництво чорних і кольорових металів", "Обладнання ливарного виробництва", "Технологія та устаткування зварювання (спеціалізація - виробництво зварних конструкцій)" та ін. Провчившись на механіко-технологічному факультеті, можна отримати диплом зі спеціальностей "Обробка металів тиском", "Металургія кольорових металів", "Металургійне устаткування".

Отримавши дипломи за даними спеціальностями, кожен випускник без особливих труднощів зможе розраховувати на посаду майстра, старшого майстра, начальника зміни основних та допоміжних цехів, інженера-технолога та провідного інженера у заводських лабораторіях та відділах організації виробництва, спеціаліста з охорони праці на будь-яких підприємствах та фірмах та ін.

Окрім цього, у регіоні достатня кількість навчальних закладів І-ІІІ рівня акредитації, які готують фахівців за уже згадуваними, тепер вже популярними серед роботодавців і ще досі непрестижними серед молоді спеціальностями: слюсар, токар, фрезерувальник, вальцювальник, газорізальник, електрогазозварник, інструментальник, коваль, механік, пресувальник та багато інших.

З питанням "Чому ви обрали даний фах?" ми звернулися до студентів та абітурієнтів.

Аліна, другокурсниця Запорізького центру професійно-технічної освіти, спеціальність "Штукатур, плиточник, облицьовувальник":
"Може, хтось скаже, що моя майбутня професія - нежіноча. Але мені вона подобається, оскільки, сподіваюсь, допоможе здійснити мрію - стати дизайнером інтер'єрів, але не просто малювати чи "творити" красу за допомогою комп'ютерної програми, а практично, власними руками зводити гарні та комфортні приміщення. По завершенню Центру обов'язково піду вчитися в якийсь університет, скоріше за все - заочно. А тим часом буду самостійно заробляти на себе, і це мене дуже радує".

Сашко, першокурсник Запорізького професійного ліцею залізничного транспорту, спеціальність "Слюсар-електрик":
"Я тільки-но вступив до ліцею, вчитися ще не почав. Вибрати спеціальність мені допомогли батько та дід, які усе життя пропрацювали електриками. Дивлячись на тата, який зараз працює керівником електрослужби однієї з будівельних фірм, я зрозумів, що без роботи і грошей, так як і він, ніколи не залишуся: завжди буде світло, завжди буде потреба у таких фахівцях".

Руслан, третьокурсник Запорізького будівельного технікуму, спеціальність "Промислове будівництво":
"Хоча я ще вчуся, але у вільний час намагаюся знайти відпрацювання за спеціальністю, адже це мені, по-перше, подобається, а по-друге, дає можливість заробити кишенькові кошти. А взагалі, я вважаю, що кожен чоловік повинен вміти якщо не будувати будинки, то хоча б робити корисні у побуті речі своїми руками. Сидіти за столом та підписувати папери - це не моє; я задоволений, що обрав дійсно свою спеціальність!".

Битва "білих" та "синіх" комірців почалася ще за часів вікторіанської Англії і триватиме, допоки існує людська цивілізація. Наша ж з вами справа - не стати її жертвами. Отож тверезо підходьте до оцінки престижності або не престижності будь-якої спеціальності, і пам'ятайте: сильні руки, живий розум та прагнення до кар'єрного росту людини у робітничій робі приведуть її до успіху швидше та гарантованіше, аніж офісного працівника у білій сорочці, краватці та з текою у руках, який сподівається лише на престижність своєї спеціальності.

Олена Нежижим,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті