Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Безглузді депресії та пусті теревені у пошуку роботи не допоможуть // Профорієнтація
Необхідна освіта / Статті / Безглузді депресії та пусті теревені у пошуку ро...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Отримуємо освіту та досвід

08.10.2007 Безглузді депресії та пусті теревені у пошуку роботи не допоможуть

Не варто витрачати час на безглузді депресії: свої сили треба спрямовувати на боротьбу за місце "під сонцем". В Україні, як у дикому світі: хто останній починає думати про свою кар'єру, той залишається з нічим.

Проблему ми створюємо ще далеко до вступу у ВНЗ. На порядку денному засідання домашньої "Нацради": куди варто вступати? Які модні тенденції серед вищих навчальних закладів? Родичі-порадники зазвичай стосунку не мають до вищої освіти, формують свою думку на плітках і нісенітниці. Ви маєте право прислухатись до думок сім'ї. Проте на практиці доведено, вже на 3 курсі більшість студентів розчаровуються, знаючи, що з подібними знаннями, рівнем викладання, далеко не підеш. От і залишаються з симпатичним папірцем та без роботи.

Дійсно, щоб не втратити час, абітурієнт повинен порадитись з друзями, знайомими, які втупили до ВНЗ чи вже є дипломованими спеціалістами. Хто, як не вони, ще по свіжих слідах, можуть детально розповісти про ситуацію в коледжі, університеті або ж інституті. Усі вищі навчальні заклади вони оцінити не зможуть. Ви можете спробувати пошукати рейтинги ВНЗ в Інтернеті, створити тему на популярних форумах з метою максимального отримання інформації з даної проблеми.

Отримавши диплом, ви впевнені, що усі роботодавці на вас чекають, і що такий кваліфікований фахівець, як ви, в Україні ще не народився. Насправді все значно простіше - ніхто на вас не чекає. Довго треба попотіти, аби вас достойно оцінили як фахівця. Спершу написати CV (curriculum vitae - резюме, біографічні дані), потім підшукати фірму чи державну установу, яка вам до вподоби. Далі - не одразу дзвонити чи надсилати резюме електронною поштою, а підготуватись згідно вимог, які вказані на сайті чи в газеті в умовах конкурсу. Якщо не знаєте мови, а вона є обов'язковою вимогою, тоді повчіть вдома чи пройдіть платний спеціальний курс іноземної мови. Ви маєте знати заздалегідь запитання, які ставитимуть, а для цього ретельно вивчіть, чим установа (фірма, неурядова організація) займається. Яка специфіка роботи? Випускники ВНЗ зараз часто звертаються у рекрутингові агентства, які займаються пошуком персоналу для дрібних та великих компаній. Ці агентства переважно кажуть: "Передзвонимо протягом тижня, якщо ви нам підходите".

Якщо із агентства зателефонують, то скажуть, що вакансій для вас немає і як тільки з'являться, то одразу повідомлять. Рекрутингові компанії шукають кадри з досвідом роботи не менше 3 років. Не чекайте, що хтось вам пропонуватиме роботу, а займайтесь самостійно пошуком, бо так - найшвидше. Чомусь український народ у проблемах з роботою звинувачує державу. Зараз, аби влаштуватися на хорошу роботу, не досить гарно розмовляти по телефону, фарбувати нігті та бити байдики. Сьогодення вимагає знань та навичок.

Так вже історично склалось, що багато спеціалістів з вищою освітою не працюють за отриманим фахом. Їм доводиться перекваліфіковуватись або перевчатись на роботі. Можливо, це не так і погано, а тільки додає плюсів цим людям. Але сам цей факт не дуже налаштовує на оптимізм.

Натомість фахівці з середньою спеціальною освітою значно частіше знаходять собі непогану роботу. Адже виготовляють меблі та огорожі найкраще спеціалісти без вищої освіти. Вони зосереджуються на своєму напрямку роботи і не розпорошуються на все відразу.

Треба також брати до уваги, що на посади із відносно нескладною роботою (ресепшіоніст, офіс-менеджер, секретар) шукають молодь; на посади менеджерів, керівників - людей із значним багажем досвіду. Знайти роботу в Україні можна, адже фахівці потрібні завжди. Тому шукайте - бо хто шукає, той знаходить.

Коментарі:

Юрій, 26 років, інженер з комунікацій:
- Отримав диплом спеціаліста, однак працюю за суміжною спеціальністю. Моя робота мені до вподоби, аби її отримати, попрацював над написанням резюме. Працюю в Україні і не планую їхати на заробітки за кордон, бо в тому немає потреби. Маючи голову на плечах, навіть тут можна заробити немалі гроші.

Степан

Степан, директор сервісної служби зв'язку

Степан, 47 років, директор сервісної служби зв'язку:
- Диплом мій не припав порохом, влаштувався за спеціальністю в Україні. Добрі знайомі допомогли мені знайти цю роботу. Працювати у зв'язку - як хобі, кожного разу щось нове.

Марина, 23 роки, вчителька:
- Закінчувала ВНЗ за спеціальністю "екологія", але так склалось, що працюю вчителем. Завжди, коли вступаєш у ВНЗ, плануєш, бачиш на кілька років вперед своє життя. Насправді, доля якось вирішує по-своєму. Не шкодую, що зараз педагог, але…

Лідія

Лідія, заступник директора позашкільної установи

Лідія, 57 років, заступник директора позашкільної установи:
- На ті часи я отримала диплом інженера-технолога поліграфічної спеціальності. Знайти роботу було складно, тому працювала у міліції. Про такий досвід не шкодую: цікаво і ритм напрочуд швидкий. Зараз працюю у позашкільній установі з дітьми, робота інша, але не менш цікава.

Ірина Нова,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті