Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
На кого піти вчитися, щоб потім не шкодувати про марно витрачені гроші і безцільно прожиті університетські роки... // Профорієнтація
Необхідна освіта / Статті / На кого піти вчитися, щоб потім не шкодувати про...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Отримуємо освіту та досвід

26.12.2007 На кого піти вчитися, щоб потім не шкодувати про марно витрачені гроші і безцільно прожиті університетські роки...

Є така приказка: хто на що вчився. Перед абітурієнтами сьогодні постає неабияка дилема: куди піти вчитися? А, враховуючи той факт, що освіта нині, здебільшого, платна, то вступ на ту чи іншу спеціальність дорівнює вдалій або невдалій інвестиції у власне майбутнє.

У такому ракурсі сумніви молодих людей і їх батьків можна порівняти з головним болем інвестора - як вкласти 5-10-15 тисяч доларів без ризику виявитися "обдуреним вкладником" і до кінця життя кусати лікті з приводу того, що "не туди пішов"? Яку професію вибрати, щоб стати через п'ять років кваліфікованим і висококласним фахівцем? Чи виходить у випускників знайти роботу до душі? А до того ж і високооплачувану? Настільки високооплачувану, щоб "відбити" чималі гроші, вкладені в навчання? Ці та багато інших питань ми спробували з'ясувати у самих випускників ВНЗ, а також роботодавців, абітурієнтів та працівників луганських вузів.

Чи кусаються "модні спеціальності"?

Ми вирішили дізнатися, які спеціальності зараз є найбільш популярними, яка плата за здобуття "модної освіти" і чи реально влаштується після закінчення навчання на роботу. З такими питаннями ми звернулися до трьох вищих навчальних закладів Луганська: у Східноукраїнський національний університет ім. Даля (СНУ), Луганський національний педуніверситет ім. Т. Шевченка (ЛНПУ) і Луганський національній аграрний університет (ЛНАУ).

Чи кусаються "модні спеціальності"?

За даними приймальної комісії Луганського національного аграрного університету, зараз найбільш затребуваними є спеціальності інженерно-технічного профілю. Високий конкурс під час вступу до університету показав потребу народного господарства Донбасу в інженерах-механіках, інженерах-будівельниках, інженерах-землевпорядниках, інженерах-автошляховиках, інженерах-технологах. Навчання на різних спеціальностях коштує від 3000 до 7000 гривень. На заочному відділенні вартість навчання на 40-50 % дешевша.

З року в рік збільшується державне замовлення на підготовку фахівців інженерно-технічного профілю, а значить, у абітурієнтів збільшується шанс на здобуття безкоштовної освіти. Не менш популярними є спеціальності економічного напрямку: економіка підприємств, бухгалтерський облік і аудит, фінанси і кредит, менеджмент, маркетинг, економічна кібернетика. Адже агропромисловий комплекс України потребує не тільки виробництва продукції, але і її зберігання, переробки і реалізації. Останнім часом затребуваною абітурієнтами стала спеціальність "Екологія і охорона навколишнього середовища". Високий конкурс під час вступу на цю спеціальність пояснюється тим, що Донбаський регіон належить до промислових регіонів з несприятливою екологією. Тому і у цій сфері потрібна достатня кількість висококваліфікованих фахівців. Будівельні спеціальності зараз здобули нову актуальність: місто відроджується, і на будівництво нових об'єктів, доріг та на реконструкцію старих необхідні фахівці, підготовлені на будівельному факультеті ЛНАУ.

Щорічно у травні проводиться день відкритих дверей, де представники адміністрації університету детально розповідають про історію і традиції ВНЗ, про спеціальності, які можна здобути, знайомлять з матеріально-технічною базою університету та факультетами ВНЗ. На день відкритих дверей приїжджає велика кількість абітурієнтів та їхніх батьків не тільки з Луганська, але й інших міст та регіонів України.

У прес-службі ЛНАУ стверджують, що університет забезпечує першим робочим місцем усіх своїх випускників - і бюджетників, і контрактників, надаючи їм шанс відразу ж після закінчення навчання отримати направлення на те чи інше підприємство.

У Східноукраїнському національному університеті ім. Даля в 2007 році прийом на навчання здійснювався по 54 напрямках.

Найбільш затребуваними були спеціальності "Будівництво" (конкурс складав 4,7 заяв на 1 місце), "Безпека інформаційних і комунікативних систем" (конкурс 3,9), "Управління персоналом і економіка праці" (конкурс 3,53), "Туризм" (конкурс 3,47).

"Вартість навчання в університеті різна. Наприклад, технічні спеціальності (денна форма навчання) коштують від 2910 до 4220 грн./рік, гуманітарні - від 3890 до 6500 грн./рік, на економічних - 5890 грн./рік, на напрямку підготовки "Право" - 9920 грн./рік, - розповідає Михайло Смирний, перший проректор ВНУ ім. Даля. - Цього року було відкрито два нові напрямки підготовки: "Безпека інформаційних і комунікативних систем" і "Здоров'я людини". Про ці нововведення були проінформовані всі абітурієнти. Високий конкурс підтвердив популярність цих спеціальностей".

У ЛНПУ найбільш затребуваними спеціальностями є "Туризм і готельне господарство" (6500 грн./рік), "Міжнародні відносини" (6500 грн./рік), "Кино-, телемистецтво" (5500 грн./рік), "Фінанси і менеджмент" (7000 грн./рік), "Дизайн" (6500 грн./рік), "Психологія" (6000 грн./рік), "Соціальна робота" (5000 грн./рік), "Фізична реабілітація" (5000 грн./рік). Остання спеціальність є такою популярною, тому що саме тут готують професійних фахівців зі спорту.

"Протягом останніх трьох років відкрилися і стали затребуваними ще такі напрямки навчання, як "Фольклористика", "Журналістика", "Видавнича справа", "Японська і китайська мови", "Іврит, арабська мова". Вартість навчання на денному відділенні у межах 4500 - 6000 гривень. Спеціальність "Англійська та іспанська мови" планується відкрити наступного року", - говорить прес-секретар педуніверситету Олена Лошакові. Моя співбесідниця розповідає, що вивчення японської та китайської мови може відкрити великі перспективи перед студентами. Але мало хто про це знає. Раніше, при СРСР, таких фахівців готували тільки у Москві, тепер же у луганчан є можливість здобути таку освіту у своєму рідному місті.

Зараз реально існує дефіцит перекладачів, а Україна поступово починає налагоджувати контакти зі східними країнами. Тим більше ЛНПУ вже не один рік організовує для своїх учнів стажування у Китаї, а в цьому планує укласти договори з Японією та Йорданією.

Олена Лошакова говорить, що у новому навчальному році планується проводити профорієнтаційні виїзди до шкіл і запрошувати на них не тільки учнів, але і їхніх батьків. Адже у нашому суспільстві дуже часто вибір професії за дитину роблять батьки. Вони матимуть можливість ознайомитися з кон'юнктурою ринку і з його тенденціями як в Україні, так і за кордоном.

Ще одна спеціальність, яка обіцяє перспективну роботу і високу зарплату, - це "Садово-паркове господарство". Ландшафтне проектування і дизайн - дуже високооплачувані спеціальності. Багато студентів на 3-4 курсах вже мають європейські проекти і знаходять роботу за кордоном.

У кадровому агентстві "Навігатор" нам підтвердили, що найбільша потреба існує на фахівців у галузі будівництва, харчової промисловості, інженерії, у сфері інформаційних технологій, автобізнесі.

І де потім працювати?

Прощаючись з ВНЗ, колишні студенти виявляють, що сам по собі диплом зовсім не гарантує роботу в престижній сфері з пристойною зарплатою. Без досвіду роботи перед молодими людьми закриваються майже всі двері. Виходить замкнене коло: навчальні заклади не можуть забезпечити своїм студентам практику, де б вони могли отримати відповідні навики, а роботодавці не дають можливості набратися досвіду молодим фахівцям. Це з одного боку. З іншого боку - вузи запевняють, що допомагають своїм студентам влаштуватися в житті.

За словами першого проректора ВНУ ім. Даля Михайла Смирного, ректорат університету піклується про працевлаштування своїх випускників. Наприклад, впродовж останніх років першими місцями роботи було забезпечено 95% випускників, які навчалися за рахунок держбюджету, а у 2007 році цей відсоток виріс до 97%. І це один з кращих показників в Україні.

Як повідомляє центр по зв'язках громадськістю ВНУ, на ринку праці тримається значний інтерес до таких спеціальностей: інженер-механік, металург, електромеханік. Трохи менше користуються популярністю фахівці з економічною і правовою освітою. "Після закінчення вузу наші випускники обіймають різні посади, але розмір їхньої заробітної плати (не менше 630 гривень) встановлюється згідно із штатним розкладом тих організацій і підприємств, на які вони влаштувалися працювати", - пояснює перший проректор.

У ЛНПУ теж, на перший погляд, усе гаразд. Основне замовлення на фахівців з педагогічних спеціальностей формує управління ОДА, у решті випадків педуніверситет знаходить контакти і вакансії для своїх студентів самостійно.

Щороку в ЛНПУ проводяться ярмарки випускників - це традиційна форма спілкування роботодавця з майбутніми випускниками. Останні, у свою чергу, готують на цей захід свої резюме, де вказують рейтинг, участь у різних проектах і свою успішність.

Ярмарок проходить у два етапи. Спочатку із студентами старших курсів зустрічаються директори і завучі шкіл. Вони розповідають потенційним працівникам про існуючі вакансії і умови працевлаштування. На другому етапі студенти ЛНПУ спілкуються з банкірами, фінансистами, керівниками різних фірм. Роботодавці можуть вибрати відповідну кандидатуру і провести низку заходів із вподобаними студентами для підвищення їхньої кваліфікації (курси, тренінги, співбесіда, спеціальне навчання). Це в ідеалі. Але давайте дивитися правді в очі. У реальності справи набагато гірші. Більшість випускників (як контрактників, так і бюджетників) вважають за краще шукати роботу самостійно через агентства, біржу праці або знайомства. Адже молоді люди часто амбітні. Хочуть все і відразу, ось тому і шукають роботу якнайперспективнішу та із зарплатою якомога вищою.

За останніх півроку до Луганського міського центру зайнятості звернулося всього лише 108 випускників вузів (зокрема технікумів, академій, коледжів). З них бухгалтерів - 20%, економістів - 10%, фінансистів - 12%, юристів - 14%.

Часто молодь вважає за краще шукати своє щастя або у столиці, або за кордоном.

Ті, хто залишаються в Луганську, рідко знаходять роботу з першою зарплатою понад 200 доларів. Але про це розмова піде далі.

Чи легко "відбити бабки"

Опитавши декілька роботодавців у різних сферах, ми встановили, що молоді фахівці у середньому можуть розраховувати на зарплату в 200 доларів. Це стосується менеджерів нижчої ланки, касирів, бухгалтерів, працівників турфірм тощо. Вчителі на першому етапі отримують близько 800 гривень, лікарі приблизно стільки ж.

Мало того, для працівників-початківців часто встановлюються випробувальні терміни із ще меншою зарплатою. Якщо молодий фахівець добре себе зарекомендував, то протягом року йому можуть підвищити зарплату на 100 доларів, через деякий час - ще на 100.

Ось і рахуємо. Беремо середню цифру за навчання - 5000 грн. Множимо на п'ять років - виходить 25000 гривень. Саме таку суму витрачають батьки на навчання свого чада. Закінчивши ВНЗ, студент влаштовується на роботу і отримує 1000-1500 гривень на місяць. Множимо на 12 місяців. У рік виходить 12000-18000 гривень. При таких розкладах гроші, витрачені на навчання, відіб'ються вам приблизно за два роки. І це за умови, що ви їх відкладатимете і нічого собі не купуватимете.

З життя студентів/випускників

Двадцятидворічна Олеся Філоневська закінчила факультет іноземних мов і факультет дошкільного виховання, але працює у турфірмі заступником директора.

"Спочатку я взагалі заробляла 400 гривень, але потім, набравшись досвіду, перейшла в іншу фірму і тепер отримую 1000 гривень плюс відсоток від продажу путівок, - розповідає моя співбесідниця. - Моя мама - педагог, але завжди мріяла працювати гідом. Я теж пішла по її стопах, але потім мені трапилась можливість спробувати себе в туристичному бізнесі. Мені ця робота припала до душі. Я залишила школу, де викладала, і повністю занурилася в улюблену справу. Чи шкодую я, що не працюю за фахом? Ні, адже будь-яку професію можна освоїти на практиці. Головне, щоб людина чітко бачила свою мету".

Моя колега-журналістка, яка побажала залишитися невідомою, теж не шкодує про обрану професію.

"Ця професія була мені цікавою ще задовго до вступу до університету. Сьогодні я працюю за фахом і заробляю хороші гроші, окрім цього, у мене досить широке коло знайомих. Моя спеціальність відкриває багато можливостей - кожен день спілкування з новими людьми, з VIP-персонами, поїздки за кордон, - говорить наша героїня. - Я почала працювати, ще будучи студенткою. Зараз працюю власкором київського видання, мене вже запрошують працювати до столиці. Такі перспективи відкриваються далеко не кожному, хто отримав диплом журналіста. Адже багато відомих журналістів не мають такого диплома, і, навпаки, за наявності освіти журналіста людина не може і двох слів зв'язати, навіть замітку написати. Окрім знань, отриманих у ВНЗ, необхідне самонавчання, бажання багато знати і багато уміти, прагнення йти вгору, наполегливість і віра в себе. А головне, опинитися в потрібний час у потрібному місці".

Двадцятирічний Богдан Несвіт відучився декілька років у ВНУ на спеціальності "Системи управління і автоматика". Потім зрозумів, що його цікавлять дещо інші речі і вступив до ЛНПУ на історичний факультет на післядипломне відділення. У першому ВНЗ він вчився і продовжує вчитися на бюджеті, а в іншому платить 4000 гривень на рік.

"Після здобуття двох вищих освіт я планую заробляти хоча б 2-3 тисячі гривень на місяць. Поки що таких грошей ніде не пропонують. За ту роботу, яку я знайшов сам, мені платять менше 1000 гривень. Але у мене ще все попереду! Якби мене повернули в минуле, то я б вчинив так само. Все-таки дві освіти - це чудово і дає класні перспективи в житті!"

Дуже важливо, щоб наші абітурієнти і студенти не плутали поняття "популярна професія" і "затребувана". Адже зараз затребувані педагоги, лікарі, вихователі, та інші, на жаль, низькооплачувані спеціальності. А ось юристів, менеджерів, економістів, комп'ютерників - хоч греблю гати. Вступаючи до ВНЗ, думайте, ким ви хочете бути і співставляйте свої можливості та здібності з реаліями життя!

Переклад статті Марини Чубенко,
"На кого пойти учиться, чтобы потом не жалеть
о напрасно потраченных деньгах и бесцельно
прожитых университетских годах…"
,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті