Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Професія - хранитель вічності // Профорієнтація
Необхідна освіта / Статті / Професія - хранитель вічності

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Отримуємо освіту та досвід

14.03.2008 Професія - хранитель вічності

Майже неможливо в це повірити, але в наш час не всі бажають бути економістами, аудиторами чи юристами. Як же втілити свою мрію тим, хто мріє завідувати бібліотекою чи показувати музейні експонати школярам? Які перспективи очікують на них на суворому ринку праці?

Майже неможливо в це повірити, але в наш час не всі бажають бути економістами, аудиторами чи юристами. Залишились ще люди, яким подобається специфічний запах книжок та свіжих газет, особлива мудрість музейного пилу, ваговитість людського досвіду, зібрана в нетрях архівів. Є така професія - зберігати те, що було накопичено століттями і, якщо вона приваблює Вас, то ви належите до тієї рідкісної категорії людей, які розуміють цінність духовних скарбів і дійсно є основою культури нації.

Цей факт навіть офіційно визнано Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. Згідно з цим документом, у вищих навчальних закладах України здійснюється підготовка за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями (вони зазначені під загальною назвою "Культура. Культурологія" номером 0201):

  • Книгознавство, бібліотекознавство і бібліографія;
  • Музейна справа і охорона пам'яток історії та культури;
  • Народна художня творчість;
  • Документознавство та інформаційна діяльність;
  • Бібліотечна справа;
  • Діловодство;
  • Менеджмент соціокультурної діяльності.

В Україні підготовкою спеціалістів з бібліотечно-інформаційних технологій та спеціалістів з музейної справи займається відносно невелика кількість вищих навчальних закладів. До найкращих за ступенем якості підготовки можна віднести Львівський національний університет ім. І. Франка (ЛНУ), Київський національний педагогічний університет ім. Драгоманова (КНПУ), Київський національний університет культури і мистецтв (КНУКіМ), Харківський національний університет культури (ХНУК) і деякі інші ВНЗ. Ці вищі навчальні заклади підпорядковані Міністерству культури і туризму і мають пріоритет у підготовці кадрів для масових бібліотек і музеїв України.

Для того, щоб отримати освіту за такою спеціальністю, треба знатися, по-перше, на мові, не тільки на рідній, але й бажано, на іноземній, а, по-друге, не забувати про високу комп'ютерну грамотність. В ідеалі, абітурієнт ВНЗ, який готує спеціалістів культури, - це літературознавець з навичками хакера, який досконало вивчив усі типи баз даних.

Випускники вищеперерахованих ВНЗ зможуть працювати:

  • спеціалістами з інформаційного управління,
  • маркетологами,
  • спеціалістами зі збуту, реклами,
  • спеціалістами зі зв'язків з громадськістю у книжкових і газетно-журнальних видавництвах, видавничих фірмах, редакційно-видавничих відділах, у поліграфічних і книготорговельних підприємствах, рекламних агентствах, інформаційних та інформаційно-аналітичних центрах,
  • службовцями у мережі розповсюдження вітчизняної видавничої продукції за кордоном та іноземної в Україні,
  • службовцями в органах державної бібліотечної реєстрації та централізованої каталогізації, статистики друку, діловодом, архіваріусом тощо.

Це - далеко неповний перелік можливих посад спеціалістів цього напрямку. Хоча, треба зазначити, що спеціалісти з бібліотечної справи вважають, що в Україні рівень освіти, яку отримують фахівці вищеозначеної галузі, не відповідає вимогам сучасного розвитку бібліотечно-інформаційних технологій. Є навіть проект нового навчального закладу, рівень якого б значно відрізнявся від рівня вже існуючих ВНЗ. Це міг би бути так званий Університет інформаційних технологій та бібліотекознавства. Доцільним було б здійснювати підготовку фахівців, які б отримували ще одну з суміжних спеціальностей та знання в галузі інформатики і комп'ютерної техніки. Це підняло б рівень кваліфікації цих спеціалістів, бо вони повинні бути здатними до управління інформацією, знати декілька іноземних мов, вміти орієнтуватися в різних документопотоках - від книг та кіно-, фото-, фонодокументів до оптичних дисків і комп'ютексів, знати також основи реставрації та консервації документів.

В Україні відчувається нестача кваліфікованих кадрів у сфері бібліотечно-інформаційних технологій і документознавства. Університетам не вистачає коштів для заміни застарілої матеріально-технічної бази, це й стає причиною підготовки спеціалістів, компетенція яких не відповідає сучасним вимогам.

Співробітник Книжної палати України, пан Сенченко так прокоментував існуючу ситуацію: "Нові робочі місця у наш час, як правило, вимагають професіоналізму у сфері автоматизованої обробки інформації. Незадовільний соціальний статус спеціалістів бібліотечної справи, погана матеріально-технічна база інститутів культури призводять до низького рівня знань спеціалістів, і в результаті єдиним замовником своїх же випускників є Міністерство культури і туризму та його бібліотеки".

В Україні станом на 2003 рік нараховувалося 445 музеїв і 19,8 тисяч бібліотек - це найбільш питома частка роботодавців для випускників цього напрямку підготовки. Оскільки всі ці установи здебільшого є державними, то й рівень заробітної плати, відповідно, у них недостатньо високий. За даними Державного комітету статистики України, в грудні 2007 року середня заробітна платня працівника сфери культури сягала 1090 гривень. Тобто виходить, що середній прибуток представника будь-якої іншої сфери в декілька разів перевищує зарплатню бібліотекаря чи співробітника музею. Недивно, що молодь не поспішає працевлаштовуватися в державні установи, що підпорядковані Міністерству культури і туризму України. Деякі управлінці сфери культури, висловлюючи свій страх перед перспективами майбутнього, сумно жартують, що через декілька років у разі необхідності не буде кому навіть натиснути на кнопку пожежної сигналізації, бо вік робітників культури не дозволяє так швидко рухатися.

Держава намагається змінити ситуацію. Не так давно, наприклад, з'явився закон "Про культуру", який надає випускникам вищих навчальних і середніх професійних освітніх закладів, що влаштувались на роботу до обласних бібліотек, додаткові пільги. Такі державні службовці отримують одноразову грошову виплату в розмірі п'яти встановлених їм посадових окладів один раз на рік протягом перших двох років роботи. А вже з 1 січня 2008 року для всіх робітників культури були запроваджені нові посадові оклади за єдиною тарифною сіткою.

Роботодавці-підприємці серед спеціалістів напрямку "Культура" зазвичай вибирають архіваріусів, документознавців, діловодів, завідувачів архіву тощо. Ці фахівці потрібні для роботи на підприємствах зі значним документообігом - у банках, в архівах тощо. Розмір заробітної платні для цих спеціалістів залежить від регіону і рівня компанії: для банків - 400-500 доларів, трохи менше для архівів - 300-400 доларів. Фахівці цієї спеціалізації повинні знати нормативно-правові акти, положення та інструкції щодо ведення діловодства на підприємстві; основні положення державної системи діловодства; стандарти системи організаційно-розпорядчої документації.

Оскільки підготовка спеціалістів у галузі соціокультурного менеджменту зорієнтована на сучасну видавничу та книготорговельну індустрію України, то на них очікують доволі райдужні перспективи. Ця галузь динамічно розвивається і потребує достатньої кількості кваліфікованих управлінців. Середня заробітна плата в цьому сегменті значно більша, ніж для спеціалістів інших спеціалізацій напрямку "Культура", - близько 1000 доларів.

Але й вимоги тут вищі - треба розумітися на книгознавстві, організації видавничої і книготорговельної справи в Україні і за кордоном, стандартизації та сертифікації видавничої продукції, авторському праві, видавничому менеджменті і маркетингу, правовому забезпеченні видавничої і книготорговельної діяльності. Крім того, треба мати менеджерський талант, інакше, навіть за наявності інших додаткових знань та навичок, Ваша кандидатура не привабить роботодавця.

Якщо Ви впевнені, що хочете бути бібліотекарем чи завідувачем музею, то знайте, що Ви будете зберігачем чогось більш цінного, ніж час та гроші. Ви станете тим, хто здуває порошинки з вічності...

Ірина Жигалюк,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті