Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Про токаря знатного замолвіть слівце! // Профорієнтація
Необхідна освіта / Статті / Про токаря знатного замолвіть слівце!

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Отримуємо освіту та досвід

25.07.2007 Про токаря знатного замолвіть слівце!

На кожному кроці ми чуємо "без вищої освіти нікуди", "вища освіта перш за все", "лише б диплом одержати, а там трава не рости". Всі твердять, що в сучасній Україні важко без вищої освіти, але чи так це насправді? Невже працелюбна і свідома людина, залишивши стіни школи, не зможе заробити собі на життя і прогодувати свою сім'ю?

У Радянському Союзі була добре розвинена система середньої професійної технічної освіти. Молоді люди, закінчивши школу в 9-му класі, вчилися ще 3 роки в професійно-технічному училищі або технікумі, після 11 класу - рік. Потім йшли на завод або інше підприємство, ставали токарями, слюсарями, монтажниками, механіками. Вони заробляли на ті часи добрі гроші вже в 17-18 років. В період економічного становлення України ці робочі спеціальності втратили престижність і привабливість для молоді, але не перестали бути життєво необхідні для країни.

Мені вдалося поспілкуватися з виконавчим директором Харківського заводу "Стройгідравліка" Бондаренко Володимиром Степановичем. За його словами зустріти зараз працюючого молодого токаря велика рідкість, так само як і механіка, слюсаря, налагоджувача штампів, налагоджувача пресів, фрезерувальника. Навчання робочим спеціальностям не зникло, ПТУ перейменували в технічні коледжі, там продовжують готувати хороших токарів 2-3 розрядів, фрезерувальників, операторів револьверних верстатів, механіків з ремонту верстатів. Володимир Степанович говорить, що завод готовий прийняти молодих токарів після училища, поставити їх на самі елементарні операції з окладом 2000 гривень і перспективою зростання. І це не єдина спеціальність, яку готові прийняти на заводі, необхідні заточники інструменту, фрезерувальники, змінні майстри, механіки з ремонту металоріжучих верстатів, налагоджувачів устаткування. Тобто молода людина закінчує школу, поступає в технічний коледж, вчиться рік і після цього може претендувати на такий оклад, в додаток повний соціальний пакет: оплачувана відпустка, лікарняні, матеріальна допомога. Дві тисячі гривень, я був сильно здивований. Одержати в Харкові такий оклад відразу після вузу, без досвіду роботи практично неможливо. Самому захотілося стати токарем (я за фахом інженер-механік), упевнений, за півроку навчуся.

Є й інші приклади. Незалежно від епох і економічних ситуацій, люди не перестають стригтися, голитися і приводити у порядок нігті. У Україні за останні роки зріс попит на послуги салонів краси. Світлана, в 33 роки, - майстер манікюру. Їй не хотілося розкривати всі тонкощі своєї справи, але я дізнався, що вона пройшла успішне навчання на курсах стилістів нігтів і працює в хорошому салоні. За її словами, якщо у дівчини є здібності, без роботи вона не залишиться, навіть якщо тільки що закінчила курси і не має досвіду. 1000-1500 гривень на місяць - це середній заробіток майстрів манікюру, що тільки починають. Сильна різниця в зарплаті залежить від розташування салону, від його цінової політики, від мистецтва майстра і наявності постійних клієнтів. Світлана стверджує, що і її колеги по цеху - перукарі - без роботи не залишаються.

Єдиний недолік такої роботи - це платне навчання. Вартість навчання в хороших харківських школах стилістів нігтів кошиує від 3200 гривень. Тривалість - 1 місяць. Але, по завіренню працівників студії "Вікторі", їх випускниці без роботи не залишаються. Хороших професійних кадрів не вистачає завжди.

При чому не тільки в салонах краси. Володимир Горбачов, приватний підприємець, що займається пошиттям одягу, говорить, що швачки завжди були затребувані, а кваліфіковані швачки удвічі. Для хорошої швачки 100 гривень в день - це не межа. Звичайно, заробіток залежить від сезону, розташування цеху, устаткування, але все-таки за рік можна скопити непоганий капітал і купити, наприклад, комп'ютер.

Освіту за фахом "швачка" можна одержати в професійних ліцеях або училищах. У Харківському професійному ліцеї швейних технологій розповідають, що навчання триває рік, учень одержує стипендію 105 гривень, ліцей забезпечує оплачувану практику на фабриках, після випуску забезпечують працевлаштуванням.

А що ж з перспективою вищої освіти? Невже варто про неї забути, переступивши поріг заводу або манікюрного салону. Якраз навпаки, саме тут відкриваються нові перспективи вищої освіти, тільки тепер не мама і тато, не друзі радитимуть вам куди йти, а ви самі зрозумієте. Для прикладу, можна сказати, що на заводі "Стройгідравліка" потрібні ланки ланцюга "токар - начальник цеху". Не вистачає майстрів, змінних майстрів, начальників діляниць, начальників зміни. Ви самі, пропрацювавши токарем, слюсарем або механіком, зможете вибрати те кар'єрне зростання, яке вам до душі.

Ви мене запитаєте: "Ну, добре, із заводом все ясно, а в салоні яке кар'єрне зростання?". Начебто і так, але Світлана відзначила, для мене це було дивно, що дуже багато дівчат з їх салону вчаться у вузах, хто на менеджера, хто на дизайнера, хто на психолога, причому вони самі обирали освіту і самі її оплачують. Навіщо це потрібно? Хтось хоче стати адміністратором салону, і для цього потрібні управлінські навики і знання, хтось хоче створювати незрівнянні малюнки на нігтях і вчиться на дизайнера, а хтось просто хоче розуміти своїх клієнтів і стати першокласним психологом. Адже люди приходять в салон не просто підстригти нігті, вони хочуть поспілкуватися, відпочити від буденної суєти і за допомогою нігтів самовиразитися.

У швачки теж є можливості кар'єрного зростання. Багато хто з нас хоче бути оригінально і модно одягненими, так що, якщо швачка відчуває в собі талант модельєра, вона може продовжити освіту у вузі і стать дизайнером.

В кінці хотів би сказати. Моя знайома Тетяна, їй 24 роки, вчилася 5 років на менеджера на контрактній формі навчання, батьки платили величезні гроші. Недавно я спілкувався з нею, запитав про роботу і зарплату. Вона розповіла, що працює менеджером в страховій компанії, ніби робота "не пильна", але 800 гривень на життя не вистачає. Директор пообіцяв незабаром 1000 гривень. Тепер чекає на це "незабаром".

Обирати своє майбутнє - важке завдання, але забувати, що вибір залежить від вас не стоїть. Закінчуючи школу, необхідно зрозуміти для себе, що ви хочете - грошей, престижу, кар'єри.

Можна поступити простим дідівським методом. Перед вибором шляху розпитати своїх знайомих про їх спеціальності і розпорядок робочого дня, перспективи, зарплату. Подзвонити на ті ж заводи, фабрики, салони, поцікавитися рівнем зарплати для робочих спеціальностей, швачок, кухарів, майстрів манікюру і перукарів, а потім зробити свій остаточний вибір.

Переклад статті Дмитра Тарана
"О токаре знатном замолвите слово!",
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті