Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
ПТУ vs. ВНЗ // Профорієнтація

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Отримуємо освіту та досвід

25.09.2007 ПТУ vs. ВНЗ

Багато керівників підприємств скаржиться на нестачу кваліфікованих робочих кадрів. Потрібні зварювальники і фрезерувальники, комплектувальники і формувальники. На різних підприємствах потрібні робітники різних професій. У свою чергу, дефіцит робочих кадрів є проблемою для розвитку економіки держави. І в той же час скорочується кількість школярів, які бажають одержати робочу професію. Молоді люди мріють бути юристами, економістами, банкірами. Але виникає природне запитання: хто ж працюватиме на підприємствах, стоятиме за верстатом; збиратиме складні і прості механічні вузли; буде різати й зварювати за допомогою газо- або електрозварювання; збиратиме найскладніші машини і механізми?

Давайте спробуємо розібратися у запитанні, що виникло. Як відомо, існує багато видів спорту. Проте майстер спорту з гімнастики не є суперником для спортсмена, який має перший розряд з шахів. Також не можна порівнювати плавця і фехтувальника. Про це всі добре знають. А ось чому конкретна людина має успіхи у певному виді спорту? Відповідь на це запитання можна одержати, маючи деякі пізнання з психології та фізіології людини. Наприклад, підхід до різних видів спорту застосовують і до різних видів професій. Напевно, не всім представникам молодого покоління відомо про психодіагностику (одну з частин психології). Фахівці з психодіагностики проводять дослідження, результат яких спрямований на те, щоб професія максимально підходила людині. Діагностика включає вивчення особистих якостей, рівня розвитку психічних функцій (пам'яті, уваги), особливостей інтелектуальної діяльності. Відповідно до нижченаведеної класифікації всі професії, які існують, можливо поділити на групи: "людина - техніка", "людина - знак", "людина - природа", "людина - людина", "людина - художній образ".

Психологічні вимоги до представників кожної групи професій різні і кожен за допомогою фахівців може визначити, той вид діяльності, де зможе себе максимально реалізувати. Пам'ятаєте: "Краще бути першим парубком на селі, ніж другим у місті!". Хто знайшов себе і досяг високого рівня у відповідній робочій спеціальності, той входить до еліти робітників. І представників даної еліти, як і керівників вищого ешелону, знають в обличчя. Шана, повага і матеріальна винагорода їм гарантовані.

Всі люди відрізняються один від одного. Не з кращого або гіршого боку, а, в першу чергу за своєю природою. Один народився блондином, інший - брюнетом. Те саме можна сказати і про психіку. Всі ми різні і, разом з тим, однакові представники роду людського.

Для вас не буде відкриттям той факт, що ринок праці перенасичений фахівцями з вищою освітою, на яких немає попиту. До того ж, відбувається досить неприємна ситуація: якщо молодий фахівець не може влаштуватися за фахом, то йому доводиться працевлаштовуватись будь-ким. Токарем, зварювальником або облицювальником такого фахівця не візьмуть, а візьмуть, наприклад, розчин облицювальнику підносити. Образливо і прикро. Та й платять кваліфікованому облицювальнику набагато більше, ніж підсобному робітнику, як би швидко останній не підносив цеглу й розчин.

Існує початкова, середня і вища професійна освіта. Кількість фахівців кожного рівня залежить від багатьох чинників і повинна бути ретельно збалансована. Виходячи з певних міркувань, інженерів, тобто фахівців з вищою спеціальною освітою повинно бути менше, ніж слюсарів, токарів, зварювальників та представників інших робочих професій. На конкретному виробництві так і відбувається. А що ж робити спеціалістам, які мають диплом інженера? У даному випадку існує два шляхи, ні, навіть, три. По-перше, фахівець влаштовується учнем, щоб отримати яку-небудь робочу спеціальність. У другому випадку простежується декілька варіантів. Робота, де задіяні лише фізичні можливості організму або робота, яка не вимагає особливих вмінь та навичок. Великий вибір, правда! Третій варіант - шлях на біржу праці.

От і виходить, що все перевертаємо з ніг голову. Якщо випускник школи вступає до середнього спеціального учбового закладу (технічного училища) для отримання робочої професії, то, одержавши обов'язкову освіту, він ще здобуває і робочу спеціальність. Два в одному! А бонусом є те, що дипломований робітник одержує досить високий розряд. Все залежить від сумлінності. Достатньо? Так, достатньо, щоб одержувати велику зарплату. Зарплату, яку, починаючи з кар'єри учня, не скоро одержиш.

Сучасне суспільство стрімко змінюється. Такі ж зміни відбуваються і в професійній сфері. Особливе значення тут мають загальнотехнічна освіченість та уміння навчатися, здатність і бажання до вивчення нової техніки. Ці якості формуються на етапі початкового професійного навчання. Одержавши робочу професію, завжди заробиш на шматок хліба з маслом, а, доклавши зусиль, будеш ще й чорну ікру їсти ложкою.

Деякі вважають, що зростаюча потреба у фахівцях робочих спеціальностей, які закінчили спеціальний учбовий заклад, гарантує надійне матеріальне становище. Але цього замало, аби відчувати себе щасливим. Хочеться чого-небудь для душі. А що може бути краще, ніж відчути себе будівничим! Руки умілого робітника - робітника-спеціаліста - це руки будівничого. Тільки подумайте: будувати будинок і уявляти майбутнє його мешканців; плавити метал і уявляти, де його будуть використовувати; брати участь у створенні нового автомобіля і чути шурхіт шин свого творіння на дорогах світу.

Наявність робочої спеціальності - це три кити: робітники потрібні завжди, робітники потрібні скрізь. А третій? Бути робітником-професіоналом - це матеріально вигідно.

Якщо ви маєте під ногами такий фундамент, як робоча професія, можете починати будувати кар'єру. Власне, початок вже є. Бажаю успіхів у цій справі.

Переклад статті Андрія Рижкова
"ПТУ vs. ВУЗ",
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті