Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Де працювати нам тоді?.. // Профорієнтація
Необхідна освіта / Статті / Де працювати нам тоді?..

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Отримуємо освіту та досвід

28.09.2007 Де працювати нам тоді?..

Очевидно, що сучасній молодій людині після закінчення середньої школи для самореалізації, для того, щоб стати повноцінним і корисним членом суспільства, необхідна якісна професійна освіта і відповідна робота.

Питанням якості, кількості, форми освіти, необхідності реформування вузів присвячено достатньо багато публікацій в пресі керівників провідних учбових закладів, міністра науки і освіти.

Реформа освіти потрібна, країна приєдналася до "Болонському процесу". Пріоритетними у суспільстві проголошені європейські цінності, стандарти. Проте, в численних дискусіях про недоліки нашої "пострадянської" освіти, в мріях про майбутнє, що відповідає всім сучасним вимогам, практично нічого не мовиться про студента - головного, напевно, суб'єкту освітнього процесу і про те, наскільки суспільство, ринок праці потребують тих або інших професій і працевлаштування молодих фахівців. Більшість учасників дискусії, видно, вважає студента "об'єктом", який повинен мовчки і стійко перенести всі витрати чергового перехідного "експерименту" майбутньої європейської освіти. Про розірвані зв'язки освітньої системи і ринку праці, ряд причин, що привели до цього розриву, йдеться в статі М. Згуровського, ректора НТУУ "КПІ" ("Дзеркало тижня" від 18.02.06). Проте у ній не передбачанг ніяких рішень, яким чином в умовах ринкової економіки такий зв'язок повинен працювати, які інструменти необхідні для цього.

За останні роки в основному завдяки позитивним процесам в економіці країни і заходам (законодавчим та ін.), що вживаються, намітилися поліпшення в працевлаштуванні молоді. Хоча більшість студентів працевлаштовується під час навчання і після його закінчення не за фахом і, в основному, самостійно, виняток становлять, мабуть, економісти і юристи.

Найкраща частина молодих фахівців намагається виїхати (і виїжджає) працювати, стажуватися за межі України. У зв'язку з цим суспільство втрачає найталановитіших, здатних і ініціативних. Перш за все, це стосується фахівців природничих, технічних, інформаційних наук, саме тих, які сьогодні визначають конкурентоспроможність країни. Найбільше це вплинуло на українську науку, яка катастрофічно "постаріла" за останні десять - п'ятнадцять років.

Для подолання цих згубних для всього суспільства тенденцій необхідний комплекс заходів, як державних, так і з боку представників суспільно-політичних і бізнес-структур. Достатньо докладний аналіз з коментарями (як саме окремі політики і політичні партії бачать "майбутнє молоді і чи бачать взагалі" до, в час і після виборів) наведено у статті А.Бажана "Чиє ж ти майбутнє, молодь?" ("Дзеркало тижня" від 11.02.06). Слід тільки додати, що закон "Про забезпечення молоді першим робочим місцем", за який проголосував 341 народний депутат більше року тому, так і не запрацював, зважаючи на відсутність в бюджеті засобів. А плановане збільшення держзамовлення на фахівців, в основному для роботи в сільській місцевості, "президентські" та інші державні стипендії навряд чи зможуть кардинально змінити ситуацію. Необхідно, щоб участь в цьому процесі брали представники національного бізнесу. Наприклад, в Росії протягом останніх років багато компаній проводять різні заходи (додаткове навчання, конкурси, стипендії, надають можливість стажувань у себе і за межею і т.д.) для того, щоб зацікавити і привернути молодих, найбільшздатних студентів.

Одним з шляхів зміни ситуації, що склалася, може стати створення "Українського студентського агентства", організації студентів для допомоги студентам, тобто "порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих". Пропонована нами структура відрізняється від агенцій з працевлаштування і їм подібним тим, що дозволить знайти студентам, молодим фахівцям місця для стажування, тимчасової роботи за фахом. Щоб до закінчення вузу вони могли розвинути свої особисті вміння, одержати додаткові практичні знання і досвід роботи, що дозволить якнайповніші реалізувати їх потенціал, а після закінчення вузу, при заповненні резюме - вказати на досвід роботи, який матимуть. Адже саме цей факт часто є визначальним під час працевлаштування.

Фірмам-роботодавцям це теж повинно бути вигідно, оскільки заробітна плата стажиста менше заробітної плати постійного працюючого, а, крім того, вони одержують додаткові мозкові ресурси (часто нові ідеї виходять від молоді).

Агентство власними силами зможе надавати допомогу здібним студентам у влаштуванні їх на стажування в організації за спеціальністю у фірми України, зарубіжних країн; здійснювати юридичну підтримку у рішенні питань, пов'язаних як з навчанням, побутом, так і з відносинами з роботодавцями.

Ідея створення такого агентства не нова. Такі організації є в багатьох розвинених країнах. Найвідоміша, AIESEC (міжнародна асоціація студентів і молодих фахівців, що вивчають економіку і управління), була створена в 1948 році студентами семи європейських країн. На сьогодні вона є однією з найбільших міжнародних некомерційних і неполітичних організацій в світі.

Рамки AIESEC обмежені економічними і бізнес-спеціальностями, а, як нам здається, для України не менш, а більш актуальним є працевлаштування студентів і молодих фахівців технічного, природничонаукового і гуманітарного профілю.

З пропозицією підтримати нашу ідею щодо створення "Агентства" і допомогти в його організації ми зверталися в різний час в молодіжні організації трьох провідних політичних сил країни.

Весною 2005 до "Нашої України", там проект розглядали два місяці, визнали його цікавим і потім відмовили, визнавши неперспективним в передвиборчий період.

"Молодь за Литвина" (молодіжна організація "Народної партії"), куди ми звернулися восени, після канікул, визнала проект актуальним, потрібним (навіть щось подібне вони збиралися створювати), але і до цього дня остаточної відповіді ми не отримали.

В регіонах України також виявили зацікавленість, це був вже січень 2006 року, але відклали можливість його реалізації на період після виборів. Потім нам сказали, що починаємо працювати відразу після формування уряду, але народні обранці "з'їхали" на своїх помічників, а віз і нині там.

В цілому наш досвід підтверджує висновки, зроблені в статті "Чиє ж ти майбутнє, молодь?" про те, "що більшість політичних сил розглядає молодь, як електорат і "багато обіцяють за маленький плюс в бюлетені", не сильно замислюючись про необхідність виконання хоча б частини обіцянок.

Зараз ми намагаємося своїми силами організовувати якісь проекти для студентів, які працюють на госпрозрахунку, як, наприклад, центр комп'ютерної підтримки "Швидка комп'ютерна допомога". Є ідеї зробити в Києві розвезення суші і т.п. Але це тимчасова робота, яка звичайно теж важлива, але найбільш перспективна робота агентства повинна відбуватись у напрямку пошуку стажувань, організації конкурсів і стипендіальних програм, "роботи на резюме" студента.

Але це вже соціальний проект, і для його реалізації необхідна підтримка бізнес-структур або фундацій, зацікавлених у розвитку корпоративної культури в Україні і припиненні "витоку мізків". Звертаючись через портал "Всеукраїнська експертна мережа" до суспільних, політичних організацій, бізнес-структур, окремих громадян, ми б хотіли привернути увагу до нашої ідеї, знайти партнерів для її реалізації.

Чайка Юрій Миколайович
Джерело:
Всеукраїнська експертна мережа
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті