Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Дефіцит кадрів? Цим можна скористатися! // Профорієнтація
Досвід інших країн / Статті / Дефіцит кадрів? Цим можна скористатися!

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Досвід інших країн

25.07.2007 Дефіцит кадрів? Цим можна скористатися!

Ринок праці сьогодні лихоманить з двох причин: з одного боку дошкуляє безробіття, а іншого - дефіцит кадрів. І це стосується не лише України, подібні тенденції відзначаються у всьому світі. Кожен, хто дбає про своє майбутнє і прагне зробити кар'єру, повинен вивчати ці процеси - а раптом з'явиться можливість зробити блискучу кар'єру за кордоном?

Глобалізація і динамічний розвиток світової економіки стрімко формують попит на ті чи інші професії: ще недавно в дефіциті були фізики-теоретики і програмісти, а згодом з'явився величезний попит на генетиків та мікробіологів - людство зацікавилося клонуванням та стовбуровими клітинами, які обіцяють наблизити людину до безсмертя, принаймні, теоретично. Провідні наукові центри, передусім США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Іспанії та інших країн, розробили цілу програму пошуку талановитих науковців, які могли б зробити прорив у перспективних галузях. Найперший крок - запрошення на симпозіуми та на стажування, призначення солідних стипендій, грантів і тощо. Вченим біологам і медикам створюють комфортні умови для життя та праці, їхній зарплатні можуть позаздрити навіть зірки шоу-бізнесу. Тож не дивно, що чимало студентів біологічних та медичних факультетів університетів максимум уваги приділяють теорії, залюбки вчать іноземні мови і в останню чергу думають про буденну роботу у звичайній клініці чи лабораторії. Їх мета - робота в наукових центрах та фармацевтичних фірмах, де можна не лише зробити кар'єру, але й забезпечити благополуччя своєї родини. А відтак, у системі охорони здоров'я намітилася досить загрозлива тенденція - з року в рік збільшується число вакансій у клініках і шпиталях.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) дефіцит медиків сьогодні складає близько 2 мільйонів. А це означає, що десятки мільйонів громадян різних країн не мають доступу до кваліфікованої медичної допомоги. Україна, на жаль, - не виняток. Чи не найбільше вакансій є у дитячих лікарнях, не вистачає фахівців у туберкульозних та інфекційних відділеннях, нікому працювати у лабораторіях та сільських фельдшерсько-акушерських пунктах. Про те, що ситуація найближчим часом не поліпшиться, свідчить хоча б той факт, що з року в рік падає конкурс у медичні університети. Сьогодні навіть 3 особи на місце - це вже неймовірний успіх, бо бажаючих працювати в системі охорони здоров'я за скромну бюджетну зарплатню, меншає з кожним роком. Ще недавно Київський національний медичний медуніверситет імені О.Богомольця був недосяжною мрією для випускників з інших областей, а нині вони складають майже половину його абітурієнтів. А в медичних коледжах, які готують фельдшерів та медичних сестер, киян майже немає.

В Україні кадрова проблема в охороні здоров'я сьогодні ще не стоїть так гостро, як в країнах ЄС, хоча б тому, що багато вакансій - до 30% - займають пенсіонери, а чимало фахівців працюють на півтори або дві ставки. В європейських країнах, де заробітна плата і пенсія набагато вищі за українські, фахівці не хочуть брати на себе такі навантаження. Інтерес же молоді до медицини згасає буквально на очах - адже є багато інших, значно легших способів заробляти собі на життя. Чи не першою взяла це до уваги Велика Британія. Ще кілька років тому іноземні лікарі, які приїжджали сюди на стажування, не мали права навіть доторкнутися до пацієнта. За цим пильно стежили не тільки керівники клінік, але й страхові компанії, які з традиційною британською недовірою ставляться до всього іноземного. Пересторога зрозуміла: якщо пацієнтові стане зле після маніпуляцій лікаря-іноземця, хто буде нести відповідальність? Українські нейрохірурги, трансплантологи і хірурги-гепатологи, які працюють в клініках Академії медичних наук України, не раз нарікали на те, як складно вивчати досвід в операційних, коли не маєш права наблизитися до операційного столу, не можеш спостерігати пацієнта в реанімації. Іноземці мали право бути лише спостерігачами.

Одначе кадровий голод змусив британців переглянути свої принципи. Спочатку у госпіталі допустили медичних сестер з пост-соцалістичної Європи, адже за стандартом, пацієнта після складної операції ведуть дві, а іноді й три медсестри - тільки таким чином можна поставити його на ноги після хірургічного втручання. Згодом з'явилися вакансії лікарів, які ніхто не поспішав зайняти. Бо у британських фахівців був непоганий вибір - США, як завжди, змогли запропонувати їм кращі умови праці та вищу зарплатню, а ті, хто не бажав летіти за океан, знайшли хороші умови у Швеції та Норвегії, де, як відомо, рівень життя найвищий у Європі. Тож багато клінік Старого континенту з часом відчули гострий дефіцит кадрів. Довелося немало міркувати над тим, як позбутися цього дефіциту.

Кожна країна обрала свій метод. Велика Британія пішла шляхом рекрутингу - лікарні запрошують лікарів і медичних сестер з країн Центральної та Східної Європи. Раніше вимоги були набагато суворішими, а нині навіть погоджуються на вахтовий метод роботи іноземців. Зокрема, поляки вже призвичаїлися працювати два тижні вдома, а два тижні - у туманному Альбіоні. Вступ до ЄС широко відкрив у світ двері фахівцям з пост-радянських республік: Латвії, Литви та Естонії. Дійшло до того, що у литовських клініках звели до мінімуму проведення операцій - не вистачало анестезіологів. Ця спеціальність була дефіцитною в багатьох європейських країнах, тож литовці мали змогу обирати собі і робоче місце, і зарплатню, яка їм до вподоби.

За даними експертів, від 35 до 60% лікарів з Польщі, Чехії, Угорщини та Литви готові шукати своє щастя в економічно розвинених країнах. Це не залишилось поза увагою урядів цих держав. Литва розробила спеціальну програму, яка передбачає значне - майже у 4 рази - підвищення заробітної плати медичним працівникам. До того ж збільшено набір абітурієнтів до медичних університетів та факультетів, зроблено розрахунки щодо кадрового забезпечення на 10, 15 і 20 років наперед. До речі, підвищення зарплатні та поліпшення умов праці відразу ж зменшило напругу в клініках. Хоч і не всі, але частина анестезіологів таки повернулася додому, і тепер в операційних робота йде за графіком.

До іншої тактики вдалася сусідня з нами Польща, чий уряд "списав" методику рекрутингу у британців - до лікарень активно запрошують іноземців. Ці іноземці, як ви вже здогадалися, - переважно українці. По-перше, наша медична освіта має добру репутацію, по-друге, відсутній мовний бар'єр, адже українська та польська мови мають багато спільної лексики. До того ж мешканці кількох областей - Волинської, Львівської, Тернопільської, Хмельницької та інших традиційно знають мову сусідів. Якщо раніше роботу могли знайти лише лікарі, то зараз активно запрошують і викладачів медуніверситетів, до того ж, погоджуються на вахтовий метод роботи. В навчальних закладах навіть відчувають брак абітурієнтів - все більше польських юнаків та дівчат здобувають освіту в провідних європейських університетах. Керівництво польських навчальних закладів щиро запрошує українських випускників шкіл, обіцяючи їм не лише хороші умови навчання, але й подальше працевлаштування. "Євросоюз - тут! Живи, навчайся, працюй!" - саме під таким девізом проходить рекрутинг студентів.

Спокус перед нашими студентами і фахівцями сьогодні чимало. Болонський процес, безумовно, прискорить відтік кадрів у Європу. Але не варто перейматися. Принаймні ті юнаки і дівчата, які мріють про професію лікаря чи медичної сестри, можуть бути абсолютно впевненими - попит на дані спеціальності високий. І не тільки в нашій країні, а й у всьому світі. Є також хороші перспективи кар'єрного росту. А те, що зарплатня сьогодні невисока, думається, незабаром минеться. Адже кожна держава, яка бореться з дефіцитом медичних кадрів, змушена підвищувати заробітну платню і покращувати соціальний статус лікарів і медичних сестер. Досвід показує, що це найефективніший метод боротьби з дефіцитом кадрів.

Ольга Терещенко,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті