Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Профорієнтація зі знаком F // Профорієнтація

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Досвід інших країн

12.11.2007 Профорієнтація зі знаком F

Сьогодні мало хто буде сперечатися з тим, що найкраще підготовлена та освічена робоча сила знаходиться саме в Японії. Секрет такого успіху не в останню чергу полягає у тому, що саме у країні сонця, що сходить, "майбутні члени суспільства" можуть з майже стовідсотковою точністю визначитися зі своїм майбутнім фахом. Подібної системи профорієнтації не існує в жодній країні світу. Водночас тут на перше місце виходять національні цінності, усталені традиції та неформальні правила поведінки.

Японія До Другої світової війни у Японії практикувалося "довічне наймання", яке зараз збереглося лише на найбільших підприємствах. Відійшли у минуле і принципи "платні за старшинством", і династичне наслідування сином як майна, так і професії батька. Та й трудова мораль вже давно не ставить на перше місце відповідальність без права вимагати адекватної оплати. Але гроші для японців усе одно не стали визначальним критерієм при виборі місця роботи - прагнення принести якомога більше користі, працювати максимально ефективно лишилося традиційною національною рисою.

Невідомо, якими темпами розвивалася б профорієнтаційна система у Японії, якби не майже сім років американської окупації. Та східний менталітет позначився на всіх новаціях, перейнятих у окупантів. Чого вартий лише той факт, що і вчителі у японських школах, і особливо викладачі в університетах відчувають підвищену відповідальність саме за "своїх" учнів. Вони переймаються їхнім майбутнім більше, ніж це зробила б будь-яка система державної профорієнтації. Хоча Державну службу забезпечення зайнятості в Японії ще ніхто не відміняв.

Ще один нюанс полягає у тому, що мережі привілейованих учбових закладів, починаючи з середньої і закінчуючи вищою освітою, часом наперед визначають долю молодої людини. А вступ до таких елітних закладів прямо залежить від фінансових можливостей її батьків та їх становища у суспільстві. Втім, право на профорієнтацію має кожен учень, хоча і шкільних психологів у Японії як таких немає.

В Японії працюють навіть семикласники

Ректор одного з університетів, професор Фукуяма розробив унікальну наукову методику, яка вже котре десятиріччя поспіль застосовується у японських школах. Названий на його честь "F-тест" (або "анкета Фукуями") передбачає глибокий самоаналіз та збір інформації про професії, з яких учень планує обрати власну. Але головна новація японського ректора - запровадження практичних проб, якими кожен учень повинен випробувати свій теоретичний висновок. Причому умови роботи мають не відрізнятися від реальних (японські школи, на відміну від наших, можуть собі це дозволити), а усі завдання виконуються самостійно. Щороку учні 7-9 класів обирають роботи з 16 фіксованих галузей праці. Вони досить реально відображають ринок праці в Японії та передбачають взаємодію з людиною, природою, технікою, знаковими системами чи художніми образами.

В ідеалі за три роки школярі можуть отримати до 48 таких професійних випробувань. Їх результати, а також результати позашкільної діяльності за фахом обов'язково фіксуються у F-тесті. Дані про кожного школяра заносяться до комп'ютера, обробляються та систематизуються. Так і визначаються права та здібності кожного прийняти "участь у будівництві культури своєї країни", як люблять висловлюватися патріотично налаштовані японці. Згодом вчителі можуть запропонувати окремим школярам чи цілому класу додатково попрацювати чи скористатися іншими професійними програмами.

В здоровому тілі - корпоративний дух

Як свідчить статистика, середню школу закінчують 90% японців. І хоча більшість молоді з середньою освітою не отримує жодного свідоцтва про присвоєння професійної кваліфікації, для роботодавців це тільки плюс. Адже такі робітники охоче дотримуватимуться правил поведінки, прийнятих у компанії, та всотуватимуть, як губка, нюанси так званої корпоративної культури. Відданість рідному підприємству для японського спеціаліста - чи не найголовніше.

Ті, хто вступили до університетів, теж не залишаються без уваги кадровиків. "Мисливці за головами" підшукують майбутніх співробітників компанії, які б відповідали стратегічним планам фірми, вже серед студентів 2-3 курсів. Такі кандидати на заняття вакансій проходять спеціальне тестування, до якого включається навіть медичне обстеження. Якщо стан здоров'я та підготовка майбутнього фахівця задовольняє кадровиків, його приймають на роботу під час студентських канікул, запрошують на лекції керівників та фахівців компанії, присвячених історії компанії, новаціям у виробництві та прогнозам на майбутнє. Так студенти можуть не тільки познайомитися з корпоративною етикою, а й набути практичних навичок, ще й заробити при цьому гроші.

Прийняті на роботу молоді спеціалісти неодмінно проходять обов'язковий курс адаптації - початкової підготовки, яка зазвичай триває не довше двох місяців. Гордість за свою фірму виховується шляхом занурення новачка у справи фірми, її амбітні задачі та місії, залучаються до цього і "старожили" підприємства. Набути корпоративного духу робітникам допомагає і специфічна форма одягу, і різноманітні збори та конференції, що часом набувають мало не ритуального характеру. Також кожна компанія звичайно має свій девіз та гімн.

Кожному - по дві професії

Але вищезгадане зовсім не значить, що через кілька місяців новоспечений фахівець лишиться сам по собі. Багато хто з юнаків та дівчат ще кілька років після працевлаштування мешкає у гуртожитках фірми. Більше того, до 35 років за кожним молодим спеціалістом буде слідкувати куратор - керівник середньої ланки, який має бути випускником того ж університету. Його повноваження у українця викликали б подив - справді, хто б допомагав нам, наприклад, вирішувати службові конфлікти? Такий прикріплений наставник для японця - щось типу духовного батька: він буває у свого підопічного вдома, знайомиться з його сім'єю, друзями та знайомими, вивчає його інтереси та захоплення. Не дивно, що якщо у кадровій службі постає питання щодо переміщення молодого спеціаліста, останнє слово неодмінно лишається за куратором.

До речі, затримуватися на одній посаді більше трьох років спеціалісту не доведеться. Адже японці переконані, що фахівець повинен бачити роботу компанії з різних боків, бути універсальним спеціалістом, здатним приносити користь будь-якому відділу фірми. Концепція "гнучкого робітника" передбачає, що людина має отримати підготовку якнайменше з двох спеціальностей. Тож, крокуючи кар'єрними сходами, для керівника відділу постачання буде цілком природно помінятися місцями з керівником відділу збуту. А програма підвищення кваліфікації у міжнародній промисловій компанії Honda, наприклад, пропонує кожному керівнику відділу обрати нову для себе сферу діяльності та пропрацювати там протягом тижня.

Але й сформовані спеціалісти підвищують кваліфікацію протягом усього свого життя. Безперервна освіта - частина трудового процесу. На неї витрачається приблизно вісім годин на тиждень, причому половина з них припадає на вільний від роботи час. Така профосвіта, певно, і зробила Японію країною економічного дива.

Ольга Калитка,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Досвід інших країн