Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Що слід знати про майбутню професію перед вступом до ВНЗ // Профорієнтація
Орієнтири для вибору професії / Статті / Що слід знати про майбутню проф...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Орієнтири для вибору професії

14.01.2008 Що слід знати про майбутню професію перед вступом до ВНЗ

Якось моя шкільна подруга Віра, начальник відділу кадрів однієї столичної фірми, поскаржилася, що дуже не любить ситуацію, коли їй доводиться відбирати претендентів на вакансії за резюме, але що поробиш - начальство віддає перевагу саме такому варіанту.

- Послухай тільки, що вони пишуть: "Ще під час навчання у філіалі відомого київського університету я працював мерчандайзером, менеджером-креативником і маркетологом-модератором". Так "скромно" повідомляє про себе вчорашній студент. А як тобі це: "Вчилася на менеджера, але освоїла коучінг, можу працювати коучем - як внутрішнім, так і зовнішнім". Знати б, ким вона працювала насправді, - зітхає Віра, і цей листочок також летить у кошик.

Попри велику кількість оголошень про прийом на роботу, знайти те, що хочеш, вельми непросто. Освічені молоді люди, розсилаючи десятки, а іноді і сотні резюме, не можуть зрозуміти, чому їм так часто відмовляють і навіть на співбесіду не запрошують. В той же час інспектор відділу кадрів, або як тепер модно говорити - менеджер з кадрів, плутається, читаючи мудровані назви професій, і не може визначити, чи підходить фірмі такий працівник чи ні. Абітурієнти легко ковтають гачок вузу, який обіцяє навчити найсучаснішим і найбільш престижним професіям, не звертаючи уваги на те, узаконені вони чи ні. Потім за роки навчання студенти встигають нахапатися модних слівець і красуються ними у своїх резюме, збиваючи з пантелику тих, хто шукає фахівців, надаючи перевагу традиційним назвам професій.

Стрімка поява десятків нових університетів та інститутів привела до такої ж стрімкої появи багатьох нових професій, назви яких запозичають, в основному, з англійської мови. Не тільки вузи, але навіть ПТУ взялися готувати референтів, менеджерів і дизайнерів. Багатьом випускникам потім довелося пережити стреси і розчарування, коли при влаштуванні на роботу їм відмовляли, повертаючи дипломи зі словами "Такої професії немає". І мало хто знає, що подібних ситуацій можна легко уникнути, варто тільки заглянути у класифікатор професій, який, власне, є державним стандартом. У ньому зібрано 8250 найменувань професій і професійних назв робіт - від президента України до вантажника. Підготовкою і публікацією національного класифікатора займається Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Міністерства праці і соціальної політики України, яка знаходиться у м. Луганську, за участю Інституту української мови НАН і Держкомітету статистики України.

- Світ професій так само мінливий, як і час, а тому в класифікатор постійно вносяться зміни, - пояснює Сергій Мельник, директор НДІ соціально-трудових відносин. - В нинішній його варіант включено 983 нові професійні назви робіт, 460 - виключені як застарілі, а всього було внесено більше шести тисяч позицій.

- Як уживаються в класифікаторі міжнародні вимоги і вітчизняні реалії ринку праці і підготовки кадрів?

- Наш інститут представляє Україну в робочій групі Міжнародної організації праці (МОП). Зараз йде підготовка нової версії міжнародного класифікатора, змінюється також і європейський. Якщо говорити про відповідність по кодуванню і по угрупуванню, то біля 70% назв професій і видів робіт відповідають міжнародним, у тому числі до 60% відповідають у найменуваннях. Цей момент дуже важливий, оскільки записи в трудових книжках і дипломах, які є у нас, відсутні за кордоном і відповідність допоможе ідентифікувати професії при працевлаштуванні. Той же Болонський процес передбачає наявність у дипломі запису про академічну кваліфікацію, а запис у дипломі нашого випускника, крім всього іншого, повинен мати і професійну кваліфікацію, тобто назву професії. В Європі цього не роблять, але там над цим працюють, адже одна із задач Болонського процесу - наближення до ринку праці і підвищення рівня працевлаштування.

Частина професій перейшла з радянських часів, тому багатьох позицій немає в міжнародних стандартах, які ми відстежуємо. У нас, на жаль, при оформленні диплома до 70% вузів не пишуть найменування кваліфікації відповідно до класифікатора. В результаті залишається невизначеним професійний статус цього випускника - ким він працюватиме? Ректори запевняють, що вони роблять "як в Європі", але, не виконуючи вимог про відповідні записи в дипломах і трудових книжках, вони порушують Кодекс законів про працю, пенсійне законодавство і т.д. Основна причина таких порушень в тому, що багато вузів зорієнтовано, перш за все, на заробляння грошей, а не на інтереси держави, студентів та їхніх батьків. На превеликий жаль, у нас відсутній чіткий механізм збалансованості освітніх послуг і послуг ринку праці - в регіональному розрізі за низкою спеціальностей йде колосальне перевиробництво.

- Цим грішать не тільки вищі навчальні заклади?

- Вся система підготовки кадрів діє таким чином. Головне - привабити абітурієнтів, а потім хоч трава не рости. Система ПТУ масово готує бухгалтерів-молодших фахівців, у той час коли в центрах зайнятості на обліку стоїть приблизно 15 тисяч безробітних з такими дипломами. Останнім часом попит на них близько тисячі, але профтехучилища не зменшують темпів - випускають близько 24 тисяч таких фахівців. І подібних прикладів багато. Крім того, ми постійно стикаємося з бажанням ВНЗ перевести робочі професії у розряд професіоналів і фахівців - перукаря з вищою освітою немає ніде в світі, а нам, виявляється, він просто необхідний. В Європі ця спеціальність не має ніякого відношення до вищої освіти - адже це як не крути, молодший фахівець, тобто випускник вищого профтехучилища. Врешті-решт, таки вдалося довести, що ми не можемо відходити від міжнародних стандартів професій і тенденцій на ринку праці.

- Чи має ваш інститут право і можливість вимагати виконання норм, закладених у національний класифікатор?

- Перш за все, повинні працювати стандарти вищої освіти. З нашої сторони забезпечена достатньо гнучка система взаємодії з вузами і роботодавцями. За останній час у класифікатор увели майже тисячу нових професій - 180 з них ініціювали міністерства, комітети і об'єднання працедавців, а 70 запропонували ВНЗ. Але формування нових професій відбувається в основному у сфері ВНЗ, а не на ринку праці.

- З якими відомствами частіше за все доводиться співробітничати?

- За процедурою, профільне міністерство або об'єднання роботодавців піднімають питання, обґрунтовують і розробляють проект кваліфікаційної характеристики. Краще за все, коли цим займається та структура, де ці люди працюватимуть. Останнім часом багато заявок надійшло з боку Мінагропромполітики і МНС, і банківської та страхової сфер. У класифікатор були включено 28 професій сфери туризму, серед них такі, як гід, туризмознавець (туризмовед), а також 48 професій і посад системи МВС України. Ми прагнемо працювати оперативно. Наприклад, вийшов Закон "Про державну службу", і ми автоматично вносимо новації - так з'явився голова наглядової ради, причому це торкається не тільки держслужби, але і акціонерних товариств, де є голова правління або наглядової ради, якщо це не почесна посада на громадських началах, а робоче місце із зарплатою. Багато що змінилося в охороні здоров'я - три роки тому було введено близько 350 деталізованих найменувань професій і видів робіт і випущений довідник кваліфікаційних характеристик. Додалося багато професій із менеджерського напрямку - їх зараз у нас 28. Український аналог цієї назви - "управитель", але всі хочуть називатися тільки менеджерами, особливо у сфері послуг.

- Але в словнику іноземних слів знаходимо інше тлумачення цього слова: "менеджер - специфічний соціальний прошарок капіталістичного суспільства, включає найманих професійних керівників у концернах, трестах, синдикатах". Йдеться зовсім не про сферу послуг.

- При Держспоживстандарті України є термінологічна експертиза, яка розглядала це питання, і з перевагою в два голоси було ухвалено рішення про необхідність використовувати англомовне слово "менеджер", а в дужках писати - управитель. Мене називають термінатором менеджерів. Я вважаю, що сьогодні підготовка менеджерів, яких, за офіційними даними, випущено більше півмільйона, в більшості випадків не відповідає сучасним вимогам. Є, звичайно, класичні вузи, які готують дуже перспективних і освічених управлінців, але в більшості - це рівень агентів, організаторів, клерків. І якщо співставити їх рівень і ті дисципліни, за якими їх готують, то вони якраз і збігаються з четвертим розділом класифікатора, у тому числі і міжнародного. Опис їхніх функцій і задач теж підтверджує, що це інспектори і клерки. Думається, що входження до Болонського процесу допоможе і навіть примусить привести у відповідність багато навчальних закладів - жодним чином у нас не має бути більше 380 університетів, у кращому разі - сотня. Коли нарешті і у нас відбудеться об'єднання, інтеграція, то надумані професії швидко зникнуть. А поки замовники люблять винаходити велосипед - ніде немає такої професії, а у нас буде!

- Окрім горезвісних менеджерів, є ще мерчандайзери, логісти, промоутери та інша термінологічна екзотика.

- Деколи не просто важко, а неможливо переконати замовника в особі міністерства або роботодавця, що професію треба називати по-українськи, хоча є чітко виписані стандарти, які передбачають порядок створення найменування професій. Використання іноземних термінів є виправданим, коли переклад дуже громіздкий, той же мерчандайзер - це фахівець із оптимального розміщення товарів у торговому залі. Тому багато англомовних слів використовуються як більш зручний варіант.

- А товарознавцем або іншим традиційним словом цю професію не можна назвати?

- Ні, тому що є істотні відмінності. Логістика - це оптимізація в тій або іншій сфері, але фахівця не назвеш же оптимізатором, тому логіст теж залишився без перекладу, тим більше що не було офіційного звернення з боку міністерств щодо введення цієї професії. А менеджер з логістики в класифікаторі є, логістика як дисципліна дійсно дуже важлива, і якщо буде заявка - розглядатимемо, але на нього потрібно писати кваліфікаційну характеристику і обґрунтування.

- Вже відкривають свої двері підготовчі курси для вступу до ВНЗ. Зазиваючи абітурієнтів, навчальні заклади не скупляться на обіцянки. Як навчитися читати в їх рекламі те, що сховане між рядків? На що абітурієнтам та їхнім батькам звертати увагу?

- Перш за все, уважно дивитися на пропоноване найменування спеціальності. Бажано знайти у відділі кадрів класифікатор і попросити фахівців, щоб пояснили все, що стосується вибору. Якщо в коледжі готують бухгалтерів і юристів - це вже явний обман, таких фахівців випускають інститути та університети. Необхідно також довідатись у приймальній комісії, яку спеціальність і кваліфікацію одержать студенти, тобто професію, по якій вони працевлаштовуватимуться. У будь-якому регіоні існують центри зайнятості, де можна довідатись, які вакансії є сьогодні, які були рік або три роки тому, за якими професіями найбільше безробітних. Якщо на обліку стоять фахівці зі стажем роботи, то що світить недосвідченому випускнику?

- Що робити випускнику, якщо, приймаючи його на навчання, обіцяли одне, а в дипломі написали інше?

- Таких випадків, на жаль, дуже багато, щорічно ми даємо до трьох тисяч роз'яснень тільки по телефону і більше 1200 письмово. І це тільки за класифікатором. До цього не можна відноситися легковажно, вважаючи, що все залагодиться саме собою: скажу, мовляв, на кого вчився, і мені повірять. Відділ кадрів зобов'язаний дотримуватися букви закону, так що проблема сама собою не вирішиться. Випускники можуть звернутися до суду, захищаючи свої права.

- Чи має право ВНЗ оголошувати набір на професію, яка вважається модною і престижною, незважаючи на те, що її немає в національному класифікаторі?

- Це поширене явище, на жаль. А як може бути інакше, якщо філіали не відкривалися хіба що на пляжі, а підготовка подекуди здійснюється, можна сказати, при світлі ліхтарів на стовпах? Ми не можемо займатися цією проблемою постійно, але коли проводили дослідження у 2001-2002 роках, то тільки у 30% дипломів знайшли відповідність найменування кваліфікації класифікатору професій - пишуть все що завгодно, але тільки не кваліфікацію. ВНЗ звикли до норми запису в дипломі, який був за радянських часів і який з часом повинен щезнути, як і трудова книжка. До речі, у системах ПТУ таких порушень немає, це характерно для сфери вищої освіти. Отже перед тим, як подати документи, потрібно поцікавитися, який диплом видають і що туди записують, - роботодавці сьогодні використовують досить жорстку систему відбору, так що помилка у записі може не тільки коштувати робочого місця, але й істотно вплинути на кар'єру.

Національний класифікатор не тільки корисне, але, можна сказати, і цікаве чтиво. Розкриваєш його навіть з деяким побоюванням - а раптом твоя улюблена професія вже застаріла і зникла зі сторінок цього документа? Слава богу, журналіст як був, так і залишився, разом з кореспондентом, оглядачем і членом редакційної колегії. А ось культурологів, яких, як відомо, готують у багатьох вузах, знайти в класифікаторі не вдалося. Зате є культорганізатор. У той же час з'явилися нові, на перший погляд, вельми несподівані для нашого менталітету професії - лихвар (ростовщик) і модель, приватний детектив і співак (у сквері, на вулиці, в переході), перукар собак і збирач добродійних внесків, фахівець із вирішення конфліктів (побутова сфера) і гувернер. Перегортаючи сторінки, знаходжу, що біля власників похоронних контор і трунарів (гробовщиков) розташувалися і вельми популярні в наш непевний час - ворожка (гадалка), астролог, хіромант. Як виявилося, ці явища присутні не тільки в житті, але і в державному документі. А значить, не виключено, що незабаром який-небудь ВНЗ оголосить набір і на ці спеціальності.

Переклад статті Ольги Скрипник
"Что важно знать о будущей
профессии до поступления в ВУЗ"
,
джерело: www.repetitor.co.ua
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті