Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Професії минулого // Профорієнтація

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Орієнтири для вибору професії

30.05.2008 Професії минулого

Розвиток цивілізації змінює спосіб та умови нашого життя, видозмінює його форми. Водночас відбувається зміна нашого світогляду, цінностей та світовідчуття, що веде до кардинальних змін в суспільних настроях і, відповідно, - змін основних занять та професій людини.

Розглянемо професії, що існували на певному етапі розвитку людства, однак у наш час, у зв'язку зі зміною традицій чи розвитком технологій, втратили свою колишню важливість.

Переписувач. Професії в Давньому Єгипті передавалися у спадок. Єдиним винятком була професія переписувача, оскільки відбір на цю посаду здійснювався винятково за принципом професійної компетентності. Посада переписувача була практично єдиною, що передбачала можливості кар'єрного росту. Не випадково багато аристократичних сімей Давнього Єгипту вели свій родовід від одного із переписувачів.

Освічених людей у Давньому Єгипті було чимало. Усі вони називалися переписувачами й займали різні чиновницькі посади: від найнижчих - переписувачів документів, до найвищих - перших візирів фараона. Ці посади не передавалися у спадок, переписувачів на них призначали відповідно до їхніх ділових здібностей та освіченості.

Переписувач у Єгипті був досить шанованим. Навіть фараони не цуралися називати себе переписувачами божественних книг. Переписувачі навчалися в школах при храмах. Професія переписувача мала статус однієї з найбільш престижних у тогочасному суспільстві. Переписувач - це мудрець Давнього Єгипту, вони становили інтелектуальну еліту давньоєгипетського суспільства.

Професія ката вперше з'являється в ХІІІ ст. в Англії. З часом, у кожному великому місті почав працювати професійний кат. В Україні вперше до послуг ката вдалася влада Кам'янець-Подільського.

Кат - особа, що здійснює виконання вироку щодо смертної кари чи тілесного покарання. Спочатку окремої професії ката не існувало: особи, які займалися екзекуцією, призначалися з арештантів чи найманців. Причому відомі факти, коли в'язнів звільняли від різних покарань, якщо вони погоджувалися карати інших професійно.

Пізніше з'явилася сама професія ката, як спеціальної людини, яка працювала при судових органах і була уповноважена від імені держави здійснювати смертні вироки та тілесні покарання. Така людина в буквальному розумінні мала особливий статус. Їй заборонялося показуватися в громадських місцях та займатися будь-якою іншою діяльністю. Навіть шукати наречених кати минулого змушені були у родинах собі подібних. Їхні сини, як правило, продовжували справу батьків. Так виникали цілі династії потомствених катів.

Подекуди в європейських містах на базарних площах кат не мав права доторкнутися до продуктів, окрім тих, які він збирався купити. У церкві кат мав стояти позаду усіх, біля самих дверей, а до причастя підходити останнім.

В Україні, в Кам'янці-Подільському, посаду ката скасували лише в 1765 році.

Плакальник. Звичай використовувати на похоронах професійних плакальників своїм корінням сягає глибокої давнини. Плакальники були відомі ще у прадавньому Єгипті. Вони повинні були голосити та плакати за померлим, за що отримували плату. Професійних плакальників спеціально запрошували на похорони.

Професійні плакальники носили особливий одяг. На початку XX ст. вчені знайшли головні пов'язки плакальників Давнього Єгипту. Характерно, що, на відміну від Давнього Єгипту, на мусульманському Сході професійними плакальниками могли бути лише жінки.

Запалювач ліхтарів. У Середньовіччі, коли ліхтарі запалювали за допомогою вогню, вулицями щовечора ходили ліхтарники й приносили світло у кожен куток. Щоранку вони ходили містом, гасячи ліхтарі. Така професія не вимагала особливих здібностей чи фізичної підготовки, тому, як правило, запалювачами ліхтарів були літні люди.

Таким чином, кожна професія має час розквіту та занепаду, час найбільшого престижу, популярності та період стагнації.

Марина Потоцька,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Історичний аспект