Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Донецький регіон: актуальні та неактуальні професії // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Донецький регіон: актуальні та неактуальні професії

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

15.11.2007 Донецький регіон: актуальні та неактуальні професії

Ринок праці - одна із сфер економіки, яка змінюється найшвидше. Тому спрогнозувати, які професії будуть більше, а які менше затребуваними протягом наступних п'яти років досить складно. Точні рейтинги, аналітика і статистика, якими пістрявіють різні видання, безумовно, допомагають визначитися з вибором. Попит на значну кількість спеціальностей може формуватися як під впливом вільного ринку, так і держави. До того ж, не треба забувати про світові тенденції. Хто міг уявити ще 10 років тому, що найактуальнішими спеціальностями у світі будуть IT-фахівець, HR-менеджер, девелопер і т.д. А через нові технології, які швидко розвиваються, поступово зникають багато професій, що ґрунтуються на ручній праці.

Визначатися краще у школі

Вибір майбутньої професії переважна більшість робить ще у школі. Та якими б дорослими і самостійними не здавалися самі собі школярі, допомогти в цьому виборі їм все ж таки мають дорослі. Батьки, безумовно, краще знають, що потрібне їхньому чаду, але і вони потребують деякої інформації про ті професії, на які буде попит у найближчі роки. У багатьох сім'ях вибір навчального закладу залежить від суб'єктивного уявлення про "престижність" професії. Більшість робить вибір, виходячи з фінансового потенціалу батьків. В ідеалі - коли бажання дитини збігається з можливостями сім'ї. При цьому потрібно враховувати той факт, що система освіти завжди більш інертна, аніж ринок праці, тому спиратися у виборі професії лише на престижність освіти у ВНЗ - помилка.

Саме для того, щоб допомогти у цьому нелегкому виборі, міські центри зайнятості працюють з школярами, влаштовують різноманітні профорієнтаційні заходи. Співробітники центрів не просто переповідають теорію і факти, а прагнуть максимально зацікавити: проводять психологічні тестування, влаштовують так звані "уроки реального трудового життя" з виїздом на підприємства, де майбутні абітурієнти спілкуються з професіоналами і дізнаються про всі нюанси професії.

Щоб якісно проаналізувати професійні орієнтації сучасних випускників і краще розібратися у проблемах мотивації вибору професії, Донецький обласний центр зайнятості провів у вересні 2007 року опитування учнів 9-11 класів. Як свідчать результати анкетування, велика частина - 63,4% вже визначилися з вибором майбутньої професії, а 36,6% - поки що ні. Проте, не зважаючи на те, що більшість вже зробила професійний вибір, тільки 44,5% знають про особливості і ті професійні якості, які необхідні у їх майбутній роботі. Актуальним питанням стало визначення типу навчального закладу, до якого збираються вступати учні. Вибір був переважно зроблений на користь ВНЗ - 72,6%, тоді як до професійно-технічних училищ збираються піти 12,8% школярів, а 6,5% взагалі поки що не планують здобувати яку б то не було освіту і вважають за краще відразу розпочати працювати.

Що стосується рейтингу популярності професій серед школярів, то тут результати виявилися досить передбачуваними, хоча й свідчать про кризу у сфері професійної орієнтації. За статистикою топ популярних спеціальностей виглядає так: юрист - 34,5%, економіст - 19%, а далі за зменшенням - лікар, банкір, програміст, перекладач.

У той же час, до робочих спеціальностей у випускників набагато менший інтерес. І така знижена орієнтація вже стала традиційною. Хоча ситуація дещо змінюється на краще. Так, ще 2 роки тому в списку престижних професій взагалі не значилися робочі спеціальності, а нині тут виявилися водій - 3,2%, будівельник - 1,8%, слюсар - 1,5%, токар і каменяр - по 0,7%.

Серед непрестижних спеціальностей опинилися двірник, прибиральник і, як не дивно, продавець, хоча попит на цю спеціальність на ринку праці залишається високим, а кількість зайнятих у торгівлі незмінно зростає. У цей же список потрапили вчитель (!), вантажник, шахтар і сантехнік. Не забуватимемо, що це дані опитування серед школярів, тому думка значно дорослішого населення, швидше за все, буде дещо іншою.

Закон попиту і пропозиції

Донецький регіон характеризується швидкими темпами розвитку виробництва, модернізуються старі і з'являються нові підприємства. Безліч великих національних і міжнародних компаній, банків відкривають тут свої філії. В останні роки у Донецьку відбувається "будівельний бум", який, до того ж, підігріває майбутнє "Євро-2012". Все це неминуче призводить до того, що потрібні кваліфіковані фахівці широкого спектру: починаючи від будівельних спеціальностей, закінчуючи маркетологами, мерчендайзерами і багатьма іншими.

Проте у регіоні, як втім, і у всій країні, спостерігається дисбаланс на кадровому ринку, основною причиною якого є професійна підготовка випускників без урахування потреб роботодавців. Щоб не виявитися аутсайдером після закінчення навчального закладу потрібно, передовсім, проаналізувати тенденції на ринку праці. А для цього існує найпростіший закон економіки.

На кадровому ринку, як і на будь-якому іншому, діє закон попиту і пропозиції, які у даній сфері рідко перебувають у рівновазі. Тому закономірно можуть виникати такі ситуації:

  • Якщо попит перевищує пропозицію, то можна спостерігати дефіцит кваліфікованої робочої сили (подібна ситуація склалася сьогодні в Україні з робочими спеціальностями, інженерними та комп'ютерними). Таке становище досить вигідне для претендентів, оскільки роботодавці конкурують між собою за хороших фахівців і готові підвищувати рівень заробітної платні, а також стимулювати працівників "соціальними пакетами".
  • Якщо пропозиція перевищує попит, тобто на ринку складається ситуація, при якій претендентів набагато більше, аніж компаній, готових запропонувати робочі місця. У такому випадку роботу одержують лише найкваліфікованіші, або щонайменш вимогливі до зарплати фахівці.

Експерти у галузі людських ресурсів (HR-фахівці) досліджують ринок на підставі даних про співвідношення кількості резюме до кількості вакансій. Проте тут можна прослідкувати таку закономірність: співвідношення попиту і пропозиції безпосередньо залежить від інфраструктури і розвитку економіки в регіоні. Тому в більшості обласних міст Донбасу найбільшим попитом користуються робочі і будівельні спеціальності. У деяких випадках роботодавці готові стимулювати випускників шкіл, оплачуючи їм навчання у професійних училищах, покращуючи умови праці і забезпечуючи соціальними пільгами своїх працівників. Але до досконалості у цій сфері нам ще далеко. Все ще гостро постає проблема легалізації праці. Державним центрам доводиться вести роз'яснювальну роботу з роботодавцями і тими, хто потребує роботи.

Існує ще одна цікава закономірність: у державних службах зайнятості найбільший дефіцит зареєстрований на усі можливі робочі спеціальності, тоді як у приватних кадрових агентствах найбільшим попитом користуються фахівці у галузі комп'ютерних технологій і менеджменту.

Катерина Олексіївна Панкова

Катерина Олексіївна Панкова, директор рекрутингового агентства "Експерт плюс"

У розмові з директором рекрутингового агентства "Експерт плюс" Катериною Олексіївною Панковою з'ясувалося, що "найбільша кількість запитів від роботодавців надходить на офісних співробітників і керівників різного рівня. Звичайно, робітники потрібні, але вони просто не потрапляють до нашої бази. Якщо і потрібні такі працівники - то це вузькі, рідкісні спеціальності, наприклад, різьбярі по дереву, поліграфісти. Як і скрізь, у нас надлишок юристів, хоча справжніх професіоналів украй мало. Багато запитів на програмістів, але вони швидко знаходять роботу самостійно, часто у Києві і навіть за кордоном. До речі, на сьогоднішній день програмісти - найвисокооплачуваніші серед не керівних посад. У Донецьку їхня зарплата коливається від 700$ до 1500$. Це пов'язано із зростанням кількості компаній, що займаються розробками у сфері IT, і зростанням потреби компаній різних галузей у фахівцях, здатних забезпечувати системи автоматизації роботи (банки, офіси, державні служби). Безумовно, не вистачає інженерів, металургів, енергетиків.

Можу порадити майбутнім фахівцям, випускникам ВНЗ прагнути здобувати досвід роботи ще під час навчання. Але при цьому необхідно враховувати, що багато роботодавців звертають увагу не тільки на сам диплом, але і на оцінки".

Кадрові агентства і служби зайнятості - не єдині джерела пошуку роботи. Інтернет пістрявіє пропозиціями роботи. Безліч сайтів пропонують розмістити у них свої резюме, і ознайомитися із запропонованими вакансіями. Такий спосіб пошуку співробітників дуже популярний у багатьох компаніях. Тому варто звернути увагу на on-line рейтинг найбільш затребуваних спеціальностей на українському кадровому ринку:

  • Менеджери з продажу і закупівель.
  • Програмісти, web-дизайнери, фахівці із телекомунікацій.
  • Банківські службовці, бухгалтери.
  • Керівники відділів, керуючі.
  • Перекладачі.
  • Рекламісти, маркетологи, бренд-менеджери.
  • Дизайнери інтер'єру, архітектори.
  • Фахівці з PR, поліграфісти, журналісти.
  • Інженери, провідні фахівці.

Попит чи престиж?

Вибираючи майбутню освіту, абітурієнт повинен співвідносити її з перспективними сферами економіки, які мають потенціал розвитку, вибирати затребувані спеціальності. Адже саме дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили - один з основних факторів, які спричиняють безробіття.

Юлія Вікторівна Брилева

Юлія Вікторівна Брилева, начальник відділу організації профорієнтації Донецького обласного центру зайнятості

Ситуацію на ринку праці у Донецькій області прокоментувала начальник відділу організації профорієнтації Донецького обласного центру зайнятості Юлія Вікторівна Брилева.

"Перш за все, слід відзначити високий попит на різноманітні робочі спеціальності. У нашому центрі вакансії на них займають 70-80% від усіх наявних. Причинами цього можуть бути як поява нових підприємств, так і модернізація старих, швидкий розвиток економіки області взагалі. Крім того, притому, що кількість випускників профтехучилищ практично не змінилася, потреба в них виросла у декілька разів. Тобто система освіти просто не встигає за потребами ринку праці. А фахівці робочих спеціальностей в основному дуже швидко знаходять собі роботу і не звертаються до нашої служби. Тому вакансій у нас набагато більше, ніж претендентів. Люди з вищою освітою складають 30-40% від усіх тих, хто до нас звертається (в основному, це жінки). А кількість випускників ВНЗ, зареєстрованих у нас за останні роки, збільшилася на 21%. Тобто можна відзначити стійку тенденцію до підвищення рівня безробіття серед цієї категорії населення. Чим це можна пояснити? Причин може бути багато. По-перше, у молодих людей не завжди правильне розуміння престижності тієї або іншої професії. Вони черпають інформацію із засобів масової інформації, серіалів, фільмів, що призводить до спотвореного сприйняття дійсності. Можна сказати, сформувався "утриманський стереотип": мінімум зусиль - максимальна заробітна платня. Багато хто з тих, хто до нас приходять, не маючи досвіду роботи, відразу після ВНЗ хочуть мати легку роботу в офісі, без відряджень і при цьому одержувати не менше 1500 гривень. Природно, ми не можемо запропонувати їм подібні вакансії. По-друге, так звані "престижні" професії, такі як юрист, наприклад, представлені у нас у мінімальній кількості, а до претендентів пред'являються високі вимоги. Але я вважаю, що престижною може бути будь-яка професія. Адже краще бути хорошим будівельником, ніж посереднім юристом".

Попри існуючі тенденції, більшість молодих людей прагне одержати швидше модну, ніж затребувану спеціальність і хочуть мати саме диплом ВНЗ.

Проте у будь-якій сфері потрібні висококваліфіковані кадри, яких завжди не вистачає, і роботодавці готові за них боротися. Так, гострий брак фахівців на будівельному ринку Донецька змушує роботодавців пропонувати найбільш професійним все вищі і вищі зарплати. Офіційна зарплата кваліфікованого будівельника цього року сягнула рекордної позначки - 5000 гривень.

Освіта зараз у ціні, але не будь-яка

Разом зі згаданими вище проблемами існує ще й проблема якості професійної підготовки випускників ВНЗ. Досить часто така підготовка не влаштовує вітчизняних роботодавців. За статистикою, зі всієї маси випускників, що шукають роботу, кожного п'ятого відправляють на перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Проте останнім часом можна спостерігати тенденцію до зміни ставлення молоді до освіти. Багато студентів починають усвідомлювати, що для отримання хорошої роботи необхідна не тільки "корочка", але і знання. Важливо бути хорошим фахівцем, щоб бути конкурентноздатним на ринку зайнятості.

Володимир Георгійович Онопрієнко

Володимир Георгійович Онопрієнко, викладач фізико-металургійного факультету ДНТУ

Викладач фізико-металургійного факультету ДНТУ Володимир Георгійович Онопрієнко прокоментував стан справ у сфері інженерно-технічних спеціальностей. (До речі: в рейтингу ВНЗ України за версією журналу "Кореспондент" Донецький національний технічний університет посідає 4 місце).

"На початку і у середині 90-х років спостерігався пік падіння зацікавленості студентів у навчанні, а, відповідно, і успішність погіршилася. Тоді склалася ситуація, при якій, як кажуть, "біля ятки" заробляли набагато більше, ніж на підприємствах. Пізніше, з розвитком економіки, працювати просто торговцем стало не престижно, але й статус інженера не виріс. Наймоднішими і найбільш оплачуваними спеціальностями стали економіст, юрист і програміст. Паралельно престиж технічних спеціальностей падав.

Зараз становище дещо змінилося, оскільки почали з'являтися нові підприємства, відновили свою роботу багато з тих, що раніше закривалися. Старі кадри поступово йдуть, відповідно утворилася вільна ніша. Проте заводам часто просто нема чим привабити молодих фахівців: зарплати як і раніше залишаються низькими, житло запропонувати не можуть.

На нашому факультеті в основному студенти навчаються на бюджетній формі, і відповідно до закону, після закінчення вузу вони повинні відпрацювати 3 роки на державному підприємстві. Проте такий парадокс: державних підприємств практично не залишилося. У нас багато заявок від заводів, розташованих у маленьких обласних містах, але, як я вже говорив, вони в основному не можуть забезпечити житлом. Туди можуть піти працювати ті, хто мешкає в області. Тому випускники намагаються влаштується самотужки в Донецьку на підприємствах будь-якої форми власності. Ось і виходить, що держава, оплачуючи навчання, не може забезпечити роботу на державному підприємстві.

При всіх складнощах у стосунках ВНЗ і роботодавців, можу відзначити, що інтерес студентів до освіти підвищується, особливо це стосується профільних дисциплін".

Самі молоді фахівці по-різному оцінюють якість здобутої освіти.

Роман Меренков, програміст:

- Не можу сказати однозначно, що я був задоволений якістю освіти. Багато з того, що нам викладали, вже застаріле, втратило актуальність, адже інформаційні технології розвиваються дуже швидко. Тому більшість навиків мені доводилося здобувати самому.

Катерина Прошкіна, перекладач

- Я вважаю, що рівень освіти значною мірою залежить від самого студента, від його бажання одержувати знання, розвиватися, самовдосконалюватися. Я задоволена тим, яку освіту одержала, ніщо не пройшло безслідно. Мені стали у нагоді під час роботи всі спеціальні дисципліни, які я прослухала в університеті.

ПТУ знову котируються?

Дефіцит фахівців робочих спеціальностей аналітики пов'язують з кризою професійно-технічної підготовки в Донецькому регіоні. У містах області різко зросла потреба у елементарних професіях - механіка, слюсаря, токаря, але навчатися їм просто немає де. Регіональні профтехучилища або закрилися, або знаходяться у стані занепаду, оскільки обладнання і навчальна техніка у багатьох з них на 80% морально і фізично застаріли або взагалі вийшли з ладу. У результаті нині у Донбасі число училищ скоротилося у п'ять разів, а жителі навіть найвіддаленіших міст прагнуть здобувати освіту тільки у Донецьку. Переважно абітурієнти навіть не розглядають ПТУ як навчальні заклади під час вступу. В той же час на кожного випускника училища претендують як мінімум п'ять роботодавців.

Ще однією проблемою багатьох технічних фахівців є відсутність перепідготовки і підвищення кваліфікації. Якщо в багатьох країнах Західної Європи робітники проходять перепідготовку кожні 3-5 років, то у нас у кращому випадку - кожні 10-15. Природно, це призводить до низької конкурентоспроможності нашої продукції на світовому ринку.

За даними міністерства освіти понад 90% випускників професійно-технічних училищ сьогодні не мають значних проблем із працевлаштуванням, до того ж, кожен другий випускник ПТУ має дві і більше суміжних спеціальностей. Такий підхід практично гарантує людині високооплачувану роботу. Муляри, штукатури, монтажники, кранівники, слюсарі-сантехніки, електрогазозварювальники зараз широко задіяні на державних і приватних будівництвах, і зазвичай після завершення одного об'єкту вони зразу ж знаходять роботу на новому будівництві. Природно, що найбільші зарплати мають досвідчені спеціалісти п'ятого-шостого розряду.

Анатолій Панасенко, працівник автосервісу:

- Мені подобається моя робота, тому що я завжди цікавився машинами. У мене з дитинства було бажання розбиратися у техніці. Коли я знаходжу причину поломки, усуваю її, то отримую задоволення. І клієнти завжди задоволені. До того ж, моя робота непогано оплачується. Я завжди маю "живі" гроші.

Достатньо відкрити будь-яку газету з оголошеннями про працевлаштування, щоб у очах зарябило від пропозицій робочих технічних вакансій. Роботодавці зацікавлені у залученні якісних спеціалістів і готові добре оплачувати їхню працю.

Напуття

Для того, щоб прийняти якомога більш зважене рішення щодо своєї майбутньої професії, психологи радять пройти сім кроків:

  1. Складіть список професій, які вам найбільше подобаються, які вас цікавлять або до яких ви маєте схильності.
  2. Окресліть ваші вимоги до майбутньої спеціальності.
  3. Проаналізуйте, на скільки ці вимоги важливі. Можливо, є такі, від яких можна б було відмовитися.
  4. Нагадайте собі, що окрім вимог, що які висуваєте ви до професії, є ще і вимоги професії до вас (інтелектуальні здібності, психологічні характеристики, зовнішні дані, стан здоров'я).
  5. Виділіть для себе найвідповіднішу професію з вашого списку.
  6. Обсудіть своє рішення з батьками, друзями, психологами, консультантами з профорієнтації.
  7. І, нарешті, вирішіть, як ви збираєтеся добитися успіху у обраній вами сфері (де здобути освіту, як одержати практичний досвід і стати конкурентноздатним на ринку праці).

Яку б спеціальність ви не обрали, працювати над вдосконаленням професіоналізму слід постійно. Тільки за цієї умови ви станете затребуваним фахівцем, і тоді серед усіх претендентів на вакансію оберуть саме вас.

Переклад статті
Анастасії Кравцової,
"Донецкий регион: актуальные и
неактуальные профессии"
,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті