Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Зміна спеціальності - кінець кар'єри чи другий шанс? // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Зміна спеціальності - кінець кар'єри чи другий ша...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

20.11.2007 Зміна спеціальності - кінець кар'єри чи другий шанс?

"Моя бабуся пропрацювала в одній булочній", "дідусь усе життя був шахтарем", "батьки 20 років були інженерами на одному заводі", - таке нерідко почуєш з вуст сьогоднішньої молоді. За часів Радянського союзу люди здобували професію і працювали все життя на одній ниві. Сьогодні ж часто можна зустрітися з такою ситуацією, коли людина навчається одній спеціальності, а працює за іншою чи здобуває другу освіту, чи міняє місце роботи і спеціальність кілька разів на рік. Чому так відбувається? Зміна спеціальності - це життєва необхідність чи природний результат світу, що швидко змінюється? Чому, проучившись п'ять років за однією спеціальністю, людина вибирає інший професійний шлях і здобуває другу, а то і третю освіту? Чи стає друга спроба кращим варіантом, який повною мірою задовольняє людину?

Петро

Петро, менеджер зовнішньої економічної діяльності

Петро (26 років), менеджер зовнішньої економічної діяльності, відділ міжнародних закупівель:

- Ще в школі з англійської мови у мене були хороші оцінки, а вчительці не вистачало клітинок у журналі, щоб їх туди ставити. Вона легко давалась і я бачив перспективи для того, хто володіє мовами. Я не планував усе життя займатися тільки мовами, а вважав цю освіту хорошою підмогою у подальшій роботі. Під час навчання я працював учителем англійської мови у сільській школі, а після навчання - у приватній школі в Дніпропетровську, де було багато роботи і головного болю через претензії, пов'язані із завищеними очікуваннями батьків. Пропрацювавши три роки, я зрозумів, що далі простим вчителем більше неможливо працювати, оскільки немає перспектив, немає розвитку, занижується оцінка власних здібностей. Хотілося себе знайти, спробувати свої сили в іншій справі, оскільки, на власну думку, як вчитель я відбувся повністю. Тому я став шукати іншу роботу. Я був помічником директора іноземної компанії і консультантом із працевлаштування за кордоном. На цій роботі я зрозумів, що для подальшого професійного зростання мені необхідна друга освіта. Я відчував необхідність розуміти процеси в економіці і в суспільстві. Друга вища - великий крок до змін у кар'єрі і видах основної професійної діяльності. Справа не у знаннях навіть, а в записі в резюме, хоча навчання розкриває очі багато на що. Зараз вчуся за фахом "економіка підприємства" на вечірньому відділенні, і це допомогло мені одержати теперішню роботу.

Ірина

Ірина, бухгалтер

Ірина (38 років), бухгалтер:

- Після закінчення восьмого класу я поступила Старооскольський геологорозвідувальний технікум на спеціальність "геодезія і картографія". Я, дівчина з шахтарського селища, легко повірила у романтичність такої професії як геодезист і поїхала далеко від рідної домівки. Під час навчання я мала нагоду побувати в різних регіонах тоді ще СРСР (Крим, Далекий схід, Середня смуга Росії тощо), вивчаючи розміри і форму земної поверхні, зображаючи її на планах і картах, щоб потім по наших картах будувалися дороги, прокладалися траси і встановлювалися бурові вежі тощо. Після навчання я 10 років пропрацювала секретарем у будівельному тресті при великому гірничорудному підприємстві. 5 років тому я переїхала до України, де мій диплом геодезиста нікому не був потрібен. Я працювала оператором, регіональним менеджером, менеджером із логістики то в одній, то в іншій торговій фірмі. Поки не зрозуміла, що без освіти важко влаштуватися на хорошу, гідну роботу. Зараз навчаюсь в університеті за фахом "облік і аудит", що дозволить на високому професійному рівні виконувати свою роботу. А взагалі, не збираюся зупинятися на досягнутому, прагну вдосконалення, професійного зростання. Зміна професійної діяльності пішла на користь: довідалась багато нового, розкрила в собі нові сили і здібності, познайомилася з новими людьми, довідалась те, про що раніше і не підозрювала.

Дмитро

Дмитро, менеджер по роботі з клієнтами

Дмитро (26 років), менеджер по роботі з клієнтами в дизайнерській фірмі:

- Першу освіту здобув за фахом "Англійська мова і психологія". Тоді влаштовувало поєднання цих дисциплін, оскільки мені подобалася психологія, а батьки хотіли, щоб я вивчав англійську мову. Ще під час навчання мене зацікавила робота на комп'ютерах, а зокрема - в Інтернеті, тому я пішов на комп'ютерні курси при університеті, де одержав перші знання у галузі комп'ютерної техніки і мережевих технологій. Працював інженером-програмістом Обчислювального центру МДПУ, де навчився налаштовувати комп'ютери, локальну мережу, працювати з різними операційними системами, у тому числі і Free BSD (що потім в житті знадобилося). Після випуску з університету переїхав до Німеччини. Через те, що українська освіта не визнається за кордоном, змушений був навчатися веб-дизайну в університеті Маннхайма, потім дистанційно в університеті Фенікса і уніклінікум Хайдельберга (Гейдельберга).

Процес навчання у німецьких ВНЗ побудований трохи інакше, аніж в Україні. Там не бігають за тобою, не вимагають, студент вільний все сам вивчати, шукати літературу, матеріали. Практичні завдання життєві, а не просто теоретичні якісь ситуації. До того ж, база бібліотеки дуже хороша і є бажання користуватися нею. Плюс навчився тому, що не все треба письмово здавати, а багато питань електронно вирішуються з викладачами. Так само була цікавою інша система оцінювання (1 - це найкраща оцінка, а 5 - це дуже погано). А якщо не склав іспит 2 рази, то не маєш права навчатися за цією спеціальністю більше ніде, навіть у іншому університеті.

І попри всі ці складнощі, мені було цікаво здобувати нові знання і практичні уміння у галузі інформаційних технологій. Перепробував декілька професій і зараз працюю менеджером по роботі з клієнтами у дизайнерській фірмі. Тобто повернувся знову до комп'ютерів все-таки. На даній роботі допомагає і психологія, і англійську, але все одно, робота пов'язана з комп'ютерами і з Інтернет-дизайном, пошуковими системами, маркетингом.

І в принципі, мені більше подобається з технікою возитися, ніж з книгами сидіти або слухати щось про проблеми інших людей, як у психології. Техніка удосконалюється і завжди можна, і необхідно учити щось нове. Загалом мені завжди цікаво, так що, на даному етапі, вважаю правильним, що вибрав іншу професію.

Ольга (19 років), студентка:

- Вчуся на психолога, про що мріяла з восьмого класу. Але дедалі більше мене мучать сумніви. Насправді, професія виявилася далеко не такою чарівною, як уявлялося. Немає виходу власній творчості, все заганяється в якісь рамки, хоча, здавалося б, ця наука рамок мати не може... Тому я все більше мрію про свій любительський театр!

Японці вважають, що затримуватися на одному робочому місці не варто більше 5 років, оскільки від цього втрачається ініціативність, новаторство, творчий підхід. Часто люди, що змінили спеціальність, керуються декількома мотивами: виявлення своїх потенційних можливостей, випробування своїх здібностей, прагнення до самовдосконалення, поліпшення матеріального стану, досягнення більш високого становища в суспільстві. При зміні спеціальності, часто дійсно, приходить кінець безперспективної кар'єри і людина збирається розпочати нову, можливо, більш успішну. Або ж просто втрачається інтерес до одного виду професійної діяльності, і привабливою стає інша спеціальність, у якій, можливо, краще і повніше може проявити себе людина. Також зміна спеціальності нерідко супроводжується здобуттям другої освіти. Загалом, людина має право шукати себе в різних сферах професійної діяльності, знаходити нові шляхи для самореалізації і, таким чином, одержувати від життя найбільше задоволення.

Переклад статті
Катерини Осадчої,
"Смена специальности -
конец карьеры или второй шанс?"
,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті