Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Приходьте завтра // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Приходьте завтра

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

07.07.2007 Приходьте завтра

Ми давно звикли до того, що молоді фахівці в нас злиденні та безробітні: так часто чути скарги випускників вузів на маленькі зарплати та відсутність вакансій. Так само часто ми чуємо скарги роботодавців на молодих фахівців - мовляв, не бажають працювати. І вже зовсім несподівано з'ясовуємо, що і молодь, виявляється, хоче працювати, і вакансії для неї існують, і зарплати, виявляється, зовсім не маленькі. Тож яка нині вартість молодих та перспективних?

Олексій Кокшаров

В першу чергу - літаки: Фах інженера-технолога, який отримав Олексій Кокшаров, що працює на авіазаводі АВІАНТ сьогодні є актуальним, а через кілька років стане дефіцитним.

В майбутньому найбільш потрібними та високооплачуваними в Україні стануть комп'ютерні фахівці, фінансисти, аналітики та менеджери. А от справжня кадрова криза прогнозується в інженерно-технічній сфері.

Олексій Кокшаров, інженер-технолог зі зварювання композитних матеріалів на київському авіаційному заводі АВІАНТ, потрапив сюди відразу після закінчення вузу два з половиною роки тому.

Він стверджує, що літаки - його мрія з дитинства, за перші роки роботи він не розчарувався в професії і ходить на роботу з радістю, незважаючи на велике навантаження і низьку зарплату - близько $300.

"На таких виробництвах як наше втримуються, в основному, фанати своєї справи",- вважає Андрій Сидєльніков, замголови профкому заводу.

Спеціальність Кокшарова належить сьогодні до числа найбільш потрібних, а через п'ять-десять років, прогнозують експерти, більшість інженерних професій стануть ще більш дефіцитними.

Молодь, що вступає до вузу, неохоче обирає їх через низькі зарплати та напружений графік роботи на виробництві. Тому престиж інженерних спеціальностей в майбутньому буде залежати від того, чи буде успішно буде розвиватися виробництво.

А такі професії, як програмісти, фінансисти, аналітики і системні адміністратори, будуть ще більше потрібні через п'ять років: в Україні активно розвивається фондовий ринок, інвестиційна та банківська діяльність, торговельні мережі.

Наприклад, вже зараз фахівець з ІТ або менеджер відразу після вузу може розраховувати на зарплату від $600. "Але сьогодні нікого не здивуєш і зарплатами в цій сфері в $1-3 тис.",- вважає Олексій Мирошниченко, виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України. За його прогнозом, через п'ять років українські зарплати найбільш потрібних фахівців зрівняються з європейськими.

Орієнтація на західні схеми економіки і глобалізація компанії змінюють і вимоги до претендентів на роботу. Тепер володіння фахом відходить на другий план. Роботодавців цікавлять, насамперед, знання іноземних мов і особисті якості кандидатів.

Студенти цінуються

В конференц-залі Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана ніде впасти яблуку. Ажіотаж серед студентів викликав ярмарок вакансій, які пропонують кілька десятків компаній в сферах аудиту, інформаційних технологій, фінансів, консалтингу, виробництва, страхування та державного керування.

"Ми покладаємо великі сподівання на молодих фахівців, тому що постійно розширюємося, відкриваємо нові відділення, - розповідає Юлія Бородіна, менеджер з підбору персоналу Надра Банку, - тому готові брати з третього-п'ятого курсів студентів на практику та стажування".

В кого більша зарплатня

Рейтинг найбільш привабливих інтернет-пропозицій по зарплатні в Україні

Місце Посада Середня з/п, $
1 Керівник вищої ланки 1541
2 Керівник відділом 1165
3 Маркетолог, піар-менеджер 897
4 Юрист, адвокат, нотаріус 814
5 IT-технолог, програміст, сисадмін 775
6 Фахівець з персоналу 773
7 Менеджер ЗЕД, митник, логіст 660
8 Економіст, фінансовий працівник 654
9 Інженер, технолог, проектувальник 632
10 Бухгалтер, аудитор 612
11 Дизайнер, верстальник 525
12 Менеджер з продажу обладнання и комплектуючих 520
13 Менеджер з продажу/збуту/закупівель 512
14 Торговий представник, супервайзер, мерчайндайзер 510
15 Журналіст, редактор, перекладач 507

Дані сайтів з працевлаштування ukrjob.net, rabota.ua за січень-березень 2007 року

Банкіри стверджують, що їм простіше виховувати своїх фахівців, ніж переучувати вже готових з іншого банку. Відсутність досвіду їх не відлякує. Студенти тепер дуже активні і багато знають вже зараз, вважають представники Надра Банку.

Правда, студентам-стажистам там пропонують невисоку зарплатню - $100, а випускники можуть розраховувати на стартову зарплату $300-400.

А в Міжнародній мережевій компанії КРМО (аудит, податкові та консалтингові послуги) пишаються тим, що можуть запропонувати навіть стажистам більшу ніж в інших компаніях зарплату - від $500.

Це не в останню чергу залучає до них нинішніх студентів, які хочуть працювати. Четвертокурсник Юрій Кравець, який навчається на менеджера підприємства, вже взяв цю компанію на замітку.

"Мене б для початку влаштували $600 - таку мінімальну зарплату пропонують за моїм фахом молоді, що має досвід і приїхала в місто працювати, - розповідає він про свої амбіції. - В КРМО пропонують $800 навіть студентам".

Одноліток Кравця Сергій Гурчак - майбутній фахівець із міжнародної економіки. Він хоча вже й працює начальником відділу розвитку в компанії СІВБА, одержуючи $500, але теж ходить серед стендів ярмарку, збираючи пропозиції фірм. Говорить, що претендує на більш високу зарплату і роботу в міжнародній компанії.

"Потрапити в таку компанію відразу без досвіду складно", - визнає Гурчак і при цьому відзначає, що загальним вимогам більшості роботодавців - енергійність, бажання працювати і володіння англійською - цілком відповідає. На додачу до англійської він знає ще дві іноземні мови.

В компанії Союз-Віктан вважають, що для випускника вузу на 60% важливі особисті якості й на 40% - професійні. В той же час їм потрібні юристи, економісти, маркетологи, фінансисти зі знанням англійської мови. Наприклад, молодий юрист може розраховувати на зарплату $300-800.

Оксана Краснощок, керівник служби персоналу Союз-Віктан, на прикладі своєї компанії спростовує розхожу тезу, що в країні існує надлишок юристів.

"Багато фахівців із загальною юридичною освітою, але компанії сьогодні потребують вузькоспеціалізованих юристів - наприклад, тих, що розуміються в договорах або зовнішньоекономічній діяльності, - пояснює вона. - А більшість вузів таких не готують".

Експерти рекрутингового агентства Амплуа Персонал стверджують, що найбільш високооплачувані посади для молодих і талановитих випускників зараз можуть запропонувати великі міжнародні компанії в сфері послуг і за фахом фінанси, маркетинг, IT і реклама.

"Але обираючи місце роботи, важливо врахувати, що перша висока заробітна плата не завжди є гарантією постійного зростання доходів у майбутньому, - вважає Альона Лисак, менеджер агентства, - Робота, яку обирає молодь повинна бути, насамперед інвестицією у власний розвиток".

Рівень зарплат для спеціальностей, попит на які найбільший, на думку Сергія Мельника, директора НДІ соціально-трудових відносин, у три-чотири рази буде перевищувати середню зарплату по країні та регіоні і у півтора-два рази - по підприємству. На іноземних або спільних підприємствах зарплата може досягати середньоєвропейського рівня - близька $6 тис., але це залежить від конкретної компанії.

Ледве не найбільш низькооплачуваними і при цьому дефіцитними залишаються в Україні інженерно-технічні спеціальності. По даним НДІ, країні потрібні інженери-будівельники, картографи, геодезисти, фізики-ядерники, енергетики-атомники, інженери в галузі точного машинобудування.

"В нас і дотепер відношення до інженерів на великих державних підприємствах залишається на рівні радянських часів", - зауважує Сидєльніков, маючи на увазі, що тодішній стандарт інженерської зарплати в 120 радянських рублів цілком відповідає нинішньому.

Серед компаній України, що високо "цінують" працю випускників, Мєльник виділяє пивні САН інтербрю Україна та Оболонь, деякі тютюнові й горілчані компанії, а також корпорацію Квазар-Мікро, Проктер енд Гембл Україна, Дніпровагонмаш, Павлоградвугілля, Новокраматорський машзавод, Укррічфлот, Мак-Дональдз Україна, іноземні банки і Samsung Electronics Ukraine.

Наука і життя

За прогнозами Мірошниченко через п'ять-десять років найбільший попит сформується на спеціальності в основному прикладного характеру - інженерно-технічні, конструкторські, біотехнологічні та фахівці з IT, біо- і нано-технологіям.

Більш за всіх виграють і вузи, і студенти, які вже сьогодні почнуть засвоювати професії, які, за припущеннями, будуть найбільш потрібні майбутнім іноземним інвесторам.

Наприклад, якщо іноземців зацікавить видобуток нафти й газу на чорноморському шельфі, видобуток алмазів і золота в Донбасі або в Закарпатті, то з'явиться величезний попит на геологів, картографів, нафтовиків.

Для цих "здогадок", вважає Мельник, як вузам, так і ринку праці необхідно вкладати чималі гроші в маркетингові, науково-дослідні роботи, як це давно робиться у США і Європі, але абсолютно ігнорується в Україні.

Переможуть "у перегонах" абітурієнтів за попитом на ринку праці вузи, які залучать інвестиції та нові технології підготовки кадрів, перейдуть в статус корпоративних університетів, тобто будуть поєднувати навчання, виробництво і науку, увійшовши до складу великих корпорацій і підприємств, будуть активно працювати з рекрутинговими агентствами й центрами зайнятості.

Таку перспективу мають більшість класичних університетів - Київський, Харківський, Донецький, Чернівецький, Львівський і Дніпропетровський, Києво-Могилянська академія, технічні вузи - авіаційні, політехи найбільших міст, Дніпропетровський гірський університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Академія держуправління при Президентові України.

Експерти відзначають, що навіть при високому економічному зростанні тільки десятки з майже 400 вузів країни зможуть налаштуватися на новий лад і готувати конкурентоспроможних фахівців.

Вони пояснюють це тим, що більшість новоспечених інститутів, університетів і академій є по суті бізнес-структурами, що висотують гроші за навчання. При цьому їхні студенти орієнтовані на одержання не знань, а диплому з модною й гарною спеціальністю. На думку Мірошниченко, багато українських вузів дають занадто широку освіту, а виробництво все більше вимагає вузьких професіоналів.

Наталя Сас навчається на другому курсі, щоб згодом стати менеджером державних установ. За її словами, вона обирала цей фах не тільки тому, що їй хочеться працювати з людьми, але через широту спеціалізації: мовляв, потім буде легше на іншу спеціальність перекваліфікуватися.

А взагалі Сас планує одержати ще одну альтернативну освіту, пов'язану із творчістю - дизайнера інтер'єру, наприклад, психолога або журналіста.

Технолог з композитних матеріалів Кокшаров про іншу роботу поки не замислюється. Вважає великою вдачею, що потрапив на найбільший авіазавод України. При цьому мешкає в заводському гуртожитку, і придбати своє житло в найближчому майбутньому йому не світить.

За словами Миколи Гробовця, начальника управління кадрів заводу, гуртожиток дають далеко не всім інженерам, оскільки робітникам місць не вистачає, а в останніх авіаційний завод відчуває ще більшу потребу.

Вся надія авіабудівників на те, що почне активно продаватися нова модель пасажирського літака Ан-148. Перші дві машини повинні бути зібрані за контрактом з Казахськими авіалініями під кінець року.

Авіабудування, за словами Гробовця, - галузь, яка в Україні тільки виходить із кризи, а цикл побудови літаків дуже довгий, тому людям залишаються тільки сподівання.

Потрібні люди

ТОП-10 спеціальностей, на які існує найбільший попит в Україні

Місце Фах % заяв
1 Менеджер з продажу/збуту/закупівель 14
2 ІТ-технолог, програміст, сисадмін 12
3 Бухгалтер, аудитор 10
4 Економіст і фінансовий працівник 9
5 Інженер, технолог, проектувальник 7
6 Секретар, офіс-менеджер 6
7 Керівник вищої ланки 5
8 Маркетолог, піар-менеджер 5
9 Торговельний представник, супервайзер, мерчандайзер 4
10 Менеджер ЗЕД, митник, логіст 3

Дані сайтів з працевлаштування ukrjob.net, rabota.ua за січень-березень 2007 року

"Якщо літаки будуть продаватися, ми зможемо підняти зарплати та почати будівництво власного житла", - стверджує він.

Дефіцит інженерно-технічних спеціальностей через п'ять і більше років буде обтяжений ще й тим, що за роки економічної кризи промисловість втратила фахівців самого продуктивного середнього віку 30-50 років.

На АВІАНТі сьогодні майже половина інженерно-технічного складу - люди старші 50-ти років. І хоча молоді прибуває все більше (завод став більш тісно працювати з вузами), незабаром навчати її буде нікому.

Щоправда, Сидєльніков відзначає, що зараз вузи навіть випереджають за рівнем освіти виробництво, і вчорашні студенти вже через три роки на заводі стають готовими фахівцями.

"На жаль, ті, хто мене навчав тут, незабаром вийдуть на пенсію, і тепер нашому поколінню потрібно бути займатися з молодими співробітниками. Мені вже легко це робити", - не втрачає оптимізму 25- літній Кокшаров.

Переклад статті
Дмитра Громова, "Приходите завтра",
фото - Юрій Кривенко, джерело:
Кореспондент, №15(254), 2007, с. 57-61
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті