Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Голова правління ВАТ "Черкаський автобус" Віталій Раабе: "Україні потрібні інженери, механіки і слюсарі, а не економісти і юристи" // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Голова правління ВАТ "Черкаський автобус" Віталій...

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

07.03.2008 Голова правління ВАТ "Черкаський автобус" Віталій Раабе: "Україні потрібні інженери, механіки і слюсарі, а не економісти і юристи"

У зручних автобусах "Богдан" щодня дістаються на роботу, у школу, в університет чи додому жителі більшості українських міст. Перевозять "Богданчики" і жителів декількох країн СНД та Європи. Але сам завод корпорації "Богдан", де створюються популярні автобуси, як і більшість українських промислових підприємств, - у постійних пошуках працівників. Про те, як вирішує кадрові проблеми один із найбільших українських автобусобудівників, і на що має орієнтуватися молодь при виборі майбутньої професії - наша розмова із головою правління ВАТ "Черкаський автобус" Віталієм Раабе.

Віталій Раабе

Віталій Раабе, голова правління ВАТ "Черкаський автобус"

- Віталію Германовичу, нині більшість українських підприємств відчувають кадрову кризу - нестачу кваліфікованого персоналу: як робітників, так управлінців. Чи відчувають такі проблеми заводи корпорації "Богдан"?

- Підприємства корпорації "Богдан", у тому числі ВАТ "Черкаський автобус", - не виняток. Брак кадрів у промисловості вже набрав масштабів загальнонаціональної проблеми, яку треба вирішувати спільними зусиллями держави, освітніх закладів та, безпосередньо, підприємств. Наше підприємство, передовсім, потребує фахівців, які працюють на металорізальному обладнанні, таких як токарі, фрезерувальники, розрізувачі металу, а також електрогазозварювальники. Це - наші основні спеціальності, які і будують автобуси. Але, крім основних спеціальностей, на підприємстві також потрібні люди, які обслуговують, ремонтують та налагоджують обладнання, верстати, підтримують діяльність заводу в цілому - слюсарі по ремонту обладнання, електрики, сантехніки, а також конструктори та технологи.

І, власне, найбільшою проблемою є саме пошук обслуговуючого персоналу - адже ці люди, попри те, якою важливою є їхня діяльність для підприємства, перебувають ніби у "тіні". Тому, якщо на основні спеціальності нам вдається знайти молодих людей, то на обслуговуючих посадах працюють переважно літні люди, яким через вік вже досить важко виконувати повною мірою поставлені завдання. Крім того, існує і певна проблема щодо можливостей заробітку для цих спеціальностей. Якщо у основних, виробничників, відрядна форма оплати і є стимул зробити більше і відповідно заробити, то у обслуговуючого персоналу заробіток обмежений часовими рамками. Тому на сьогодні потрібно взагалі переглянути ставлення і до оплати, і до навчання такого персоналу. Але для цього має бути певний резерв робочої сили. Та сьогодні і в Україні, і в Черкасах зокрема, підприємства відчувають кадрову кризу. Таке ось замкнене коло.

- Наскільки значною є нестача кадрів на "Черкаському автобусі"?

- Брак кадрів є досить відчутним, оскільки при зростанні обсягів виробництва збільшується і потреба у кваліфікованих працівниках. Нині "Черкаський автобус" потребує додатково ще 174 робітники. Водночас протягом 2007 року з підприємства звільнилось верстатників та зварювальників практично вдвічі більше, аніж було прийнято.

- Якими є основні причини звільнення?

- Передовсім, матеріальні. Підприємство регулярно підвищує зарплату, але, ми поки що не в змозі платити зварювальникам стільки, скільки вони отримуватимуть на заробітках у Канаді чи Польщі. Умови роботи за кордоном, звісно, гірші, аніж у нас, адже підприємство забезпечує і оплачуваний лікарняний, і путівки до санаторіїв та будинків відпочинку. Проте з української землі закордонні заробітки виглядають дуже привабливими.

Нашими конкурентами у боротьбі за кадри є і столичні будівельні компанії, адже будівельний бум у Києві продовжується, і невеликі приватні виробничі фірми, які займаються виготовленням металоконструкцій.

Є і ще одна негативна тенденція: досить багато людей, які реєструються як безробітні, роблять це тільки для того, аби отримувати допомогу по безробіттю. Я регулярно одержую листи із центрів зайнятості із проханням підтвердити рівень зарплати, яку одержували колишні працівники підприємства. Переважно суми перевищують 2000 грн. - це вище, аніж середня заробітна плата по Черкасах. Я підкреслюю - це офіційна зарплата. Тобто, люди звільняються з підприємства, реєструються як безробітні, отримують допомогу і працюють у приватній фірмі, отримуючи зарплату у "конвертах". І ця проблема загальна для всієї країни - люди не замислюються над тим, що, фактично, крадуть гроші у держави і у самих себе, не думаючи про майбутнє.

- Як корпорація шукає кваліфіковані кадри? Чи може на завод влаштуватися "людина з вулиці"?

- Якщо "людина з вулиці" є досить кваліфікованою, ми не відмовимо їй у працевлаштуванні. Але, оскільки підприємство співпрацює у питаннях підбору кадрів із міським та районними центрами зайнятості населення, ми реєструємо працевлаштування нового робітника у одному з них.

Водночас у центр зайнятості регулярно подаються заявки про наявність вакансій. У засобах масової інформації публікуються оголошення про необхідних підприємству фахівців. Наш завод бере активну участь у ярмарках вакансій не тільки міського масштабу, але і районного.

- Чи готуєте ви спеціалістів самостійно, чи укладаєте угоди із профтехучилищами та ВНЗ?

- Так, нам доводиться готувати фахівців і самостійно, оскільки таких професій, як маляри по металу, моделювальники і формувальники виробів із склопластику в Україні не навчають. Разом з тим ми уклали угоди на підготовку фахівців з Черкаським професійним автошляховим ліцеєм, Смілянським технікумом харчових технологій. Періодично користуємося послугами навчально-курсових комбінатів під час навчання наших працівників новим спеціальностям.

Підприємство відчуває і гостру потребу у інженерах - тому зараз за свій кошт навчає чотирьох осіб у Запорізькому національному технічному (ЗНТУ) та Дніпродзержинському державному технічному університетах (ДДТУ). Це - діти наших працівників. Цього року вони закінчують навчання і одразу розпочнуть роботу на підприємстві.

Також ми активно спостерігаємо за студентами нової спеціальності Черкаського державного технологічного університету (ЧДТУ) - "Автомобілі та автогосподарство". Поки що ті, хто обрав нову спеціальність, навчаються лише на третьому курсі, але вже цього року ми будемо відбирати кандидатів для роботи на нашому заводі.

Проте, знов-таки, зауважу - робочі спеціальності нині непопулярні серед молоді. Молодь прагне одразу заробляти великі гроші, і не розуміє, що для того, аби такі гроші одержувати, слід здобути досвід та навички. А для цього потрібен час.

Досить багато молодих людей до нас приходять одразу після школи - ми їх приймаємо, навчаємо, закріплюємо за ними наставника. Але після двох-трьох місяців роботи вони йдуть, скаржачись на те, що їх не влаштовує заробітна плата. Хоча вони заробляють не менше 1500 грн. на місяць. А їм потрібно одразу дуже багато.

- Які кар'єрні перспективи у працівників корпорації? Чи може, скажімо, механік, "вирости" до начальника цеху, а згодом піти ще вище кар'єрними сходами? Що для цього необхідно?

- Кар'єрні перспективи завжди були і будуть на великих підприємствах. Будь-якого молодого фахівця, якщо він виявляє професійну активність, керівництво помічає і визначає у резерв на керівні посади. І, як тільки-но посада звільняється, обов'язково здібний молодий фахівець має шанс її обійняти. "Черкаський автобус" зараз також гостро потребує керівників із інженерно-технічною освітою, механіків. Ті фахівці, яких ми зараз навчаємо за кошт підприємства, лише частково вирішать кадрову проблему керівного складу - двоє працюватимуть конструкторами, один керуватиме енергетичним підрозділом і ще один - працюватиме управлінцем на виробництві.

- Що б Ви порадили молодим людям, які нині постають перед вибором - здобувати професію чи навчатися у ВНЗ? А особливо тим, які мріють працювати на "Черкаському автобусі" чи інших підприємствах корпорації "Богдан"?

- Щодо вибору професії - я би не наважився радити, оскільки це дуже індивідуально. Я, наприклад, ще з першого класу знав, що буду автомобілістом, тому у мене не було проблем із вибором професії. Я хотів стати інженером-конструктором, і я ним став. І я всі свої сили вкладав у вдосконалення своїх знань - рано чи пізно це обов'язково приносить плоди. На мою думку, якщо людина з дитинства має якісь здібності і прагне їх розвивати, вона обов'язково досягне успіху.

Проте зараз молодь цілком дезорієнтована - по закінченні школи молоді люди часто не знають, що б їм хотілося робити. А при виборі професії вони орієнтуються не на власні здібності, а на "престижність" професії чи високі заробітки, які нібито обіцяє спеціальність. А нині країна потребує тих, хто готовий відроджувати промисловість і господарство. А це - саме інженери, тобто люди із технічною освітою, а також ті, хто вміє працювати руками.

Катерина Островська,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті