Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Ринок праці 2008: аналіз, дослідження, перспективи // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Ринок праці 2008: аналіз, дослідження, перспективи

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

02.06.2008 Ринок праці 2008: аналіз, дослідження, перспективи

4 місяці 2008 року вже дали аналітикам та науковцям привід для роздумів, підведення підсумків та прогнозів на майбутнє. Не став винятком і такий ключовий сегмент економіки країни, як ринок праці.

Отож, на сьогодні на українському ринку праці сформувалася така ситуація:

За даними Державної служби зайнятості, у січні - квітні 2008 р. її послугами скористалися 1177,6 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян проти 1344,3 тис. у січні - квітні 2007 р.

З тих громадян, які шукали роботу, понад половину становили жінки або мешканці сільської місцевості, понад третину - молодь у віці до 35 років. Офіційного статусу безробітних на зазначену дату набули 98,0 % незайнятих громадян, із них 72,6 % отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних кожен другий раніше займав місце робітника, а кожен четвертий - посаду службовця або не мав професійної підготовки.

Аліна Бувалова

Аліна Бувалова, експерт рекрутингового агентства "OCI"

За даними експерта рекрутингового агентства "OCI" Аліни Бувалової, з початку 2008 року в загальній кількості наявних робочих місць кожне п'яте припадало на обробну промисловість, дев'яте - на торгівлю та надання послуг, десяте - на будівництво. Загальний попит на робочу силу продовжує зростати, але і пропозиція також. Так, якщо порівнювати з позаминулим та минулим роком, на одне вільне робоче місце (вакантну посаду) станом на 1 січня 2006 року припадало 6 осіб, на відповідну дату 2007 року - вже 5 осіб, а станом на 1 січня 2008 року ця цифра зменшилася до 4,7 осіб.

Якщо розглядати робочі місця за категоріями, то чи не найбільша завантаженість припадає на категорії робітників (5 осіб), службовців - (4 особи), працівників сільського господарства (близько 15 осіб), та 10 осіб припадає на місця, котрі можуть бути укомплектовані працівниками, що не потребують спеціальної підготовки.

Серед зареєстрованих безробітних, котрі з початку 2008 року отримали роботу, кожен п'ятий отримав її в промисловості (добувна, переробна тощо), кожен 4-й - в торгівлі, кожен 8-й - в сільському господарстві.

Наразі потреби галузей сформувалися наступним чином:

  січень-березень 2008 р.
тис. осіб у %
до відповідного періоду 2007 р.
Потреба у працівниках, всього 200,1 100,0
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство 16,1 82,5
Промисловість 68,4 119,9
добувна промисловість 7,7 99,6
переробна промисловість 48,5 109,1
виробництво та розподілення електроенергії, газу та води 8,2 109,7
Будівництво 19,3 116,7
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку 31,7 90,8
Діяльність готелів та ресторанів 5,4 109,2
Діяльність транспорту та зв’язку 13,6 105,0
Фінансова діяльність 15,4 123,0
Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям 14,9 84,1
Державне управління 10,8 101,8
Освіта 4,2 99,5
Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги 18,7 95,0
Інші види економічної діяльності 13,5 81,2

(Дані агентства "ОСІ")

На думку експерта рекрутингового агентства "ОСІ" Аліни Бувалової, головна проблема сьогоднішнього ринку праці - низька вартість робочої сили. Говорячи простіше, на ринку існує і попит, і пропозиція вакансій, але лише декілька процентів передбачають заробітну плату понад 2 тисячі гривень, 20 % передбачають платню розміром з дійсну мінімальну зарплату, гарантовану державою, решта - варіюються. Це й ускладнює їх комплектацію кадрами - такі дані за 2008 рік.

Сама ж робоча сила не завжди виступає в якості товару. Експерт пояснює це недотриманням двох основних умов: принцип незалежності людини, коли вона може вільно розпоряджатися своєю робочою силою, а власник робочої сили відділений від засобів виробництва і не має засобів до існування. На практиці найчастіше при першому принципі людину стримують певні супутні фактори (місце проживання, регіон, відсутність чи наявність певної освіти, навиків тощо), щодо другого принципу - він не виконується зовсім.

До того ж, пересічному шукачеві роботи та майбутньому фахівцеві варто пам'ятати ще й про постійний світовий розвиток. Нині в Україні з початком 2008 року ринок праці значно відстає від ринків фінансових, технологій, засобів виробництва, предметів споживання. Згідно економічних показників, лише в кінці року ці ринки дещо починають урівнюватися, але далеко не у всьому.

Ринок праці, за даними експертів Центру досліджень ім. Разумкова, продовжує відставати та керуватися не економічними категоріями, а власною хаотичністю, хоча позитивні тенденції спостерігаються.

Як пояснює Аліна Бувалова, це легко прослідковується у відставанні структурної перебудови ринку праці в Україні та різкій сегментації - поділу цього ж ринку на певні категорії (наприклад, жінки й чоловіки, віковий поділ, професійний поділ тощо).

Таке явище призвело до того, що ринок праці залишається фактично фрагментарним, розбалансованим та малоефективним.

Він пристосувався до того, щоб амортизувати численні негативні шоки, якими супроводжуються процеси системної трансформації, перш за все, за рахунок зміни ціни праці та її тривалості, і лише у незначній мірі - за рахунок змін у самій зайнятості.

Більш приємним є той факт, що протягом чотирьох місяців 2008 року можна спостерігати позитивну тенденцію у зайнятості населення на некваліфікованих роботах, в особистому та підсобних господарствах, самозайнятість. Такі фактори свідчать про збільшення інфраструктури ринку праці. Але негативним фактором тут може виступити те, що така зайнятість найбільш сконцентрована в сільському господарстві, а найменше - в промисловості та будівництві.

Ще одним важливим фактором, котрий би характеризував ринок праці в Україні, є рівень старіння робочої сили. Якщо минулорічний показник базувався на позначці в 13 (тобто, кожен 13-й досяг пенсійного віку), то в 2008 році можна сміливо сказати, що кожен 12-й в Україні - пенсіонер, або ж стане ним протягом цього року.

Через це в 2008 році і в наступних роках очікуване скорочення трудоресурсного потенціалу настільки дасться взнаки та не зможе відразу бути компенсованим ані за рахунок продуктивності праці, ані за рахунок збільшення оплати, що робоча сила на ринку стане ще більш дефіцитним ресурсом.

Дефіцит робочої сили вже зараз гальмує розвиток економіки - з кожним роком все сильніше це відчувається. За три останніх роки число вакансій у промисловості України зросло втричі. Це легко пояснюється ситуацією, коли під час реформ у країні сформувалася нова сфера зайнятості - у дрібному бізнесі й індивідуальній діяльності, що охопила, за різними оцінками, не менше 20 відсотків трудових ресурсів. Кадровий дефіцит спостерігається на кожному другому підприємстві, що відроджується.

Ще більш ускладнює ситуацію цілком сформований сектор ринку праці за кордоном. Позитивною тенденцією тут є повернення працездатних громадян з-за кордону та міграція населення з інших країн. За даними Держкомстату України, з початку цього року понад 9 тис. громадян (в тому числі й працездатного віку) прибули до України, та понад 5 тис. вибули. За свідченням Аліни Бувалової, з початком літа ця тенденція може значно змінитися, адже не секрет, що робота за кордоном у більшості випадків сезонна. До того ж статистика - лише офіційна. Не секрет, що головна проблема сучасної української міграції - нелегали, котрі до офіційної статистики не входять. Лідерами з міграції за кордон, згідно з даними Держкомстату, продовжують залишатися західні регіони, де один з найменших показників зайнятості населення в Україні - це Рівненська та Закарпатська області. А от лідерами за числом прибулих громадян є Вінницька, Харківська, Київська та Донецька області - традиційно одні з найрозвинутіших областей України. Абсолютним рекордсменом тут є Одеська область - попри розвиток промисловості, це ще й значна частина зайнятості в портах, на морі, та всьому, що з ними пов'язано.

Економічне зростання 2008 року, хоч і поступове, створило умови для підвищення доходів населення - в першу чергу, заробітної плати та збільшення її частки у сукупних доходах. Проте через низькі стандарти оплати загальний рівень доходів залишається низьким. Низький рівень трудових доходів та їх невиправдана диференціація неминуче призводять до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком якої стає низька трудова активність, неповне використання трудового потенціалу, зниження ролі праці та її повне чи часткове виключення з основних життєвих цінностей. До всього додається ще й високе податкове навантаження, що не стимулює ані роботодавців, ані, власне, саму робочу силу.

Залишаються низькими, невідповідними загальносвітовій практиці показники, що характеризують частку заробітної плати у ВВП та собівартості продукції.

Країна Частка зарплатні у ВВП з початку 2008 р. Частка зарплатні у собівартості продукції
Україна 42% 11%
Англія 67% 36%
Франція 65,8% 34,5%
США 69,3% 30%
Німеччина 65,1% 32,4%

Досить гострими продовжують залишатися міжгалузеві співвідношення у рівнях оплати праці. Належність до певної сфери діяльності створює співвідношення в оплаті праці. Насправді ж оплата має залежати від якості та результатів праці, як показує світова практика.

Відповідно до специфіки регіональних економічних комплексів, зберігаються і високі міжрегіональні відмінності у рівнях заробітної плати. Вже зараз амплітуда коливань становить 100% від середнього по країні рівня в деяких галузях.

Наприклад:

Діаграма

За даними Держкомстату України, середньомісячна номінальна зарплата штатного працівника протягом І кварталу 2008 року склала 1619 грн., і зросла в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 39,4 %.

Зростання реальної заробітної плати спостерігалося в усіх регіонах за винятком Дніпропетровської області, а найбільше - у Волинській, Закарпатській, Кіровоградській, Київській та Чернігівській областях (більш ніж на 14%).

Середній розмір оплати праці в усіх регіонах з початку 2008 року був вищий за прожитковий мінімум для працездатної особи. Проте лише у 5 з них заробітна плата перевищувала (на 2,3-72,8%) середню по Україні: у м. Києві - 2942 грн., Донецькій - 1916 грн., Дніпропетровській - 1810 грн., Київській - 1764 грн. та Запорізькій - 1700 грн.

Відсоток, менший за середній, спостерігався у Тернопільській - 1214 грн., Вінницькій - 1270 грн., Херсонській - 1279 грн., Чернігівській - 1283 грн., Волинській - 1287 грн. та Житомирській - 1289 грн. областях.

На думку Аліни Бувалової, ріст заробітної плати гальмує нераціональність використання трудових ресурсів, недовикористання трудового потенціалу.

Як приклад:

  Березень 2008 Лютий 2008 Березень 2007
Фонд робочого часу на одного штатного працівника, год.:      
Табельний 159 168 167
Фактично відпрацьований 143 146 146
Оплачений 150 154 154
Коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу, % 89,9 86,9 87,4

Серед інших причин: серйозна суперечність між досить високим освітнім і професійно-кваліфікаційним потенціалом населення, з одного боку, і примітивізацією структури господарства - з іншого; відбуваються деградація нагромадженого протягом радянського періоду індустріального і наукового потенціалу та відплив кваліфікованих кадрів із національних анклавів високих технологій за кордон.

Таким чином, заробітна плата в Україні досі є надто низькою для виконання нею своїх основних функцій; її міжгалузева диференціація є надто високою, а міжкваліфікаційні розбіжності - надмірними у галузях з високою оплатою праці й такими, що межують із зрівнялівкою, у галузях з низькою заробітною платою; зберігаються значні борги по виплаті заробітної плати, сконцентровані переважно в реальному секторі економіки, зокрема, у промисловості.

В перспективі, на думку Аліни Бувалової, така ж тенденція збережеться до кінця року - дещо поліпшить, але в незначній мірі, літня пора, котра характеризуватиметься високим внутрішнім та зовнішнім міграційним рухом, а також великою кількістю сезонних робіт.

Наразі ж сам ринок праці в Україні перебуває в стані становлення і лише йде до того, аби керуватися економічними законами та важелями.

Олена Марченко,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті