Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Без досвіду – нікуди, а де ж його знайти? // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Без досвіду – нікуди, а де ж його знайти?

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

27.07.2007 Без досвіду – нікуди, а де ж його знайти?

"Ну ось, нарешті п'ять років навчання позаду, а попереду цікава, престижна і головне високооплачувана робота". Навряд чи ви знайдете випускника вузу, який би так не думав. Проте, чи можливо сьогодні отак просто, з одним лише дипломом у кишені (хай і дуже гарним) знайти високооплачувану роботу? Я вирішила це перевірити, на якийсь час уявивши себе випускницею вузу, яка хоче отримати гарну роботу за гарні гроші, але у якої досвіду – нуль.

Двірник із червоним дипломом

Євгенія Федоряка

Євгенія Федоряка: "...диплом про суперпрестижну професію не обов'язково дає можливість молодому спеціалісту одразу влаштуватися на високооплачувану роботу".

Як людина, що звикла на повну використовувати сучасні технології, вирішила спочатку пошукати роботу через Інтернет. Не довго думаючи ввела у рядок пошуку: "робота без досвіду". На моє превелике здивування "повилазило" доволі багато посилань. Потираючи руки, я почала їх відкривати. Одразу скажу: надії на те, що знайду гідну роботу без досвіду саме у Черкасах, не плекала. Але самий факт! Рано зраділа. Інтернет дійсно вивалив на мене купу пропозицій, але... Усі ці пропозиції була далекі від поняття "велика зарплата". Двірник, кур'єр, охоронець, складач текстів, офіціант... І все по 100, максимум 200 доларів. Ні, подумала я. Дзуськи. Щоб я зі своїм супер-бупер дипломом підмітала вулиці чи обслуговувала п'яних відвідувачів. Ага, вже побігла.

"Нам потрібні люди, з досвідом роботи"

Не довго думаючи, закрила той Інтернет, і обклалася різними газетними оголошеннями. Уявила себе щойно спеченим економістом і почала телефонувати за всіма оголошеннями, де не вимагали досвіду роботи. Перший же дзвінок змусив мене замислитися про щирість моїх потенційних роботодавців.

– Алло, доброго дня! Я за оголошенням про вакансію економіста на вашому підприємстві... – почала я найприємнішою з моїх інтонацій.

– Ви економіст? – голос на тому кінці дроту одразу поставив питання руба.

– Ага, – вирвалось у мене.

– Де раніше працювали? – діловито поцікавився голос.

– Ніде. Розумієте, я тільки закінчила вуз і... – договорити я не встигла.

– Нам потрібні люди з досвідом роботи, – безапеляційно заявив голос.

– Але ж в оголошенні про це не сказано, – обурилась я.

– Нам потрібні люди з досвідом роботи. До побачення, – обрубав голос.

Та-а-ак, подумала я, гарний початок. Не була б я журналістом, який вже давно звик до хамства, настрій був би добряче зіпсований. Та нічого, у мене ще є купа оголошень про бажання роботодавців знайти молодих, енергійних, бажаючих працювати економістів...

"Купа" виявилась оманливою. За кілька дзвінків я зрозуміла, що роботодавці просто зекономили на словах "з досвідом роботи", чим вбили годину мого часу і, мабуть, бажання шукати в такий спосіб роботу у багатьох випускників вузів.

Хоча було кілька оголошень, де роботодавцям був важливий не досвід роботи, а лише наявність професійної освіти. І я так зраділа таким пропозиціям, що мало не забула, чого, власне, дзвонила.

– Перепрошую, а на яку зарплатню я можу розраховувати, – задала я головне питання.

– Усе залежатиме від результатів співбесіди, – "заспокоїли" мене.

– Як це? – я вирішила "включити дурника".

– Ну, оскільки ви молодий спеціаліст, ми перевіримо ваш рівень знань, подивимось, як ви працюватимете протягом іспитового терміну...

– Але скільки мені заплатять? Хоча б приблизно, – заканючила я.

– Усе – при співбесіді, – сказали мені так, що я зрозуміла, що на велику суму тут розраховувати не доводиться.

Моя здогадка підтвердилась в інших фірмах, які шукали молодих спеціалістів.

– Зрозуміло, що спочатку ви будете отримувати не дуже велику зарплату, десь 500-700 гривень, в залежності від результатів співбесіди. Ви ж молодий спеціаліст, вам потрібно набратися досвіду. Але згодом є можливість отримувати зарплату навіть понад 2 тисячі, – докладно роз'яснили на одній з фірм.

Word, Exel та інші

500-700 гривень? Може я неправильно вибрала фах, за яким шукала роботу? Адже цілком логічно, що молодим економістам, яких сьогодні на ринку праці більше, ніж треба, неможливо одразу влаштуватися на високооплачувану роботу – треба довести, що ти професіонал. Але можливо є сфери, де можна влаштуватися після вузу за фахом і отримувати непогану зарплатню? Так-с. Подивимось, що там нам ще пропонують роботодавці. Ага! Бухгалтери, юристи, фінансисти та їм подібні одразу відпадають – сьогодні на таку вакансію навіть з досвідом роботи не дуже проб'єшся. А навіть, якщо і візьмуть юного генія, то не на велику ставку. Вчителі, офіс-менеджери, секретарі... Гм. Зарплата не дуже висока, а якщо і висока, то досвід роботи обов'язковий. Ось!!! Фахівці сфери ІТ. Досвіду не вимагають, зарплата – нічого собі, і завжди є можливість росту (і професійного, і матеріального). Телефонуємо!

– Доброго дня, я за оголошенням по вакансії програміста, – а сама намагаюся згадати усе, що знаю про цю специфічну для мене сферу, щоб не осоромитись на найпростішому питанні.

– Доброго дня. А яка у вас спеціалізація? – голос чомусь одразу почав сумніватися в моїй компетентності. Що робити? Караул!

– Я закінчила такий-то вуз, – називаю заклад, який в моєму уявленні повинен готувати таких фахівців.

– Зрозуміло... А ви вмієте працювати з... – голос починає називати якісь програми, про які я взагалі ніколи нічого не чула. Але серед них проскакують і знайомі назви – Word, Exel. Ой, мамочки, мене розкусили – хіба ж у програміста будуть питати, вибачте на слові, таку фігню.

– Вмію, а як же! – кажу.

– А у вас є напрацювання у сфері... – і знову перераховує щось незрозуміле. Це він вирішив мене остаточно добити.

– А як же – повно! – ех, помирати так з музикою.

– Ну що ж, приходьте, подивимося, – майже просміявся голос у слухавку.

Зрозуміло, що нікуди я не пішла, і більше за такими оголошеннями не дзвонила – вистачило однієї ганьби.

Ніколи не здавайся

Але найголовніше, що я зрозуміла, провівши кілька годин на телефоні – це те, що роботу випускнику вузу знайти можна. Інша річ – яку. Якщо вас більше цікавлять гроші, ніж робота за фахом, то можливо варто звернути увагу на вакансії, які може й не такі престижні, але не вимагають досвіду роботи і пропонують непоганий заробіток. Якщо ж ви хочете працювати виключно за фахом і отримувати за це великі гроші, то на багатьох тут чекатиме велике розчарування. У більшості випадків, без досвіду роботи одразу на гарну зарплату розраховувати не варто. Виключення становлять лише фахівці окремих галузей (наприклад, ті ж ІТ-спеціалісти), які мають досвід роботи, отриманий ще під час навчання в вузі.

І тут знову постає найболючіша тема сьогодення: вибір професії перед вступом у вуз. Мені знадобилось лише кілька годин, щоб переконатися, що диплом про суперпрестижну професію не обов'язково дає можливість молодому спеціалісту одразу влаштуватися на високооплачувану роботу. Тому тим, хто ще тільки обиратиме майбутній фах треба все добре виважити. Скажу навіть більше, я ж телефонувала не лише по престижних вакансіях. Молодим фахівцям дуже раді – і підтверджують це високими зарплатами – у будівельній, промисловій та інших робітничих сферах. Єдине – ви повинні бути дійсно висококваліфікованим спеціалістом, а не просто вміти перекрити воду в унітазі.

Тим же, хто вже закінчив вуз і мріє працювати за фахом (саме мріє, а не поступав у вуз заради гарної "корочки"), раджу не боятися не дуже високої зарплати. Якщо ви дійсно хочете працювати, за рік-два ви обов'язково досягнете успіху на своєму місці роботи. А навіть якщо й ні, то у вас з'явиться той самий досвід, який так потрібний сьогодні, щоб знайти високооплачувану роботу. І пам'ятайте народну мудрість: маленька праця краща за велике безділля.

Євгенія Федоряка
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті