Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Надійний путівник у світі професій // Профорієнтація
Потрібні фахівці / Статті / Надійний путівник у світі професій

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Потрібні фахівці

11.09.2007 Надійний путівник у світі професій

Як Ви вважаєте - скільки професій існує сьогодні? Яку з них Ви обрали для себе? Що Ви про неї знаєте?

Це запитання з анкети, яку підготували для старшокласників експерти соціальної служби. Вони провели дослідження, яке показало, як мало знають майбутні випускники шкіл про те, які професії сьогодні є найбільш необхідними, де їх можливо здобути. Як правило, в джентльменський набір професій входять юрист, менеджер, банкір, модель, дизайнер та візажист. Експерти також не знайшли правильної відповіді на питання про кількість професій, які існують у нашій країні. Старшокласники вважають, що їх не менше 30 і не більше 120.

Щоб дізнатись істину, необхідно зазирнути до книги, котра має назву "Класифікатор професій". Це - державний стандарт, де зібрано 8250 найменувань професій та професійних назв робіт від Президента України до вантажника. Підготовкою та публікацією "Класифікатора" займається Науково-дослідний інститут соціально-трудових відносин Міністерства праці та соціальної політики України за участі Інституту української мови НАН і Держкомстату України.

Скажу відверто, читати цю солідну книгу досить цікаво і корисно. Особливо тим, хто невдовзі стане абітурієнтом. Останнім часом з'явились десятки нових університетів та інститутів, що призвело до стрімкої появи багатьох нових професій, в основному з англійськими назвами. Не тільки вузи, навіть профтехучилища почали готувати референтів, менеджерів та дизайнерів. Багато їхніх випускників пережили стреси й розчарування, коли під час прийому на роботу їм повертали дипломи зі словами: "Такої професії не існує!" І мало хто знає, що цього можна було б уникнути, зазирнувши в "Класифікатор".

Чому ж навчальні заклади в оголошеннях про набір вказують назви професій, які відсутні в Держстандарті? Відповідь проста - заманюють абітурієнтів. Вузи, коледжі і училища діють так з метою виконання, а, іноді, й перевиконання плану набору. Більше студентів - успішніший показник. Абітурієнти легко потрапляють на гачок того вузу, який обіцяє здобути сучасну й престижну професію. За роки навчання студенти встигають набратися модних слів і потім хизуватися ними в своїх резюме, що збиває з пантелику роботодавців. Чи може повірити роботодавець учорашньому випускнику університету, що він може працювати мерчендайзером, піарщиком, менеджером або модератором? Багато випускників, розіславши десятки резюме, не розуміють, чому їм відмовляють і навіть на співбесіду не запрошують. У той же час інспектор відділу кадрів, або, як зараз говорять, кадровий менеджер, не знає, що робити, читаючи іноземні назви, і не може визначити, чи потрібен фірмі такий працівник, оскільки він повинен керуватись "Класифікатором", а не модою.

Напередодні вступних іспитів досить часто зустрічаються оголошення, на які можуть відреагувати лише досить довірливі і наївні випускники шкіл. Зустрічаються такі юнаки і дівчата, які подають документи до ПТУ, котре обіцяє їм диплом менеджера, бухгалтера, і, навіть, юриста або будівельника-архітектора. На думку спеціалістів Міністерства праці та соціальної політики, майже вся система підготовки кадрів діє таким чином, щоб зацікавити якомога більшу кількість абітурієнтів, а там хоч би що. Система ПТУ із року в рік готує бухгалтерів - молодших спеціалістів, знаючи, що на обліку в центрах зайнятості стоїть близько 16 тисяч безробітних з такими дипломами, але не збавляє темпів - випускає майже 24 тисячі таких спеціалістів. Таких прикладів у міністерстві достатньо. Науково-дослідний інститут соціально-робітничих відносин постійно зіштовхується з бажанням вузів перевести робочі професії до розряду професіоналів і спеціалістів. Навіщо їм це? Для того, щоб здійснювати набір абітурієнтів. Багато хто, напевне, пам'ятає, який скандал виник, коли Київський інститут культури і мистецтв добивався ліцензії на підготовку перукарів з вищою освітою. Такого немає ніде в світі, а в нас хотіли примусити майбутніх перукарів навчатися цілих 5 років. На платному відділенні, звісно. Відомо, що в Європі дана спеціальність не має ніякого відношення до вищої освіти, оскільки, як не крути, молодший спеціаліст - випускник вищого профучилища. Багато хто стає чудовим спеціалістом закінчивши лише трьохмісячні курси, було б бажання! Проти цієї ініціативи "співочого ректора" виступало Міністерство праці та соціального захисту, спеціалісти НДІ, Асоціація перукарів, багато громадських організацій. З великими потугами довелось довести ректору, що Україна не має права відходити від міжнародних стандартів професій і тенденцій на ринку праці, як і не має права виставляти себе на посміховище.

Безумовно, лідером серед нових професій є менеджер. Кожен третій старшокласник у своїй анкеті написав, що буде менеджером. Залишилось визначити яким, оскільки професій у цьому напрямку нараховується біля 30. Аналогія цієї назви - "управлінець", але всі хочуть називатись лише менеджерами, особливо в торгівлі, сфері послуг. Допитливим рекомендую зазирнути у словник іноземних слів: "менеджер - специфічний соціальний прошарок капіталістичного суспільства, який включає найманих професійних управляючих в концернах, трестах, синдикатах". Як бачимо, спочатку мова йшла не про сферу послуг.

Мода на іноземні слова активно завойовує ринок праці. Майбутні спеціалісти вихваляються словами: топ-менеджер, коучер, мерчендайзер, логіст, креативщик, піарщик, промоутер. Старшокласники із задоволенням повторюють маловідомі слова та вписують їх в анкети. Спеціалісти НДІ з сумом констатують, що іноді мода переважає над здоровим глуздом. І тому досить складно відстоювати інтереси державної мови. Не просто складно, а не можливо переконати замовника, в обличчі міністерства або роботодавця, що професію потрібно називати українською, оскільки є стандарти створення назви професії. Використання іноземних термінів виправдане лише тоді, коли переклад незручний і досить складний. Наприклад, мерчендайзер - спеціаліст з оптимального розміщення товарів у торговому залі. Але не товарознавець, як іноді перекладають це слово. Ці професії суттєво розрізняються. Сьогодні досить часто зустрічається термін логіст, логістика, що означає оптимізацію у тій чи іншій сфері. Але спеціаліста не назвеш оптимізатором, тому логіст теж залишається без перекладу. І хоча торгівельно-економічні університети у своїх оголошеннях вже пишуть про те, що вони готують логістів, офіційного звернення з боку зацікавлених міністерств відносно введеня цієї професії не було. А менеджер з логістики у "Класифікаторі" є, тому що логістика, як дисципліна, досить важлива і потрібна.

Вибір професії - процес важливий і необхідний. Не встигли закінчитись вступні іспити, а вже з'являються оголошення про набір на підготовчі курси до університетів. Старшокласники та їх батьки намагаються з'ясувати яка ж професія найкраща, найбільш перспективна. Біда в тому, що, запрошуючи абітурієнтів, навчальні заклади забагато обіцяють. На що абітурієнтам та їх батькам звертати увагу? Спеціалісти радять спочатку уважно подивитись на назву запропонованої спеціальності. Визначити, чи має даний вуз відповідну матеріально-технічну базу для підготовки спеціалістів високого рівня. Трапляється, що будь-який філіал столичного вузу розміщено в дитячому садку або трикімнатній квартирі, а штат нараховує всього п'ять осіб. Чи варто вірити, що професори найкращих університетів приїдуть сюди читати лекції? Також бажано віднайти у відділі кадрів "Класифікатор" і попросити розтлумачити обрану професію. Якщо в коледжі переконують, що мають ліцензію на підготовку бухгалтерів та юристів - це справжнє шахрайство, таких спеціалістів випускають тільки інститути та університети. У приймальній комісії необхідно також дізнатись про спеціальність і кваліфікацію, яку одержать випускники, який запис буде зроблено в дипломі, адже від цього залежить подальше працевлаштування. Варто поспілкуватися з випускниками даного навчального закладу: їх досвід багато в чому допоможе.

У великих та малих містах існують центри зайнятості, де можливо дізнатись про сучасні вакансії, які вакансії були минулого та позаминулого років, а також які професії мають найбільший відсоток безробіття. Чи варто отримувати диплом, якщо відсутній попит на обрану професію? Якщо серед безробітних на обліку знаходяться спеціалісти з досвідом роботи, то випускнику без досвіду доведеться довго шукати перше робоче місце.

Варто враховувати, що трапляються ситуації, коли на початку навчання обіцяють одне, а в дипломі зазначено інше. Набір оголошують на "модні" професії, а в дипломі зазначають ті, на які є ліцензія. Тому, перед тим, як подати документи, потрібно поцікавитись, який диплом видають і який у ньому запис. Сьогодні роботодавці використовують досить жорстку систему відбору, помилка в записі може коштувати не тільки робочого місця, а й вплинути на кар'єру. Щороку співробітники Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин надають більше 3 тисяч роз'яснень по телефону і до 2 тисяч письмових. До цього не варто ставитись легковажно, вважаючи, що все з'ясується саме по собі. Іноді студенти вважають, що достатньо сказати, на кого вчився, всі тобі повірять і приймуть на роботу. Дарма! Відділ кадрів повинен дотримуватись законодавства і писати професію зі слів там не можуть. До речі, випускники мають право звернутися до суду, відстоюючи свої права.

На думку експертів, головна причина таких проблем і порушень полягає в тому, що багато навчальних закладів орієнтовані, перед усім, на заробляння грошей, а не на інтереси держави, студентів та їх батьків. Саме тому, обираючи професію і навчальний заклад, варто добре подумати, все зважити і лише згодом приймати рішення.

Переклад статті Ольги Терещенко
"Надежный путеводитель по миру профессий",
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті