Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
Професія - творити // Профорієнтація
Майстер успіху / Статті / Професія - творити

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Майстер успіху

14.11.2007 Професія - творити

У сучасному світі існує безліч професій та посад, куди можна потрапити завдяки грошам, зв'язкам, батькам. Та існує певна категорія професій, де допомагає лише талант.

Міф про те, що бути талановитим у нинішніх умовах невигідно і кусня хліба це однаково не принесе, сформувався за часів початку незалежності, коли Радянський Союз щойно розпався, а разом з ним - всілякі спілки. Тоді культура взагалі лишилася без фінансування, а ті, кому раніше платила держава, опинилися без роботи. Плакати та пропагандистські твори більше ніхто не оплачував.

Минув час, у життя, як всього суспільства, так і представників творчих професій, увійшов ринок. Творити знову стало модним, тільки орієнтири довелося змінити - тепер це робиться не просто так, а з огляду на споживача.

Талант писати

Споживач масової літератури нині пішов вибагливий. Відтак "Війна та мир" його вже не влаштує. Подавай чорнуху та порнуху, говорять автори. Загалом же на ринку завжди є місце для таких жанрів, як дамські романи, детективи, фентезі та фантастика, а ще робіт, де висуваються псевдогіпотези, як от "Ісус Христос - гуцул" чи "Гітлер займався чорною магією". Основне призначення таких творів - розважити читача, дати змогу відпочити від власних проблем та поринути в інший, сповнений чужими пригодами та жахами, світ.

Роберт Шеклі

Роберт Шеклі, письменник

Роберт Шеклі, всесвітньо відомий письменник, нині покійний (свого часу мені вдалося поспілкуватися з Робертом Шеклі і щодо його робіт і щодо письменництва взагалі, - авт.):

- Робота письменника неважка - варто лише навчитися володіти словом та граматикою, аби було не соромно перед редакторами. Із сюжетами - навіть найфантастичнішими, справляється життя. Інколи воно може підкинути такий сюжет чи таку історію, котру навряд чи придумаєш. Відтак єдиний творець загальних сюжетів - це життя. Беріть лише ручку і встигайте записувати за ним…

Від автора. Таку фразу сказав всесвітньо відомий письменник-фантаст, котрий написав не одну сотню робіт про перевтілення душ, марсіан, привидів, монстрів та космічні одіссеї.

Може, головний секрет - роздивитися щось надреальне, романтичне чи фантастичне у буденності?

Жив-був художник…

Попри усталену думку, що художники нині непопулярні, не заробляють і про них взагалі нічого не чути, мушу зазначити, що це зовсім не так. Можливо, ви й не чули про українські шедеври останніх років, та це не означає, що ви їх не бачили, навіть не замислившись над тим, що перед вами - художня робота.

Приміром, художник Євген Євтушенко з Умані став автором української марки (де голуби кружляють довкола глобуса), і тепер його роботу бачить кожний відправник листа, щоправда, рідко здогадується про це. Є ще візитівки, листівки, намальовані вручну, малюнки на тканинах, сувенірах, дизайни упаковок, фірмова символіка тощо, над створенням яких працюють не тільки самі дизайнери, але й художники.

Робота Віктора Лісаченка

Робота Віктора Лісаченка

А роботи тих, хто вже встиг виробити власний стиль та відточити пензля, прикрашають приватні колекції. Художник Віктор Лісаченко розповідає, що заробити на художньому мистецтві можна, але потрібно не стільки вміти малювати, як заводити потрібні знайомства, контакти, постійно піклуватися про організацію власних виставок, вміти малювати на замовлення і працювати навіть в екстремальних умовах - як от на вулиці, створюючи портрети перехожих.

Саме так розпочинав свою кар'єру відомий у Росії художник Нікас Сафронов. Як розповідав в одному зі своїх інтерв'ю популярний митець, якщо ти Рєпін чи Шишкін - це ще не тотожність успіху, слави та прибутку. Головне - зв'язки. Тож молодому, але вже нині шалено популярному митцеві довелося багато з ким знайомитися, аби власне таким і стати. Були бізнесмени, ділки, директори артгалерей та залів, критики, журналісти, ілюстратори. Організувавши кілька виставок та змусивши публіку прийти на них шляхом піару в газетах та на телебаченні, Нікас став знаменитим та модним - почали робити замовлення, запрошувати за кордон.

Коли працюють руки і уява (різьбярі та ковалі)

Різьба по дереву

Різьба по дереву

Важкий творчий потенціал, та й робота ця не з легких. Якщо у попередніх двох пунктах можна створити уявну країну Орків чи намалювати щось не дуже зрозуміле, то авангардно обтесане дерево чи незрозуміло викувану груду заліза навряд чи зрозуміють. І не оцінять. Тут важлива конкретика, а ще - неабияка фантазія у орнаментах та оздобленні. Ручна робота з дерева чи заліза завжди високо цінувалась, ще з дворянських часів пішла мода на ручну роботу - це ж ексклюзив. Відтак заможні люди звикли мати вручну зроблені та оздоблені речі - від носових хустинок до меблів.

Та й зараз роботи у таких майстрів вистачає. Майже кожен майстер радить початківцям та любителям не хапатися відразу за таке ремесло.

Дерево чи метал треба розуміти, знати його властивості, ба, навіть любити його і вивчати психологію. Ну і звісно ж мати власну фантазію, аби вміти перевтілити матеріал.

Тоді талант буде створювати: будуть виходити тварини, рослини, орнаменти чи певна символіка, а успіх не забариться.

До чого тут креатив?

Взагалі-то більшість митців погоджуються, що мистецтво буває дуже вже різне. Як приклад тому, Казимир Малевич зі своїм "Чорним квадратом" (хоча був і "Червоний квадрат"). Ані значної роботи не було, ані заплутаної назви до свого твору він не придумав, та простота й вразила світ. Тепер чорний квадратик на білому фоні коштує мільйони доларів, а сам автор був і досі лишається визнаним як стильний, модний та надзвичайно популярний. Зірвати джек-пот у вигляді якогось зеленого трикутника чи блакитного кола за підписом Малевича були б, певне, не проти усі галереї світу, хоча автор "Чорного квадрата" помер ще 1935 року.

Головне у мистецтві - вразити. Яким чином - це індивідуальна справа кожного митця.

За приклад можна взяти київського художника Олега Кулика. Власне, про його мистецтво пересічний індивідуум знає мало, та й роботи можна оцінити по-різному. Зате методи, якими він доповнює свої виставки шокують, дивують і… приваблюють людей. Так, на московському вернісажі пан Кулик додумався зарізати живу свиню просто на очах у публіки, згодом заради мистецтва різав собі руки на виставці та роздягався догола й імітував собаку, навіть кусав вражених поціновувачів мистецтва. Свої методи він пояснює просто - вони логічно продовжують його роботи. У результаті про Кулика говорять, на Кулика намагаються потрапити, його запрошують.

Відтак, вміння та талант у сучасному мистецтві, з чим погоджуються майже всі творчі люди, полягає у польоті фантазії, ексклюзивності, креативності, вмінні здивувати та представити публіці щось новеньке.

І, наостанок, ще одна порада, яку дають майже всі митці, якщо ви впевнені у своїй талановитості: не варто опускати руки, якщо вас будуть переконувати у протилежному. Хто стукає, тому відкривають. Так що, стукайте у двері та людські серця - не оцінять спочатку, оцінять згодом.

Маленькі нюанси генія

Якщо шановний читач вважає себе людиною творчою, з достатнім потенціалом креативу та не менш бурхливою фантазією, варто зважити на маленькі "але":

  • Творчість не потрібно відкладати "на потім", нею потрібно займатися щодня хоча б для того, щоб не загасити іскру таланту та відточити його.
  • Фіксований робочий час, робоче місце та начальство - перші вороги розвитку талановитої особистості. Створити щось дійсно вдале "з-під палиці" не можна.
  • Хорошою запорукою успіху стане досвідчений наставник, котрий не тільки навчить усіх премудростей, але й підкаже, як правильно.
  • Завжди зважайте на думку оточуючих щодо своїх робіт: пам'ятайте, суспільство -головний критик таланту.
Олена Марченко,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті