Notice: Undefined variable: vote_query_list in /home/www/osvita.org.ua/data/www/prof.osvita.org.ua/xcore/project/voting/voting.inc.php on line 168
П'ятизірковий кулінар // Профорієнтація
Майстер успіху / Статті / П'ятизірковий кулінар

 укр

 рус

Благодійний фонд "Розвиток України"

Майстер успіху

05.12.2007 П'ятизірковий кулінар

60 кулінарів - головним чином, з Києва та Західної України - взяли участь у фестивалі кулінарного мистецтва під красномовною назвою "Буковинська гостинність-2007". Такий зліт кулінарів та барменів для Чернівців не рідкість - адже, дякуючи Буковинській асоціації барменів та Чернівецькому осередку асоціації кулінарів України, він проходить вже вшосте.

Кулінар

Кулінарний фестиваль

За звання найліпшого бармена та кулінара позмагалися студенти Чернівецького державного комерційного технікуму, котрі відразу ж об'єдналися зі студентами Чернівецького інституту Київського торгівельно-економічного університету. На противагу теорії виступила практика, адже не спускали свого й справжні майстри, котрі, можливо, і не мають спеціальної освіти, зате встигли вже не один рік пропрацювати у закладах громадського харчування. Навіть у найвишуканіших.

Судити майстерність самих кулінарів мали честь представники економічного відділу міської ради міста Чернівці. І доки учасники фестивалю визначали, хто серед них стане найкращим офіціантом, кондитером, кухарем та барменом, журналісти мали змогу оцінити їхні роботи, творчі ходи, субординацію у такому мистецтві, як приготування їжі, а ще перемовитися декількома словами.

Сергій навчається в Чернівецькому інституті Київського торговельно-економічного університету на спеціальності "ресторанний сервіс". Розказує, що про облаштування типового ресторану, сервіс, обслуговування клієнтів та започаткування бізнесу в галузі громадського харчування знає майже все.

- Відкрити ресторан чи кафе, купити необхідне обладнання, - розповідає хлопець, - зможе кожен, хто має щось у гаманці. Зробити так, аби клієнти оцінили твої зусилля, пішли відпочивати чи вечеряти саме до вашого закладу - це ціла наука. Саме для цього й існують фахівці з ресторанного сервісу.

Цікавлюся, як же все-таки зробити, аби клієнтів тягнуло до щойно відкритого ресторану і отримую цілу низку порад.

По-перше, з'ясовую для себе, що потрібно здійснити моніторинг ринку - для чого мені потрібен такий заклад, на яку категорію людей він буде розрахований, скільки я планую в нього вкласти та що з цього отримати, оцінити зусилля конкурентів.

По-друге, якщо визначився - постарайся докласти максимум зусиль до створення певного образу та іміджу. Якщо діловий ресторан - підійде класичний образ, для сімейного ресторану - затишна атмосфера з відповідним іміджем, для закладу швидкого харчування - нічого зайвого, все дуже стисло, комфортно і компактно, аби відвідувач поїв якнайшвидше.

Підбір персоналу та організація роботи в буквальному розумінні тягне ще на цілу енциклопедію.

Худорлява невисока дівчина поруч Сергія прикрашає страву зеленню. Знайомимося ближче. Виявляється, її звуть Богдана і незабаром вона отримає диплом Чернівецького державного комерційного технікуму за спеціальністю "кухар". Дівчина, трохи соромлячись, розказує, що з дитинства мріяла про цю роботу - подобалося готувати, ставити експерименти з інгредієнтами. Якось у газеті побачила оголошення технікуму і загорілася. Свої сили випробовувала в одному з Чернівецьких барів, де раніше підробляла по суботах - у день весіль.

Свою найпершу славу отримала на робочому місці, коли на замовлення представника бізнесової еліти, який одружувався, випекла з тіста фігурки нареченої та нареченого. Молодята та гості були вражені, а Богдану помітили. З тих пір запрошують кухарем на приватні весілля - в Чернівцях звикли на подібні заходи запрошувати багато гостей.

Богдана гадає, що без роботи у рідних Чернівцях точно не залишиться, але мріє про закордон. "Там можна і грошей заробити, і жіноче щастя влаштувати", - каже дівчина.

Валерія готує конкурсну страву - рибу з власним фірмовим соусом. Заслухавши такий рецепт, починаю довго міркувати. Серед складників - кмин, гвоздика, паприка, томати, лимон, грейпфрут, вершки, цукор, сіль, вино, чорнослив, часник, коріандр, імбир, кінза, куркума, барбарис, меліса, зіра, мускатний горіх, чабер. І це ще навіть не половина. Вражає, правда?

Жінка просить називати її Лерою - у ресторані в Івано-Франківську її тільки так називають. Каже, що рецепт - не складний. А от страва - для гурманів. Лера працює шеф-кухарем і знає, що вимогливий споживач відчує кінчиком язика кожну спецію, котра має вдало поєднуватися з головним інгредієнтом (рибою). Розказує, що спеціальної освіти не має. Спочатку пішла офіціанткою, запропонували зайняти місце кухаря, а коли з'явився досвід - стала шеф-кухарем. Нині обслуговує тільки заможних клієнтів - ресторан не з дешевих. А VIP-особистості - бізнесмени, політики, представники шоу-бізнесу - до вишуканих речей, наїдків, напоїв вже звикли. "Була можливість побувати за кордоном, порівняти, тепер і наш сервіс має тримати марку", - коментує Лера, вправно перетираючи чергову запашну спецію.

А я знайомлюся зі справжнім барменом - Ольгою. З виду дівчина схожа на Мавку - таке враження складається через довге волосся. Насправді ж вона одна з кращих барменів Снятина.

Така бокалами жонглює, відкриває пробки зубами та зробить коктейль з п'яти інгредієнтів за три секунди. Помиляюся. Ольга пояснює, що такими викрутасами рідко який бармен володіє. Насправді ж фахівець своєї справи має вміти спритно зробити напої з різних складників, чудово розбиратися в асортименті (так званій винній карті), а ще вміти дуже непомітно за допомогою напою допомогти клієнту.

Цікавлюся, як це.

- Ну, от приміром, ти у пригніченому настрої - мушу тобі запропонувати щось, аби підбадьорити, чи вже забагато випив - тоді щось з абсентів, щоб ти протверезів, - пояснює.

Ажіотаж серед присутніх викликає новий, цьогоріч запроваджений конкурс - "Кращий баріста". Баріста - це спеціаліст з приготування кави. Якщо читач думає, що заварити чи зварити каву - справа кількох хвилин, то я розчарую. Справжній досвідчений кавовар запропонує вам підсмажені та мелені всілякі "Робусти" та "Арабіки" за різноманітними технологіями. І ще приготує її з вершками, медом, коньяком, сиропом, какао, спеціями, морозивом. І запропонує на вибір "мокко", "еспресо", "лате", каву "по-ірландськи", "по-віденськи", "по-турецьки", "по-американськи", "по-кавказьки", "рецепт конкістадорів" та ще чимало власних фірмових напоїв.

Тож можете оцінити, скільки варіацій має лише звичайна кава, і якою повагою в гурманів цього напою користується баріста.

Анжела - професійний баріста. Пояснює, що просто любить каву і експерименти. Головне для хорошого барісти впізнати людину і відразу запропонувати їй певний напій - каву з наповнювачем.

- А що підійшло б мені? - цікавлюся. - Добре підсмажена "Арабіка" з ірландським віскі та ванільним цукром, - була відповідь. Такого напою, зізнаюся, мені не доводилося куштувати. Неодмінно завітаю до Сторожинцького кафе - бару, де працює баріста Анжела.

- Загалом, це просто - люди творчі та інтелігентні полюбляють каву або з солодощами, або з гірчинкою, для людей, вишукано вбраних, підійде кава з алкоголем чи нетрадиційними спеціями, каву з шоколадом полюбляють закохані, з молоком та сиропом - заклопотані, - пояснює Анжела. - У хорошій каві головне визначити, чого людині не вистачає. Комусь - присмаку романтики, комусь треба підбадьоритись, хтось хоче поміркувати, а хтось занадто поспішає. Дбайливо зготована кава не залишиться непоміченою. А значить, - клієнт твій.

У європейському залі готелю "Черемош", де проходить фестиваль, розпочинається наступний конкурс - цього разу перед фіналістами стоїть завдання приготувати найкращий сандвіч. Знову для споживача це не склало б труднощів, але - не для кулінарів. Майстри пояснюють свій вибір та інгредієнти, присутні у сандвічі, цілком логічними та професійними поняттями. Адже хліб з маслом - це одне, а професійно дібраний рогалик з кунжутом, якісне м'ясо, правильно розташовані овочі створюють не лише чудовий апетит, а й естетичні почуття та враження ситності.

Загалом медалей - золотих, бронзових та срібних - вистачило на всіх. Як і уважних та пильних поглядів керівників закладів громадського харчування.

"Такі люди - на вагу золота", - повідомив позад мене один ошатний пан іншому. І я чомусь впевнений, що таки дійсно замовлень на професіоналів з харчування всім учасникам фестивалю вистачить.

Іван Петров,
спеціально для проекту
"Профорієнтація"
Бажаєте передрукувати...?
Правила використання матеріалів сайту

Перейти вище: Статті